справа № 179/1532/18
провадження № 2-а/179/24/18
24 жовтня 2018 року смт. Магдалинівка
Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Кошлі А.О.,
за участі:
секретаря судового засідання - Бондар О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора СРПП Новомосковського ВП л-та поліції ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії НК № 070718 від 25.07.2018 року, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Автотранссервіс»,-
ОСОБА_1 звернувся до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Інспектора СРПП Новомосковського ВП л-та поліції ОСОБА_2 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії НК № 070718 від 25.07.2018 року, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Автотранссервіс».
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 25.07.2018 року відносно нього відповідачем складено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення ч. 2 ст. 140 КУпАП за те, що він 25.07.2018 року о 12:55 год. на автошляху Т-0410 24 км. керував автобусом Мерседес-Бенц 310, нз 763-16 АН, здійснював регулярні перевезення пасажирів (м. Дніпро - с. Топчино) без посвідчення з поліцією паспорту маршрутів регулярних пасажирських перевезень. З вказаною постановою не погоджується, оскільки виконуючи посадові обов'язки з перевезення пасажирів керував транспортним засобом ТОВ «Автотранссервіс» у якого на кожний маршрут погоджені паспорти з органами ДАІ в 2013 році, водій при здійснені регулярних пасажирських перевезень не повинен мати при собі паспорт маршруту, у зв'язку з чим просить скасувати постанову.
Позивач в судове засідання не прибув, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідач чи його представник в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, відзив на позов не надав.
Так судові засідання призначалися на 10.09.2018 року, 27.09.2018 року та 24.10.2018 року. Відповідно до матеріалів справи, копію позовної заяви, ухвалу про відкриття провадження та судову повістку на 10.09.2018 року отримано представником Новомосковського ВП 15.08.2018 року, водночас поштове повідомлення про вручення поштового відправлення повернулось на адресу суду лише 24.10.2018 року, що підтверджується відповідним штампом поштового відділення. Враховуючи відсутність відомостей про отримання відповідачем поштового відправлення, станом на 10.09.2018 року, зокрема й на сайту Укрпошти по відстеженню рекомендованих потових відправлень судовий розгляд відкладався на 27.09.2018 року та 24.10.2018 року, на адресу відповідача своєчасно направлялась рекомендована поштова кореспонденція. Водночас, з моменту отримання позовної заяви та ухвали про відкриття провадження з 15.08.2018 року до 24.10.2018 року на адресу суду жодних заяви чи клопотань відповідачем не подано, відзив не надано.
Від представника третьої особи надійшли письмові пояснення в яких зазначено про безпідставність притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки водій автобусного маршруту регулярних перевезень при виконанні своїх обов'язків щодо перевезення пасажирів по маршруту не зобов'язаний мати при собі паспорт маршруту. НОМЕР_1 від 11.04.2013 року на маршрут Дніпропетровськ АВЦ - с. Топчине був погоджений з Державтоінспекцією. Розгляд справи просить здійснювати без його участі.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено наступне.
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 070718 від 25.07.2018 року на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Підставою для накладення стягнення, які зазначені в самій постанові є те, що ОСОБА_1 25.07.2018 року о 12:55 год. на автошляху т-0412 24 км керував автобусом ОСОБА_3 310, нз 763-16 АН, здійснював регулярні перевезення пасажирів (м. Дніпро - с. Топчино) без погодженого з поліцією паспорту маршруту регулярних пасажирських перевезень, чим скоїв правопорушення передбачене ч. 2 ст. 140 КУпАП.
Транспортний засіб належить перевізнику ТОВ «Автотранссервіс», згідно тимчасового реєстраційного талону.
Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 22грудня 2010 року №23-рп/2010, конституційний принцип правової держави передбачає встановлення правопорядку, який повинен гарантувати кожному утвердження і забезпечення прав і свобод людини (статті 1,3, частина друга статті 19 Основного Закону України). Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: … юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (частина друга статті 61); обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62); конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64).
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд зазначає, що предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Таким чином, досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, суд перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для прийняття постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.2 ст. 140 КУпАП.
Згідно до вимог ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 140 КУпАП порушення визначеного законодавством порядку погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції: встановлення рекламоносіїв, технічних засобів організації дорожнього руху, проведення будь-яких робіт на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах; розроблення проектної документації на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та об'єктів дорожнього сервісу; здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування тягне за собою накладення штрафу на громадян у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів господарської діяльності - у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, одним із порушень, передбаченого диспозицією вказаної правової норми, є порушення визначеного законодавством порядку погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування.
Суб'єктами правопорушень, передбачених ч.2 ст.140 КУпАП можуть бути лише посадові особи, до компетенції яких належить додержання правил, норм і стандартів при утриманні шляхів, вжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на дорогах місць провадження робіт.
Суд вважає, що погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції, зокрема здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування покладається на посадових осіб підприємства, а не на позивача як водія маршрутного транспортного засобу.
В матеріалах справи міститься НОМЕР_1 міжміського автобусного маршруту регулярних перевезень, перевізника ТОВ «Автотранссервіс» погоджений з органом Державтонспекції УДАІ ГУМВС України в Дніпропетровській області 24.05.2013 року.
За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
Відповідно до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, керуючись приписами наведених норм законодавства, оцінивши надані сторонами до матеріалів справи докази, враховуючи, що відповідачем, не доведено правомірність встановлення адміністративного правопорушення, не надано доказів правомірності прийнятого ним рішення, суд, враховуючи положення ст. 286 КАС України, дійшов висновку, що позов є таким, що підлягає задоволенню, оскільки постанову не можна визнати обґрунтованою та такою, що прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, внаслідок чого вона підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
Керуючись ст.ст. 243-245, 250 КАС України, суд,-
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії НК № 070718 від 25.07.2018 року.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст.140 КУпАП закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області.
Повний текст рішення складено 24.10.2018 року.
Суддя А.О. Кошля