179/2142/18
1-кп/179/173/18
23 жовтня 2018 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 при секретарі ОСОБА_2 за участю прокурора ОСОБА_3 , та обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Магдалинівка Дніпропетровської області кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040470000540 від 18.09.2018 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лизогубівка Харківського району Харківської області, українця, громадянина України, освіта повна середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , раніше судимого:
?15.07.2013 року Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 24.06.2015 року з Синельниківської ВК № 94 по постанові Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16.06.2015 року умовно-достроково, невідбута частина покарання 6 місяців 29 днів;
?21.06.2016 року Новомосковським міскрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 та ст. 69 КК України до покарання у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі. Звільнений 28.02.2018 року з Синельниківської ВК № 94 по відбуттю строку покарання;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,-
На початку вересня 2018 року, більш точної дати та часу у ході досудового розслідування не встановлено, у м. Підгороднє Дніпропетровського району Дніпропетровської області, ОСОБА_4 , знайшов гранату РГД-5. В подальшому обвинувачений, маючи умисел на носіння та зберігання вибухової речовини без передбаченого законом дозволу, взяв гранату РГД-5, чим придбав вибухову речовину без передбаченого законом дозволу.
Продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на зберігання вибухової речовини без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що взята ним граната РГД-5 являється вибуховою речовиною, переніс її до житлового будинку за місцем свого проживання, розташованого по АДРЕСА_2 , де залишив на зберігання, чим переніс вибухову речовину без передбаченого законом дозволу.
18 вересня 2018 року, продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 поклав у свій верхній одяг вказану гранату РГД-5 та направився у центр смт. Магдалинівка Магдалинівського району Дніпропетровської області.
18 вересня 2018 року у період часу із 12 години 30 хвилин по 12 годину 50 хвилин у смт. Магдалинівка Магдалинівського району Дніпропетровської області, під час проведення огляду місця події - верхнього одягу ОСОБА_4 , який знаходився навпроти магазину «Сонячний», розташованого по вул. Центральна, 20, працівниками Магдалинівського відділення поліції Новомосковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області виявлено та вилучено вказану гранату РГД-5, яку ОСОБА_4 придбав, переніс та зберігав без передбаченого законом дозволу.
Згідно висновку експерта Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України від 27.09.2018 року № 33/5.2/391 предмет, наданий на дослідження є конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини, а саме спорядженим корпус осколкової, наступальної, ручної гранати РГД-5.
Наданий на дослідження предмет, а саме конструктивно оформлений заряд вибухової речовини, споряджений корпус осколкової, наступальної, ручної гранати РГД-5 відноситься до категорії вибухових речовин.
Даний пристрій, а саме конструктивно оформлений заряд вибухової речовини, споряджений корпус осколкової, наступальної, ручної гранати РГД-5 виготовлений промисловим способом.
Даний предмет, а саме конструктивно оформлений заряд вибухової речовини, споряджений корпус осколкової, наступальної, ручної гранати РГД-5 придатний для здійснення вибуху.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, фактичні обставини скоєного ним кримінального правопорушення не оспорював та пояснив, що на початку вересня 2018 року на виїзді з м. Підгороднє Дніпропетровського району Дніпропетровської області знайшов гранату РГД-5, після чого поклав її до кишені та приніс до місця свого проживання в АДРЕСА_2 . 18 вересня 2018 року у справах направився до смт. Магдалинівка, з собою взяв вказану гранату РГД-5, поклавши у кишеню верхнього одягу. Близько 12 години 00 хвилин того ж дня в центрі смт. Магдалинівка був зупинений працівниками поліції, які під час огляду виявили та вилучили у нього гранату РГД-5. То що це бойова граната розумів, але не втримався від спокуси мати таку у себе. У вчиненому він щиро розкаюється, обіцяв, що такого більше не повториться. Просив суд призначити йому покарання не пов'язане з позбавленням волі.
Оскільки учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, не оспорювали в судовому засіданні обставини, при яких скоєно злочин, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і учасники судового процесу проти цього не заперечували. Також в судовому засіданні суд роз'яснив учасникам судового процесу, що у даному випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Судом було з'ясовано, що учасники судового процесу правильно розуміють зміст вищенаведених обставин, наслідки такого порядку дослідження доказів, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.
В ході судового розгляду кримінальної справи, з урахуванням ст. 349 ч. 3 КПК України суд обмежив дослідження фактичних обставин провадження допитом обвинуваченого та оголошенням даних, які характеризують його особу та дійшов до переконання, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України знайшла своє підтвердження повністю та в повному обсязі підтверджується сукупністю доказів, які були об'єктом судового розгляду, а також доказів які не досліджувались в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, та яким надано належну оцінку.
Оцінивши в сукупності досліджені у судовому засіданні докази, які є достовірними, допустимими й достатніми, суд дійшов висновку про те, що за вказаних у обвинувальному акті обставин було вчинене кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_4 , і це кримінальне правопорушення вчинено саме ним, а його умисні дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України, як носіння, зберігання, придбання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.
При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин у справі, дані про особу обвинуваченого. Так, обвинувачений вчинив тяжкий злочин, повністю визнав себе винним, за місцем проживання характеризується задовільно, за даними лікаря нарколога та психіатра на обліку не перебуває, інвалідом не являється, раніше судимий раніше судимий за умисні злочини вчинені проти власності.
Обставинами, які пом'якшують покарання і часткового зменшують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд визнає активне сприяння розкриттю злочину та щире каяття. Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання суд визнає рецидив злочинів.
Обираючи міру покарання суд також враховує вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, ст. 65 КК України, відповідно до якої суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК України, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Враховуючи міркування прокурора, обставини вчинення злочину та його наслідки, особу обвинуваченого та його ставлення до вчиненого, з урахуванням конкретних обставин справи, наявність обставин, що пом'якшують його покарання, та обставини, що його обтяжує, виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст. 65 КК України, його мети, суд дійшов висновку про можливість призначення ОСОБА_4 , покарання із застосуванням ст. 75 КК України, оскільки саме таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень.
Підстав для призначення покарання нижче від найнижчої межі встановленої санкцією статті, чи звільнення обвинуваченого від покарання, судом не встановлено.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого в рамках даного кримінального провадження не обирався, а тому питання про його дію суд не вирішує. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. У зв'язку із наведеним витрати на проведення судової експертизи в сумі 715 грн. 00 коп. підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Речовий доказ по справі - конструктивно оформлений заряд вибухової речовини, споряджений корпус осколкової, наступальної, ручної гранати РГД-5 - знищений на підставі акту знищення (знешкодження) вибухових матеріалів або таких, що їх нагадують № 237 від 26.09.2018 року, отже питання щодо його долі судом не вирішується.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки.
У відповідності до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з іспитовим строком два роки, поклавши на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Міра запобіжного заходу не обиралася. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати по проведенню судової вибухово-технічної експертизи № 33/5.2/391 від 27.09.2018 року в розмірі 715 (сімсот п'ятнадцять) грн. 00 коп.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту проголошення вироку, а особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду у відповідності з вимогами статті 394 частини 2 Кримінального процесуального кодексу України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до статті 349 частини 3 Кримінального процесуального кодексу України.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя ОСОБА_1