26.10.2018 Єдиний унікальний номер 205/5141/16-к
Єд.унік.№205/5141/16-к
Провадження №1кп/205/266/18
26 жовтня 2018 року Ленінський районний суд
м.Дніпропетровська
у складі: головуючого: судді ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
за участю: прокурора ОСОБА_3
захисників: адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5
потерпілого: ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м.Дніпро, кримінальне провадження, яке зареєстроване в ЄРДР за №12016040690001842 від 26 квітня 2016 року, за обвинуваченням:
- ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, освіта середня-технічна, не одруженого, раніше засудженого: 24.02.2016 року Ленінським районним судом м.Дніпропетровська за ст.289 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі, з іспитовим строком на 2 роки, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.3 КК України;
- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, освіта середня, не одруженого, раніше не судимого, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_3 , проживаючого в АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.3 КК України,-
Обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , у невстановленому досудовим слідством місці та час, вступили між собою у попередню змову на крадіжку чужого майна з домоволодіння АДРЕСА_4 . Реалізуючи свій злочинний умисел, обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , 25 квітня 2016 року, близько 15 години 30 хвилин, на автомобілі «Мерседес-Бенц», дн НОМЕР_1 , прибули до домоволодіння АДРЕСА_4 , де діючи таємно, із корисливих міркувань, за попередньою змовою групою осіб, переконавшись у тому, що за їх діями ніхто не спостерігає, підійшли до вхідних дверей та шляхом зняття планки, проникли до вказаного домоволодіння, звідки викрали та завантажили у вищевказаний припаркований автомобіль майно потерпілого ОСОБА_6 : чавунні батареї, вартість яких не встановлена, однак їх злочинні дії були помічені ОСОБА_9 , який підійшов до сусідів, які проживають у буд. АДРЕСА_4 та попросив передзвонити потерпілому. Продовжуючи свою злочинну діяльність, обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , усвідомлюючи, що їх дії перестали бути таємними, бажаючи довести свій злочинний умисел до кінця, діючи відкрито, із корисливих міркувань, знову повернулись у будинок, звідки викрали майно потерпілого ОСОБА_6 :
- холодильник «Rainford» RRF-2233W, вартістю 2400 грн.;
- пральну машину «Либідь», вартістю 352 грн.;
- шкатулку, вартість якої не встановлена, а всього на загальну суму 2752 грн., яке завантажили у автомобіль, після чого з місця злочину зникли, завдавши потерпілому майнову шкоду на зазначену суму.
Допитані в якості обвинувачених, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 свою провину визнали частково та пояснили суду, що 25 квітня 2016 року, близько 15 години 30 хвилин, з метою крадіжки металобрухту, вони приїхали за адресою: АДРЕСА_4 , де стали виносити з території домоволодіння та вантажити в автомобіль чавунні батареї, холодильник та пральну машину. В один з моментів, підійшов ОСОБА_9 , який поцікавився чому вони вантажать майно потерпілого ОСОБА_6 , на що вони відповіли, що потерпілий знає про це, після чого ОСОБА_9 пішов. Надалі, завантаживши майно потерпілого ОСОБА_6 в автомобіль, вони з місця злочину зникли. При цьому, обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 пояснили суду, що в будинок не проникали та, крім того, вважають, що ОСОБА_9 не розумів, що вони вчиняють злочин, тому їх дії були таємними.
Незважаючи на те, що обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 визнали свою провину частково, їх винуватість повністю підтверджується наступними доказами.
Так, потерпілий ОСОБА_6 пояснив суду, що 25 квітня 2016 року, коли він їхав у м.Дніпро, йому подзвонив сусід, який повідомив, що з його домоволодіння АДРЕСА_4 , невідомі особи виносять батареї. Приїхавши за місцем свого проживання, за вказаною адресою, він побачив, що планка на вхідній двері будинку відсутня, а також відсутнє належне йому майно: чавунні батареї, холодильник «Rainford» RRF-2233W, вартістю 2400 грн., пральна машина «Либідь», вартістю 352 грн. та шкатулка, а всього на загальну суму 2752 грн., яке знаходилось у будинку. В подальшому, в його присутності, був оглянутий автомобіль «Мерседес-Бенц», під час якого було вилучене викрадене у нього майно.
Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що 25 квітня 2016 року, близько 16 годин, знаходячись за місцем свого проживання, він почув стук та вийшов на вулицю, де побачив, що біля буд. АДРЕСА_4 , знаходиться автомобіль «Мерседес Бенц», а з території зазначеного домоволодіння обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 виносять чавунні батареї. Він підійшов до обвинувачених та поцікавився, що вони тут роблять, на що отримав відповідь, що роблять це зі згоди власника будинку. Оскільки обвинувачені поводилися підозріло, він попросив сусідів подзвонити потерпілому ОСОБА_6 , що ті і зробили. Повернувшись до себе додому, він записав номер автомобіля, при цьому бачив, як обвинувачені вантажать в автомобіль холодильник. Через деякий час приїхав потерпілий ОСОБА_6 , який виявив відсутність належного йому майна.
Показаннями свідка ОСОБА_10 суду підтверджено, що 25 квітня 2016 року, близько 13 години, йому подзвонив обвинувачений ОСОБА_7 та попросив допомоги в перевезенні речей, на що він дав згоду. Близько 15 години 30 хвилин, він, на автомобілі «Мерседес Бенц», дн НОМЕР_1 , приїхав на вул.Ясенева, де зустрів ОСОБА_7 , який виходив з території домоволодіння АДРЕСА_4 . Припаркувавшись біля вказаного домоволодіння, він, на прохання ОСОБА_7 , відчинив двері автомобіля, після чого ОСОБА_7 та ОСОБА_8 стали виносити з території домоволодіння та вантажити в його автомобіль чавунні батареї, труби, холодильник та пральну машинку. В якийсь момент до обвинувачених підходив хлопець, як він зрозумів сусід, з яким вони деякий час спілкувались. Завантаживши зазначене вище майно, вона поїхали у пункт прийому металобрухту, де здали батареї та труби, після чого поїхали до магазина «АТБ», який розташований в с.м.т.Таромське, де до них під'їхали працівники поліції, від яких йому стало відомо, що майно було викрадене.
Свідок ОСОБА_11 підтвердив суду, що 25 квітня 2016 року, вдень, на прохання сусідів, він подзвонив потерпілому ОСОБА_12 та повідомив, що незнайомі люди виносять з території його домоволодіння батареї, труби, холодильник та пральну машину, які вантажать у мікроавтобус.
На думку суду, показання зазначених свідків та потерпілого, які приймаються судом як допустимі та достовірні, оскільки вони є послідовними, не суперечать один одному та знаходяться у єдиному взаємозв'язку, спростовують показання обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в тій частині, що їх дії були таємними для оточуючих. Крім того, показаннями потерпілого ОСОБА_6 спростовуються доводи обвинувачених і в тій частині, що в будинок вони не проникали.
Крім того, винність обвинувачених також повністю підтверджуються наступними письмовими доказами: протоколом огляду місця події від 25 квітня 2016 року, а саме: домоволодіння АДРЕСА_4 (а.с.7-13); протоколом огляду автомобіля «Мерседес-Бенц», дн НОМЕР_1 від 25 квітня 2016 року (а.с.20-24), під час якого було вилучено викрадене майно, яке належить потерпілому ОСОБА_6 ; протоколом пред'явлення особи для впізнання від 19 травня 2016 року, під час якого свідок ОСОБА_9 впізнав обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , як осіб, які 25 квітня 2016 року, виносили речі з будинку потерпілого ОСОБА_6 ; протоколами пред'явлення речей для впізнання від 22 червня 2016 року (а.с.115-116, 117-118), під час якого потерпілий ОСОБА_6 впізнав пральну машину «Либідь» та шкатулку, як майно, яке у нього викрали обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ; протоколом проведення слідчого експерименту від 29 червня 2016 року з фото-таблицями (а.с.124-129), під час якого обвинувачений ОСОБА_8 вказав на обставини, за яких він, разом з ОСОБА_7 , заволоділи майном потерпілого ОСОБА_6 .
Згідно з висновком судово-товарознавчої експертизи №1178 від 04 червня 2016 року (а.с.108-111), вартість холодильника «Rainford» RRF-2233W складає 2400 грн.; пральної машини «Либідь» складає 352 грн.
Крім того, винуватість ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтверджується долученими до матеріалів кримінального провадження речовими доказами (а.с.26, 112), якими визнані автомобіль «Мерседес-Бенц», дн НОМЕР_1 , а також викрадене майно, яке належить потерпілому ОСОБА_6 .
Таким чином, проаналізувавши досліджені по справі докази, суд розцінює показання обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , як усталену модель захисту від пред'явленого обвинувачення, форму реалізації права на захист і бажання уникнути кримінальної відповідальності та покарання за вчинення більш тяжкого злочину.
Органами досудового розслідування дії обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 кваліфіковані за ч.3 ст.186 КК України, з кваліфікуючою ознакою «проникнення в інше сховище», яка на думку суду, підлягає виключенню з обвинувачення, оскільки, як було встановлено під час судового розгляду, обвинувачені ОСОБА_7 та ОСОБА_8 проникали лише до житла потерпілого ОСОБА_6 .
Таким чином, суд, допитавши потерпілого, свідків, дослідивши письмові докази та матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинувачених, дійшов висновку, що вони поза всяким розумним сумнівом доводять в повному обсязі винуватість ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі обвинувачення, яке було підтримано прокурором та кваліфікує дії обвинувачених за ст.186 ч.3 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , суд, керуючись ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості скоєного ними кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України, належить до категорії тяжких злочинів, дані про особу кожного з обвинувачених:
- ОСОБА_7 - раніше засуджений, характеризується позитивно, відшкодував завдану шкоду, неповнолітніх дітей на утримання не має;
- ОСОБА_8 - раніше не засуджений, характеризується позитивно, відшкодував завдану шкоду, має на утриманні неповнолітню дитину.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає позитивні характеристики та відшкодування шкоди.
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , передбаченою ст.67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , передбачених ст.67 КК України, судом не встановлено.
При цьому суд враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року), згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що покаранням, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_7 та попередження нових кримінальних правопорушень, як самим обвинуваченим, так і іншими особами, є покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки підстави для призначення покарання більш м'якого, ніж передбачене законом, судом не встановлені, виправлення обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції останнього від суспільства і саме таке покарання буде відповідати тяжкості правопорушення, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Крім того, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 , вироком Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 24.02.2016 року був засуджений за ст.289 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі, з іспитовим строком 2 роки, в період якого вчинив новий злочин, у зв'язку з чим суд вважає за необхідним призначити йому покарання за правилами ст.71 КК України, частково приєднавши до призначеного покарання не відбутий строк покарання за вироком Ленінського районного суду м.Дніпропетровська від 24.02.2016 року.
Враховуючі обставини вчинення кримінального правопорушення, наявність обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_8 , роль останнього у вчиненні злочину та наявність у нього на утриманні малолітньої дитини, яку він виховує самостійно, суд вважає, що наявні підстави для висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_8 без реального відбування покарання, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст.76 КК України і таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення і досягнення інших цілей покарання.
На підставі ст.122 ч.2, 124 ч.2 КПК України, з обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь держави підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експерта у розмірі 165 грн.
Питання про долю речових доказів підлягає вирішенню згідно вимог ст.100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років.
На підставі ст. 71 КК України, призначити покарання за сукупністю вироків, частково приєднавши до призначеного покарання не відбутий строк покарання за вироком Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 24 лютого 2016 року у виді одного місяця позбавлення волі та остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років та один місяць.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 відраховувати з 20 травня 2016 року.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, залишити без змін до набрання вироком законної сили.
На підставі ч.5 ст.72 КК України, зарахувати в строк покарання термін попереднього ув'язнення, а саме: з 20 травня 2016 року до 26 жовтня 2018 року, включно, з розрахунку, що один день попереднього ув'язнення відповідає двом дням позбавлення волі.
ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.3 ст.186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років.
На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_8 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового злочину.
Відповідно до п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_8 наступні обов'язки: періодично з'являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.76 КК України, зобов'язати ОСОБА_8 не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 - не обирати.
Стягнути, солідарно, з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в дохід держави витрати на залучення експерта при проведенні судової товарознавчої експертизи №1178 від 04 червня 2016 року в розмірі 165 гривень.
Речові докази по справі:
- автомобіль «Мерседес-Бенц», дн НОМЕР_1 - залишити за належністю у ОСОБА_10 ;
- холодильник «Rainford» RRF-2233W, пральну машину «Либідь», шкатулку - залишити за належністю у потерпілого ОСОБА_6 .
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий: ОСОБА_1