Справа № 202/4932/18
Провадження № 2/202/2052/2018
Іменем України
25 вересня 2018 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючої судді Зосименко С.Г.
при секретарі Герасименко В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
16 серпня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу.
У своїй позовній заяві ОСОБА_1 посилається на те, що шлюб між нею та відповідачем було зареєстровано 28 вересня 2013 року Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 727. Від шлюбу мають неповнолітню дитину: доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сімейне життя з відповідачем не склалось, сторони втратили один до одного почуття любові та поваги, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. Майнового спору не має. Просить суд, розірвати шлюб укладений між нею та відповідачем 28 вересня 2013 року Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 727.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без її участі, позов підтримує та просить задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі, проти розірвання шлюбу не заперечує.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, протокол судового засідання не вівся.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги позивача є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно ч. 1 ст. 13 СК України частиною національного сімейного законодавства України є міжнародні договори, що регулюють сімейні відносини, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтями 51 Конституції України та 24 СК України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Відповідно до ст. 5 Протоколу № 7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року) - кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Відповідно до ч. 6 ст. 7 СК України жінка та чоловік мають рівні права і обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 СК України кожен учасник сімейних відносин, який досяг чотирнадцяти років, має право на безпосереднє звернення до суду за захистом свого права або інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється в наслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього кодексу.
З матеріалів справи судом встановлено, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано 28 вересня 2013 року Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 727.
Від шлюбу мають неповнолітню дитину: доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Сторони не ведуть спільного господарства, спільного бюджету не мають, проживають окремо.
Сімейне життя позивача з відповідачем не склалось, сторони втратили один до одного почуття любові та поваги, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин.
Відповідно до ст. 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Надання сторонам строку для примирення на думку суду є недоцільним, оскільки шлюбні відносини припиненні, сторони не бажають поновлювати стосунки, будь-яких заходів до примирення не приймають, між сторонами були втрачені почуття любові та поваги, збереження шлюбу суперечить їх інтересам.
Майновий спір між сторонами відсутній.
Відповідно до ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує його права, свободи чи інтереси, а також не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих участниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі вище викладеного, суд приходить до висновку, що шлюбно-сімейні відносини між сторонами припинені, їх сім'я розпалася остаточно та відновлена бути не може, а подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечитиме їх інтересам, а також враховує визнання відповідачем позову, тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем не заявлено вимогу про стягнення з відповідача судові витрати, тому суд вважає за необхідне не стягувати з відповідача на користь позивача судові витрати.
Керуючись ст. 5 Протоколу № 7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ст. ст. 9, 51 Конституції України, ст. ст. 1-3, 7, 13, 18, 21, 24, 27, 55-56, 69, 104-105, 110-115, 160 Сімейного кодексу України, ст. ст. 4, 10-13, 19, 43, 76-81, 81, 89, 95-96, 141, 258-259, 263-265 Цивільно-процесуального кодексу України (в редакції від 03.10.2017 року), суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, адреса реєстрації: АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, адреса реєстрації: Дніпропетровська область, м.Дніпро, ж/АДРЕСА_2, РНОКПП: НОМЕР_2, 28 вересня 2013 року Індустріальним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 727 - розірвати.
Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до Індустріального районного у місті Дніпрі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма участниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.Г. Зосименко