Справа: 164/1176/18
п/с 2/164/493/2018
19 жовтня 2018 року ОСОБА_1.
Маневицький районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Токарської І.С.,
з участю секретаря Панасюк Ю.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Маневичі цивільну справу за позовомОСОБА_2 до ОСОБА_3 сільської ради Маневицького району Волинської області про визнання права власності на спадкове майно, -
ОСОБА_2 звернувся в суд із вказаним позовом, мотивуючи заяву тим, що 25 серпня 2003 року померла його мати ОСОБА_4, по смерті якої залишилося спадкове майно, зокрема житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться по вул. Лісній, 7, в с. Галузія Маневицького району Волинської області. Спадщину по смерті ОСОБА_4 прийняв її син ОСОБА_5, однак не встиг оформити спадкових прав, оскільки 28 вересня 2015 року помер. По смерті ОСОБА_5 залишилося спадкове майно, а саме: житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться по вул. Лісній, 7, в с. Галузія Маневицького району Волинської області. Спадкоємців першої черги по смерті ОСОБА_5 немає, спадкоємцями другої черги є сестра померлого ОСОБА_6, яка своєю заявою відмовилась від спадкового майна. ОСОБА_2 прийняв спадщину шляхом подачі до нотаріальної контори відповідної заяви, однак у зв'язку з відсутністю у спадкодавця правовстановлюючих документів про право власності на вказане спадкове майно, йому було відмовлено в нотаріальному оформленні спадкових прав, тому просив суд визнати за ним в порядку спадкування за законом право власності на вказане спадкове майно.
В судове засідання позивач ОСОБА_2, його представник ОСОБА_7, кожен зокрема не з'явилися, до суду подали заяви з проханням проводити розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримали, просили задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 сільська рада Маневицького району Волинської області свого представника для участі в розгляді справи не направили, проте подали до суду заяву з проханням проводити розгляд справи у відсутності їх представника, позов визнають, щодо його задоволення не заперечують.
Дослідивши письмові докази у справі та проаналізувавши їх в сукупності, суд приходить висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Згідно ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців); спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Статтею 1262 вищевказаного Кодексу передбачено, що у другу чергу право на сканування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід з боку батька, так і з боку матері.
Частиною 1 ст. 1269 ЦК України унормовано, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Згідно ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
В судовому засіданні встановлено, що 25 серпня 2003 року померла мати позивача ОСОБА_4І, а 28 вересня 2015 року помер його брат - ОСОБА_5 (а.с. 8, 10).
Відповідно до витягу з погосподарської книги № 3 за 2018 рік та довідки Виконавчого комітету ОСОБА_3 сільської ради Старостинського округу Маневицького району Волинської області від 1 червня 2018 року, власником житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: вул. Лісна, 7, с. Галузія Маневицького району Волинської області є ОСОБА_4, яка 25 серпня 2003 року померла. Спадщину по смерті ОСОБА_4 прийняв її син ОСОБА_5, шляхом спільного проживання зі спадкодавцем, однак не встиг оформити своїх спадкових прав, оскільки 28 вересня 2015 року помер. Спадщину по смерті брата прийняв ОСОБА_2 (а.с. 12-13)
Відповіддю на усне звернення від 26 червня 2018 року державним нотаріусом ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті брата ОСОБА_5, оскільки позивачем не було надано жодних документів, які підтверджують державну реєстрацію спадкового майна (а.с. 18).
Відповідно до повідомлення Маневицької державної нотаріальної контори Волинської області від 13 вересня 2018 року після смерті ОСОБА_4, яка померла 25 серпня 2003 року, спадкова справа не заводилась (а.с. 26).
Згідно висновку Маневицького архітектурно - планувального підприємства від 5 червня 2018 року житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходяться в с. Галузія Маневицького району Волинської області по вул. Лісна, 7, відповідають діючим державним будівельним, санітарним і пожежним нормам (а.с. 14).
Зважаючи на вищевикладене та беручи до уваги те, що ОСОБА_2 є спадкоємцем за законом, прийняв спадщину у встановлений законом строк та спосіб, суд приходить висновку про доцільність визнання за ним права власності на вказане спадкове майно.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 77, 81, 265 ЦПК України, на підставі ст.ст. 1216, 1217, 1261, 1262, 1269, 1270 ЦК України, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_8, в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок № 7 з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: вул. Лісній, с. Галузія Маневицького району Волинської області, як на спадкове майно по смерті ОСОБА_5.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду через Маневицький районний суд Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Маневицького районного суду І.С. Токарська