Справа № 161/15346/18
Провадження № 2-а/161/546/18
26 жовтня 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі:
головуючого - судді Рудської С.М.
при секретарі - Ярмолюк В.С.
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування постанови, -
26.09.2018 року позивач ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_3 митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови № 0255/20400/18 від 24.05.2018 року (далі - Постанова) в справі про порушення митних правил. Вказаною Постановою його, як посадову особу (декларанта) ТзОВ «НІК Авто» було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України та накладено стягнення у вигляді 300 % несплаченої суми митних платежів, що становить 88689,18 грн. На розгляд даної справи він відповідачем не викликався, а про наявність Постанови йому стало відомо з відповіді на адвокатський запит його представника - адвоката ОСОБА_4 Вважає Постанову необґрунтованою, винесену без з'ясування усіх обставин справи, такою, що винесена з процесуальними порушенням та з пропуском строків притягнення до адміністративної відповідальності. В оскаржуваній постанові вказано, що основою її винесення слугував акт документальної невиїзної перевірки ТзОВ «НІК Авто», який був оформлений ГУ ДФС у Волинській області 28.11.2018 року (далі - Акт). Оскільки ГУ ДФС у Волинській області та ОСОБА_3 митниця ДФС входять до структури органів ДФС України, тому фактичною датою виявлення правопорушення слід рахувати дату складання Акту. Зазначає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 485 МК України виходячи з наступного. При заявлені митної декларації типу ІМ40ДЕ№204030000/2016/007451 від 02.08.2016 року (далі - Митна декларація), код товару, а саме: легкового автомобіля, оснащеного електричним двигуном, марки «BMW» (далі - Товар), згідно УКТ ЗЕД визначено - НОМЕР_1, що, як виявилось згодом, призвело до неправомірного звільнення від сплати митних платежів. Митна декларація прийнята посадовими особами Волинської митниці ДФС від декларанта ТзОВ «НІК Авто», перевірена митним органом, Товар пройшов митне оформлення та випущений у вільний обіг на митну територію України. В свою чергу, відповідач посилається на лист офіційного дилера автомобілів «BMW» в Україні - ТзОВ «АВТ Баварія» від 04.05.2017 року, відповідно до якого код Товару згідно УКТ ЗЕД слід було визначити - НОМЕР_2. Однак, приймаючи Митну декларацію митний орган повинен був перевірити правильність заявленого коду і в разі виявлення неправильності його визначення, вимагати надати усі наявні відомості для визначення коду згідно УКТ ЗЕД, чого зроблено не було. Вказую, що при поданні Митної декларації ним було подано усю наявну та необхідну інформацію щодо Товару, жодних умисних дій, спрямованих на неправомірне звільнення від сплати митних платежів він не вчиняв. Разом з тим, при розгляді справи про порушення митних правил № 0255/20400/18 відповідачем було допущено ряд процесуальних порушень. Про існування провадження про порушення ним митних правил № 0255/20400/18, за адресою його проживання та юридичною адресою ТзОВ «НІК Авто», він повідомленим не був, що позбавило можливості надавати пояснення та докази в ході розгляду справи, заявляти клопотання, а також скористатися своїм право на захист. На підставі викладеного, та з урахуванням тієї обставини, що оскаржуваної Постанови він не отримав з вини відповідача, а про її наявність дізнався лише 20.09.2018 року (з відповіді на адвокатський запит його представника), просить суд поновити йому строк на оскарження Постанови ОСОБА_3 митниці ДФС про порушення митних правил; визнати протиправною та скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 0255/20400/18 від 24.05.2018 року, винесену відносно нього.
22.10.2018 року від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов, відповідно до якого ОСОБА_3 митниця ДФС вважає, що адміністративний позов ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з наступних підстав. Так, 02.08.2016 року позивачем було подано Митну декларацію з метою проведення митного оформлення та випуску у вільний обіг на митній території України Товару. 15.01.2018 року, на підставі отриманого від ГУ ДФС у Волинській області Акту, було встановлено, що митне оформлення Товару, згідно з УКТ ЗЕД, слід здійснювати у товарній під-категорії НОМЕР_2, а тому невірне визначення позивачем у Митній декларації коду Товару призвело до зменшення розміру митних платежів в сумі 29563,06 грн. Зауважує, що в даному випадку строк притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності не пропущений, оскільки вчинене ним правопорушення було виявлене фактично у день отримання Акту- 15.01.2018 року. Крім того зазначає, що виклик про необхідність прибуття до ОСОБА_3 митниці ДФС для з'ясування обставин справи був скерований на його адресу місця реєстрації (згідно відомостей УДМС України у Волинській області) та на юридичну адресу ТзОВ «НІК Авто». Оскільки ОСОБА_2 у визначений час для дачі пояснень по факту правопорушення не з'явився, відносно нього було складено протокол про порушення митних правил, який згодом адресовано останньому за місцем його реєстрації. Також, позивач неодноразово повідомлявся про дату та час розгляду справи про порушення митних правил № 0255/20400/18, а саме: на 10.05.2018 року та на 24.05.2018 року, однак на розгляд справи на вказані дати він не з'являвся, в результаті чого було винесено оскаржувану Постанову за його відсутності, яка, в свою чергу, згодом була скерована на адресу реєстрації ОСОБА_2 Таким чином, ОСОБА_3 митниця ДФС вживала всіх необхідних заходів щодо належного повідомлення позивача та не допустила будь-яких процесуальних порушень як під час складання протоколу про порушення митних правил, так і підчас розгляду справи, у зв'язку з чим, просить суд відмовити у задоволенні даної позовної заяви ОСОБА_2 у повному обсязі (а.с. 62-69).
В судове засідання представник позивача не з'явилася, надала заяву з проханням слухати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про день, час, місце слухання справи повідомлявся належним чином, про що у матеріалах справи містяться відповідні поштові повідомлення (а.с. 52, 61). Заяви про відкладення розгляду справи, слухання справи за відсутності його представника від відповідача на адресу суду не надходили.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що постановою ОСОБА_3 митниці ДФС № 0255/20400/18 від 24.05.2018 рокуу справі про порушення митних правил, позивача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 485 МК України та притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 % несплаченої суми митних платежів на суму 88689,18 грн. (а.с. 9-11).
Відповідно до ч. 4 ст. 2 КУпАП питання щодо адміністративної відповідальності за порушення митних правил регулюються Митним кодексом України (МК України).
Згідно положень ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Статтею 485 МК України передбачена адміністративна відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
Судом встановлено, що 02.08.2016 року декларантом ТзОВ «НІК Авто» ОСОБА_2 до ОСОБА_3 митниці ДФС подано митну декларацію типу ІМ40ДЕ№20403000/2016/007451 з метою проведення митного оформлення та випуску у вільний обіг на митній території України товару «легковий автомобіль оснащений електричним двигуном, марки «BMW», модель «І3 REX», ідентифікаційний номер WBY1Z4C59EV277005, номер двигуна ІВ1, тип двигуна - електродвигун, календарний рік виготовлення - 2014». Вказаний автомобіль класифікований згідно УКТ ЗЕД за кодом НОМЕР_1 (а.с. 82-87).
Листом ГУ ДФС у Волинській області № 221/7/03-20-14-08-10 від 15.01.2018 року, який надійшов та був отриманий ОСОБА_3 митницею ДФС 15.01.2018 року, відповідачу було надіслано Акт № 14881/14-08/39848002 від 28.11.2017 року про результати документальної невиїзної перевірки ТзОВ «НІК Авто» з метою перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо правильності класифікації згідно з УКТЗЕД товарів, щодо яких проведене митне оформлення за окремими митними деклараціям (а.с. 88-89).
Як вбачається з Акту № 14881/14-08/39848002 від 28.11.2017 року, за результатами документальної невиїзної перевірки ТзОВ «НІК Авто» встановлено факти порушення вимог закону України «Про Митний тариф України» від 19.09.2013 року № 584-VII та Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД при класифікації легкового автомобілю оснащеного електричним двигуном, марки «BMW» модель «І3 REX», ідентифікаційний номер WBY1Z4C59EV277005, в частині невірної класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД при його декларуванні, а саме: митне оформлення здійснено у товарній під-категорії НОМЕР_1, в той час коли необхідно було зазначити код товару НОМЕР_2, у зв'язку з чим було занижено податкове зобов'язання з ввізного мита на загальну суму 29563,06 грн. (а.с. 90-93).
Законом України від 25.11.2015 року № 822-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про митний тариф України»» щодо ввізного мита на електромобілі» визначено, що з 01.01.2016 року код УКТ ЗЕД НОМЕР_3 «транспортні засоби, оснащені електричними двигунами» замінено на коди з більш детальною деталізацією: код УКТ ЗЕД НОМЕР_1 «транспортні засоби, оснащені виключно електричними двигунами (одним чи декількома)»; код УКТ ЗЕД НОМЕР_2 «інші».
Так, у відповідь на запит ГУ ДФС у Волинській області від 04.05.2017 року щодо надання інформації про двигуни автомобіля марки «BMW I3 REX» (а.с. 95), ТзОВ «АВТ Баварія» (офіційний імпортер автомобілів «BMW» в Україні) повідомило, що згідно з інформації заводу виробника, автомобіль марки «BMW I3 REX» має два двигуни - бензиновий та електричний (а.с. 96).
Позивач зазначає, що 02.08.2016 року що під час декларування Товару він керувався товаросупровідними документами (інвойс, специфікація, висновком про ідентифікацію колісного транспортного засобу № 84 від 02.08.2016 року), код згідно УКТЗЕД він визначив згідно з висновку про ідентифікацію колісного транспортного засобу № 84 від 02.08.2016 року, де чітко вказано, що даний автомобіль має: двигун - електродвигун, з потужністю - 125 кВт. У вказаному висновку будь-яких відомостей про бензиновий двигун автомобіля марки «BMW I3 REX» не зазначено (а.с. 84-87).
Положенням ч. 5 ст. 69 Митного кодексу передбаченого, що під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Таким чином, при подачі митної декларації типу ІМ40ДЕ № 20403000/2016/007451 та визначення у ній коду згідно УКТЗЕД, ОСОБА_2 керувався висновком про ідентифікацію колісного транспортного засобу № 84 від 02.08.2016 року, який був виданий сертифікованим членом Союзу експертів України судовим експертом ОСОБА_5 (а.с. 84).
Положення ч. 6 ст. 69 Митного кодексу передбачає, що штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.
Відповідно до Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року № 650 контроль правильності класифікації товарів - це перевірка правильності опису товару та відповідного йому коду в митній декларації вимогам Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД під час проведення процедур його митного контролю та митного оформлення. Згідно з цим Порядком декларант або уповноважена ним особа класифікує товари згідно з УКТ ЗЕД при їх декларуванні відповідно до ст. 69 МК України, а посадові особи митного поста здійснюють контроль правильності класифікації товарів під час проведення митних формальностей при митному оформленні товарів. Контроль правильності класифікації товарів здійснюється, зокрема, шляхом перевірки відповідності відомостей про товар та коду товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог ст. 68 МК України.
Митні декларація типу ІМ40ДЕ № 20403000/2016/007451 від 02.08.2016 року була прийнятою від декларанта та перевірена митним органом, товар випущений у вільний обіг.
Суд погоджується з доводами позивача, що приймаючи вказані митні декларації, митний орган повинен був перевірити правильність заявленого коду товару і в разі виявлення неправильності цього коду відповідно до ч. 3 ст. 69 МК України вимагати надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявленого коду товару, поданого до митного оформлення, а також зразки товару та/або техніко-технологічну документацію на нього, або ж згідно з ч. 4 ст. 69 МК України самостійно класифікувати товар.
Оскільки митна декларація типу ІМ40ДЕ № 20403000/2016/007451 від 02.08.2016 року прийнята від декларанта митним органом, товар випущений у вільний обіг, зазначених порушень митним органом не виявлено.
Тобто, відповідач не заперечував, що на момент декларування Товару, він відповідав зазначеним в поданих митному органу товаросупроводжувальних документах. На момент декларування товару, що переміщувався через митний кордон України законність наданих позивачем документів, які стали підставою для митного оформлення, не викликала у митниці жодних сумнівів, фактично встановлена автентичність наявного та заявленого Товару. При цьому, фактів неправдивості чи недостовірності у цих документах органом доходів і зборів не зафіксовано та не встановлено.
Позивач не вчинив жодних умисних дій щодо неправомірного звільнення його від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, що є обов'язковою ознакою правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, тобто відсутні ознаки суб'єктивної сторони правопорушення.
Проаналізувавши наведені вище правові норми необхідно зробити висновок про те, що ст. 485 МК України передбачено наявність спеціальної протиправної мети неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, а тому хибність по визначенню коду товару згідно з УКТЗЕД, відповідно й ставки ввізного мита, не може свідчити про наявність у діях ОСОБА_2 свідомих намірів на зменшення сплати митних платежів, відповідно й слугувати доказом його вини у порушенні митних правил.
Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будо-які данні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Представник відповідача у своєму відзиві зазначив, що зацікавленість в зменшенні витрат, пов'язаних із сплатою митних платежів мало ТзОВ «НІК Авто», оскільки декларант діяв в інтересах Товариства.
Однак, відповідачем суду не надалі належні, допустимі, достатні та достовірні доказів, які б вказували на наявність в діях позивача умислу на вчинення правопорушення.
Диспозиція ст. 485 МК України передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети вказує на те, що правопорушення може бути вчинене виключно з умисною формою вини та лише декларантом або уповноваженою ним особою, оскільки на момент подачі декларації декларант (уповноважена ним особа) повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві відомості вплинули на розмір митних платежів, які необхідно сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару. Конкретизація диспозицією зазначеної статті спеціальної мети впливає й на конкретизацію спеціального суб'єкта вказаного адміністративного правопорушення, яким в даному випадку, з урахуванням вимог п. 8 ч. 1 ст. 4 та ч. 8 ст. 264 МК України, може бути лише декларант або уповноважена ним особа.
За змістом ст.ст. 458, 487 МК України, ст.ст. 9-11 КУпАП, підставою для визнання особи винною в порушенні митних правил, як різновиду адміністративного правопорушення, є встановлення у вчиненому нею діянні всіх ознак складу такого правопорушення, в тому числі ознак суб'єктивної та об'єктивної сторони складу правопорушення.
Таким чином, з'ясувавши фактичні обставини справи, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів наявності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, оскільки ОСОБА_3 митницею ДФС не доведено про наявність останнього умислу на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Такі докази були у відповідача відсутні як під час винесення ним оскаржуваної постанови, так і не надані такі докази в ході розгляду справи судом.
Крім того, судом встановлено, що про існування постанови № 0255/20400/18 від 24.05.2018 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил за ст. 485 МК України, позивач дізнався лише 17.09.2018 року, з відповіді на адвокатський запит його представника - адвоката ОСОБА_4, з відповідним адміністративним позовом до суду звернувся 26.09.2018 року (а.с. 14).
Відповідачем надано супровідний лист № 4077/38/17-70-20-01 від 29.05.2018 року, яким було направлено вищевказану постанову позивачу, однак підтвердження отримання останнім зазначеного відправлення суду не надано.
За таких обставин, суд вважає, що в даному випадку наявні всі передбачені законом підстави для поновлення позивачу строку для звернення до суду, оскільки він пропущений ним з поважних причин.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний суд має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, однак з тим, щоб стягнення не було посилено.
Суд вважає, що в даному випадку відповідач ОСОБА_3 митниця ДФС, належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами не довів правомірність свого рішення щодо притягнення позивача ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 485 МК України, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 9, 77, 90, 139, 242-246, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Поновити ОСОБА_2 строк на оскарження постанови ОСОБА_3 митниці ДФС у справі про порушення митних правил № 0255/20400/18 від 24.05.2018 року.
Скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 0255/20400/18 від 24.05.2018 року, винесену ОСОБА_3 митницею ДФС відносно ОСОБА_2.
Справу про порушення митних правил № 0255/20400/18 відносно ОСОБА_2 - закрити.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення в повному обсязі складено 26 жовтня 2018 року.
Суддя Луцького міськрайонного
суду Волинської області ОСОБА_6