Справа № 161/14948/18
Провадження № 2-а/161/540/18
24 жовтня 2018 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді Філюк Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Бортнюка А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил №3570/20500/17 від 08 листопада 2017 року,-
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Волинської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил №3570/20500/17 від 08 листопада 2017 року.
Свої вимоги обгрунтовує тим, що постановою заступника начальника Волинської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням ОСОБА_2 від 08 листопада 2017 року у справі про порушення митних правил № №3570/20500/17 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушеня митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків неплаченої суми митних платежів, що становить 78 405,27 гривень. Вказує, що про дану постанову дізнався 10 вересня 2018 року після отримання його адвокатом відповіді Волинської митниці на адвокатський запит.
Зазначає, що при митному оформлені транспортних засобів неправдивих відомостей для визначення їх митної вартості не подавав. Вказує, що ТзОВ «7777-АВТО» подало для митного оформлення автомобіля по дві відповідні митні декларації та пакети документів специфікація, сертифікат про походження, висновок експертного дослідження та звіт про оцінку транспортного засобу), які підтверджують всю необхідну інформацію для митних формальностей такого характеру. З суми, зазначеної в інвойсі, і було сплачено митні платежі (ввізне мито, ПДВ), жодних зауважень зі сторони працівників митниці не було.
Крім того, вказує, що відповідно до умов поставки за Інкотермс (міжнародні комерційні умови), які були встановлені між ТОВ «7777-АВТО» (де в той час керівником був ОСОБА_1В.) та компанією Novachem LLC limited та відображені в ВМД 205070000/2016/024723 є умови DDP ( Delivered Duty Paid). Поставка зі сплатою мита (назва місця призначення). В даному випадку місцем призначення було вказано місто Луцьк. Умова DDP означає, що продавець (Novachem LLC limited) здійснює поставку покупцю (ТОВ «7777-АВТО») товару, який пройшов митне очищення для імпорту, без розвантаження з будь - якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення. Продавець (Novachem LLC limited) несе всі витрати та ризики, пов'язані з поставкою товару до цього місця, включаючи (у відповідних випадках) будь-які мита (під словом «мито» тут розуміється відповідальність за виконання та ризики виконання дій з проходження митних процедур, а також оплата витрат митного очищення, податків, митних і інших зборів) на імпорт до країни призначення. А тому вважає, що враховуючи умови поставки, які діяли між сторонами та фактичні обставини, ОСОБА_1 не міг знати, не знав і не повинен був знати умови та дані щодо експорту з території ЄС транспортного засобу та не може нести відповідальність за дії зі сторони інших осіб.
З урахуванням вищенаведеного, просить визнати постанову заступника начальника Волинської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням ОСОБА_2 від 08 листопада 2017 року у справі про порушення митних правил № №3570/20500/17 протиправною та скасувати.
Ухвалою суду від 21 вересня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил №3570/20500/17 від 08 листопада 2017 року прийнято до розгляду та відкрито провадження. Даною ухвалою позивачу поновлено строк звернення до суду з даним позовом.
Від представника позивача ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився хоча був повідомлений належним чином. Як вбачається з відзиву надісланого представником Волинської митниці ДФС ОСОБА_4 вимоги не визнає у повному обсязі, просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що в ході проведеної перевірки встановлено, що позивачем при переміщенні через митний кордон України та митному оформленні товару, надані документи, що містять неправдиві відомості, і як наслідок при декларуванні транспортних засобів була занижена митна вартість. Зокрема, 02 липня 2016 року посадовою особою митного поста «Луцьк» Волинської митниці ДФС за митною декларацією типу ІМ40ДЕ №205070000/2016/024723, деодержувачем виступало ТзОВ "7777-АВТО", здійснено митний контроль та митне оформлення товару «Легковий автомобіль б/в, призначений для перевезення пасажирів по дорогах загального користування - 1 шт.: марка - Renault, МОДЕЛЬ -Megane Scenic, календарний рік виготовлення - 2011, номер кузова -VF1JZ09BE46134003, тип двигуна - дизельний, робочий об'єм двигуна - 1461 куб.см., потужність двигуна - 81kw, номер двигуна - К9К837, колісна формула - 4x2, тип транспортного засобу - комбі, загальна кількість місць, включаючи місце водія - 7, категорія ТЗ за документами виробника - М1, виробник Renault FR, торговельна марка «Renault».
Відправником даного товару виступала фірма «Novachem LLC limited », а вартість вказаного транспортного засобу відповідно до доданого до митної декларації інвойсу №0019 від 01.07.2016 року становила 3795 євро.
За митне оформлення даного транспортного засобу при його митній вартості у 105 717,81 гривень було сплачено митних платежів в загальній сумі 100 069,2 грн., в тому числі ввізне мито: 10 571,78 грн., акциз: 55 199,54 грн., ПДВ: 34 297,83 грн.
06 червня 2017 року на адресу Волинської митниці ДФС надійшов лист Департаменту організації протидії митним правопорушенням ДФС України, відповідно до якого отримано звернення митних органів Литовської Республіки про надання адміністративної допомоги у підтвердженні фактів ввезення на митну територію України та митного оформлення транспортних засобів, у тому числі транспортного засобу марки «Renault Megane Scenic ».
Під час опрацювання документів, отриманих від митних органів Литовської Республіки та документів на підставі яких здійснено митне оформлення транспортного засобу, встановлено, що згідно експортної митної декларації Литовської Республіки, вищевказаний автомобіль проданий компанією UАВ «GELGOTOS TRANSPORTAS в адресу громадянина ОСОБА_5, проживаючого за адресою: Україна, м. Луцьк, вул. Відродження, 22а-64, за ціною 6780 євро, що згідно курсу НБУ на день митного оформлення становило 187 389,99 грн.
На виконання службової записки управління протидії митним правопорушенням, проведено розрахунок митних платежів,та встановлено, що різниця між митними платежами, які сплачені та які необхідно сплати - становить 26 135,09 грн.
Крім того, вважає, що позивачем пропущено строк звернення з даним позовом до суду, та просить дану позовну заяву залишити без розгляду.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, суд приходить до наступного висновку.
Як вбачається з протоколу про порушення митних правил № 3570/20500/17 посадовою особою митного поста «Луцьк» Волинської митниці ДФС за митною декларацією типу ІМ40ДЕ №205070000/2016/024723, де одержувачем виступало ТзОВ "7777-АВТО", здійснено митний контроль та митне оформлення товару «Легковий автомобіль б/в, призначений для перевезення пасажирів по дорогах загального користування - 1 шт.: марка - Renault, МОДЕЛЬ -Megane Scenic, календарний рік виготовлення - 2011, номер кузова -VF1JZ09BE46134003, тип двигуна - дизельний, робочий об'єм двигуна - 1461 куб.см., потужність двигуна - 81kw, номер двигуна - К9К837, колісна формула - 4x2, тип транспортного засобу - комбі, загальна кількість місць, включаючи місце водія - 7, категорія ТЗ за документами виробника - М1, виробник Renault FR, торговельна марка «Renault». Відправником товару виступала фірма «Novachem LLC limited», а вартість вказаного транспортного засобу відповідно до доданого до митної декларації інвойсу №0019 від 01.07.2016 року становила 3795,00 євро.
За митне оформлення даного транспортного засобу при його митній вартості у 105 717,81 гривень сплачено митні платежі в сумі 100 069,2 грн., в тому числі ввізне мито: 10 571,78 грн., акциз:55 199,54 грн., ПДВ: 34 297,83 грн.
Судом встановлено,що відповідно до постанови заступника начальника Волинської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням ОСОБА_2 від 08 листопада 2017 року у справі про порушення митних правил №3570/20500/17 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушеня митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків неплаченої суми митних платежів, що становить 78 405,27 гривень (а.с. 13-16).
Як вбачається зі змісту вищевказаної постанови, ОСОБА_1, який на час оформлення митної декларації перебував на посаді директора ТзОВ "7777-АВТО" під час здійснення митного оформлення транспортного засобу вчинив дії спрямовані на неправомірне звільнення від сплати в повному обсязі митних платежів в сумі 26 135,09 гривень, тобто заявив в митній декларації неправдиві відомості щодо відправника та одержувача товару, неправдиві відомості необхідні для визначення митної вартості самого товару, та надав з цією метою органу доходів і зборів документи, що містять такі відомості.
З копій матеріалів справи про порушення митних правил № 3570/20500/17, надісланих представником відповідача одночасно із відзивом на позовну заяву, не вбачається підстав для складання протоколу про порушення митних правил, та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідвальності.
Аналіз досліджених у справі доказів свідчить, що підставою для складання протоколу про порушення митних правил та єдиним і головним доказом для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за передбачене ст.485 МК України правопорушення була одержана від митних органів Литовської Республіки експортна митна декларація від 25.05.2016 року.
Волинська митниця ДФС, взявши до уваги єдиним і беззаперечним доказом документи литовських митних органів, не перевірила обставин завершення експорту товару; для усунення всякого роду сумнівів не вчинила запитів відповідним компаніям, які фігурують відправниками товару по литовських документах та документах, поданих до митного оформлення декларантом директором ТзОВ "7777-АВТО" ОСОБА_1; не вжила заходів для встановлення особи і опитування ОСОБА_5, який значиться покупцем цього автомобіля за литовськими документами.
З наведених міркувань суд вважає, що отримані від митних органів Литовської Республіки документи самі по собі не є виключними, беззаперечними і визначальними доказами винуватості ОСОБА_1 у порушенні митних правил та не доводять наявності у його діях умислу на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру шляхом надання неправдивих відомостей щодо відправника, отримувача та вартості товару.
При цьому митниця під час розгляду справи про порушення митних правил жодним чином не обумовила підстав надання переваги в доказовій силі документам Литовської Республіки, аніж тим, що подані до митного оформлення на Волинській митниці ДФС.
Таким чином, надані відповідачем матеріали справи про порушення митних правил не містять доказів умислу позивача на вчинення дій, передбачених диспозицією статті 485 МК України.
Статтею 485 МК України передбачена адміністративна відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
Зі змісту даної норми випливає, що склад порушення, передбаченого ст. 485 МК України обумовлює наявність в діях особи особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу.
Отже, об'єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено ст. 485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей. Зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння, передбаченого ст. 485 МК України, обов'язково повинен поєднуватися з умислом суб'єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносини (встановлений законом порядок сплати податків та зборів), тобто декларант або уповноважена ним особа на момент подачі декларації повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві відомості вплинули на розмір митних платежів, які необхідно сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару. Конкретизація диспозицією зазначеної статті спеціальної мети впливає й на конкретизацію спеціального суб'єкта вказаного адміністративного правопорушення, яким в даному випадку, з урахуванням вимог п. 8 ч. 1 ст. 4та ч. 8 ст. 264 МК України, може бути лише декларант або уповноважена ним особа.
У відповідності до ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до статті 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Згідно із статтею 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Згідно із ст. 352 МК України посадовими особами органів доходів і зборів під час проведення перевірок можуть бути використані: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.
З метою здійснення митного контролю органи доходів і зборів мають право направляти письмові запити та отримувати інформацію, щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через кордон України, випуску товарів та їх використання на митній території України. Для підготовки висновків можуть бути використані матеріали, отримані від суб'єктів зовнішньоекономічної на запит органу доходів і зборів в порядку ст. 334 МК України.
Аналіз наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.
Виходячи із закріпленого в ч. 4 ст. 129 Конституції України принципу змагальності і рівності сторін у судочинстві, обов'язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів наявності в позивача інших документів, ніж ті, які подані до митного органу чи наявності в даних документів ознак підроблення, матеріалами справи не підтверджується та представником відповідача суду не представлено.
Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Частиною першою ст. 487 МК України визначено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього кодексу, а в частині, що не регулюється ним,відповідно до законодавства про адміністративні правопорушення.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або припинення провадження у справі про порушення митних правил є відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил, а згідно з п. 3 ч. 1 ст. 531 МК України такою підставою є невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи.
Відтак, висновки митних органів в протоколі про порушення митних правил та в постанові про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності про те, що при переміщенні через митний кордон України та митному оформленні транспортних засобів, останнім надано неправдиві відомості необхідні для визначення митної вартості самого товару, неправдиві відомості про відправника та одержувача товару,та надання з цією метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, ґрунтуються на припущеннях посадових осіб, які складали протоколи та виносили постанови, та не підтверджено належними та допустимими доказами.
Отже, в діях позивача відсутній склад правопорушення передбачений ст. 485 МК України, оскільки у останнього не було умислу на здійснення правопорушення та він не здійснював дій, спрямованих на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а тому постанова винесена заступником начальника Волинської митниці ДФС - начальником управління протидії митним правопорушенням ОСОБА_2 від 08 листопада 2017 року у справі про порушення митних правил №3570/20500/17 щодо ОСОБА_1, якого визнано винним у вчиненні правопорушеня митних правил, передбаченого ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків неплаченої суми митних платежів, що становить 78 405,27 гривень підлягає скасуванню.
У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Отже, в ході судового розгляду встановлено, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до відповідальності за порушення митних правил винесено з порушенням вимог МК України, в зв'язку з чим таку постанову слід скасувати, а провадження у справі про порушення митних правил закрити.
Також суд відмовляє в задоволені позовних вимог в частині визнання оскаржуваної постанови протиправною, оскільки повноваження суду за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності визначено ч. 3 ст. 286 КАС України, відповідно до якої такі повноваження в суду відсутні. Виходити за межі позовних вимог в цій частині суд не вбачає необхідності, оскільки прийшов до переконання, що оскаржувана постанова підлягають скасуванню.
Також не заслуговує на увагу суду клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у зв'язку з пропуском строків звернення до суду з даним позовом, оскільки такий строк судом поновлено при вирішенні питання про відкриття провадження у справі.
Крім того, відповідно до ч.5. ст. 139 КАС України якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст. 62,129 КУ України, ст.ст.77,121,139, 242-247, 286, КАС України,ст.ст. 54, 334,345-354, 485, 486, 487, 489, 531МК України, суд,-
Адміністративний задовольнити частково.
Скасувати постанову заступника начальника Волинської митниці ДФС - начальника управління протидії митним правопорушенням ОСОБА_2 від 08 листопада 2017 року у справі про порушення митних правил №3570/20500/17 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України та накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків неплаченої суми митних платежів, що становить 78 405,27 гривень.
Провадження в справі про порушення митних правил №3570/20500/17 закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст.485 МК України.
В решті вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1; РНОКПП НОМЕР_1).
Відповідач: Волинська митниця ДФС ( місцезнаходження:44350, Волинська область, Любомльський район, село Римачі, вулиця Призалізнична,13; ЄДРПОУ 39472698).
Суддя Луцького міськрайонного суду Філюк Т.М.