Справа № 158/2268/18
Провадження № 2-а/0158/107/18
25 жовтня 2018 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді - Костюкевича О.К.
секретаря Хмілевської І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти № 35 батальйону УПП у Волинській області ДПП рядової поліції ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора роти № 35 батальйону УПП у Волинській області ДПП рядової поліції ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позовні вимоги мотивував тим, що 06.09.2018 року поліцейським роти № 3 батальйону БУПП у Волинській області рядовою поліції ОСОБА_2 складено постанову серії ВР № 150223 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, відповідно до якої позивач 06.09.2018 року о 12 год. 40 хв., керуючи автомобілем марки «Opel Combo-C», д.н.з. «АС 7891 ВН», здійснив зупинку ближче 10 метрів від перехрестя з круговим рухом, чим порушив п. 15.9.б ПДР України, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП.
Вказаною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.
Позивач вважає вказану постанову протиправною та зазначає, що порушень ПДР України не допускав, аварійну зупинку здійснив так як у автомобіля виникла невідома технічна неполадка, заперечив висунуті йому звинувачення, однак поліцейським всеодно було складено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, всупереч його запереченням. Відповідачем грубо порушено інструкцію щодо складення адміністративних протоколів.
З врахуванням вищевикладеного просив суд визнати дії поліцейського роти № 35 батальйону УПП у Волинській області ДПП рядової поліції ОСОБА_2 щодо притягнення його до адміністративної відповідальності протиправними, скасувати вищевказану постанову, а справу закрити.
В судове засідання позивач не з'явився, згідно із поданою заявою просив проводити розгляд справи у його відсутності, позов підтримав, з підстав, викладених в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Відзив на позов суду не надав.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За змістом п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа - публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Відповідно до ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, складена відповідачем, є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2).
Даний спір є публічно-правовим, оскільки, виник з публічно-правових відносин за участю суб'єкта владних повноважень, а саме: інспектора роти № 3 батальйону УПП у Волинській області ДПП рядової поліції ОСОБА_2, що реалізовувала у цих відносинах надані їй чинним законодавством владні функції щодо прийняття рішень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що постановою серії ВР № 150223 від 06.09.2018 року, складеною відповідачем, позивача ОСОБА_1, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. Відповідно до вказаної постанови він 06.09.2018 року о 12 год. 40 хв., керуючи автомобілем марки «Opel Combo-C», д.н.з. «АС 7891 ВН», здійснив зупинку ближче 10 метрів від перехрестя з круговим рухом, чим порушив п. 15.9.б ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У відповідності до Рішення Конституційного суду України від 26.05.2015 року у справі №1-11/2015 (№5-рп/2015) за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення ч.1 ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у ст.ст. 257, 268, 277, 278, 279, 280 Кодексу.
Перед прийняттям рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності суб'єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення та спростувати твердження позивача, але таких доказів постанова не містить.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення, зокрема із матеріалів, наданих позивачем, вбачається, що позивач заперечував факт вчинення ним правопорушення, будь-яких доказів вчинення позивачем адміністративних правопорушень відповідачем не надано, відзиву на адміністративний позов також не надано, тому підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності немає, а постанова серії ВР № 150223 від 06 вересня 2018 року є незаконною та підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю в зв'язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 150223 від 06.09.2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП - скасувати, а провадження у справі - закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя
Ківерцівського районного суду ОСОБА_3