Ухвала
16 жовтня 2018 року
м. Київ
справа № 285/3414/17
провадження № 61-38274ск18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Усика Г. І., розглянув касаційну скаргу Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 31 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Житомирської області від 15 травня 2018 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Гарантбуд» до Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», про визнання недійсним та скасування акта державного виконавця, свідоцтва про право власності, скасування реєстрації права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння,
У червні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області (далі - Новоград-Волинський РВ ДВС ГТУЮ у Житомирській області) на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 31 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Житомирської області від 15 травня 2018 року.
Ухвалою Верховного Суду від 09 липня 2018 року касаційну скаргу залишено без руху, надано строк для сплати судового збору до 06 серпня 2018 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
На виконання вимог зазначеної ухвали суду, Новоград-Волинський РВ ДВС ГТУЮ у Житомирській області надіслав клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення рішення у справі, мотивуючи його тим, що відділ ДВС є бюджетною установою, фінансується за рахунок державного бюджету та не може у встановлені ухвалою Верховного Суду від
09 липня 2018 року строки сплатити судовий збір.
Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання Новоград-Волинського РВ ДВС ГТУЮ у Житомирській області про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 31 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Житомирської області від 15 травня 2018 року. Продовжено строк для усунення недоліків касаційної скарги до
10 жовтня 2018 року, але не більше п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали. Верховним Судом було роз'яснено, що у разі невиконання вимог ухвали суду, касаційна скарга буде визнана неподаною та повернута заявнику.
В жовтні 2018 року до Верховного Суду надійшло повторне клопотання Новоград-Волинського РВ ДВС ГТУЮ у Житомирській області про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення у справі.
На обгрунтування клопотання Новоград-Волинський РВ ДВС ГТУЮ у Житомирській області вказувало, що вони є бюджетною установою, фінансуються за рахунок державного бюджету та не можуть, у встановлені судом касаційної інстанції стислі строки, сплатити судовий збір.
Право на справедливий суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання (МПП «Голуб» проти України, № 6778/05, ЄСПЛ, від 18 жовтня
2005 року).
Частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.
При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.
Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (KREUZ v. POLAND, № 28249/95, § 59, ЄСПЛ, від 19 червня 2001 року).
Ураховуючи наведене, обставини, вказані відділом ДВС не можуть вважатись достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, а тому, у задоволенні клопотання Новоград-Волинського РВ ДВС ГТУЮ у Житомирській області про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 31 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Житомирської області від 15 травня 2018 року слід відмовити.
Оскільки, заявником у встановлений судом строк, станом на 16 жовтня 2018 року, не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 12 вересня 2018 року щодо сплати судового збору за подання касаційної скарги, скарга вважається неподаною і повертається заявнику.
Відповідно до частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України у разі невиконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху вона вважається неподаною та повертається заявникові.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
У задоволенні клопотання Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 31 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Житомирської області від 15 травня 2018 року відмовити.
Касаційну скаргу Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 31 січня 2018 року та постанову Апеляційного суду Житомирської області від 15 травня 2018 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Гарантбуд» до Новоград-Волинського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», про визнання недійсним та скасування акта державного виконавця, свідоцтва про право власності, скасування реєстрації права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, вважати неподаною та повернути заявнику.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. І. Усик