Ухвала від 26.09.2018 по справі 444/539/14-ц

Ухвала

26 вересня 2018 року

місто Київ

справа № 444/539/14

провадження № 61-3041св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Стрільчука В. А.,

суддів: Олійник А. С., Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК»,

відповідачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянув заяву судді Ступак О. В. про самовідвід у справі за касаційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Жовківського районного суду Львівської області від 05 травня 2014 року у складі судді Мікула В. Є. та рішення Апеляційного суду Львівської області від 04 серпня 2016 року у складі колегії суддів: Федоришина А. В., Приколоти Т. І., Тропак О. В.,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2014 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», банк) звернулося до суду із позовом, у якому просило звернути стягнення на квартиру, загальною площею 78, 90 кв. м, житловою площею 53, 30 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу предмета іпотеки на підставі договору іпотеки від 11 червня 2008 року № LVH9GA0000000176 ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з укладенням від імені відповідачів договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з правом отримання витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмета іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» усіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмета іпотеки; виселити відповідачів та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у зазначеній квартирі.

Заочним рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 05 травня 2014 року позов задоволено, звернуто стягнення на квартиру, загальною площею 78, 90 кв. м, житловою площею 53, 30 кв. м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу предмета іпотеки ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» з укладенням від імені відповідачів договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з правом отримання витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмета іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» усіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмета іпотеки; виселено відповідачів та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у зазначеній квартирі; вирішено питання про судові витрати.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 30 квітня 2015 року заочне рішення Жовківського районного суду Львівської області від 05 травня 2014 року доповнено абзацом наступного змісту: «Виконання рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення зупинити на час дії Закону України від 03 червня 2014 року «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті»; в іншій частині рішення залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18 травня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково; рішення Апеляційного суду Львівської області від 30 квітня 2015 року у частині доповнення та залишення без змін рішення суду першої інстанції скасовано, справу у цій частині передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановляючи ухвалу, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ виходив з того, що резолютивна частина оскаржуваного рішення не відповідає вимогам, установленим статтями 38, 39 Закону України «Про іпотеку», адже не містить ціни продажу предмета іпотеки. Таким чином, судом не встановлено всіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме початкової ціни продажу предмета іпотеки. В іншій частині рішення апеляційного суду не оскаржувалось, тому в касаційному порядку не переглядалось.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 04 серпня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково, заочне рішення Жовківського районного суду Львівської області від 05 травня 2014 року змінено, викладено другий абзац резолютивної його частини в такій редакції: «У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 11 червня 2008 року № LVH9GA0000000176, укладеним між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_3, яка складається із: 20 571, 39 дол. США за основним зобов'язанням, 2 231, 57 дол. США за процентами, 316, 57 дол. США за комісією за користування кредитом, 835, 35 грн за пенею за прострочення зобов'язання, 250, 01 грн штрафу за неналежно виконане зобов'язання та 9 277, 99 грн штрафу від суми невиконаного зобов'язання звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки квартири від 11 червня 2008 року на квартиру № 10 у будинку № 41 на вул. Львівській у м. Рава-Руська Жовківського району Львівської області шляхом продажу ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та укладанням від імені відповідачів договору купівлі-продажу з іншою особою покупцем з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» усіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки. Встановити, що продаж предмета іпотеки повинен бути здійснений за ціною, не нижчою ціни предмета іпотеки, визначеною сторонами у договорі іпотеки, у сумі 174 654, 00 грн». Доповнено заочне рішення після третього абзацу новим абзацом такого змісту: «Виконання рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення зупинити на час дії Закону України від 03 червня 2014 року «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», в іншій частині рішення залишено без змін.

ОСОБА_3 у вересні 2016 року подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга обґрунтовувалась доводами про неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та порушенням норм процесуального права. Заявник зазначив, що ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» не має права на звернення до суду із зазначеним позовом, оскільки кредитний договір та договір іпотеки укладався із іншою юридичною особою - філією «ЗАХІДНЕ ГОЛОВНЕ РЕГІОНАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ» Закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК». Також посилався на те, що у відповідачів не існує заборгованості за кредитним договором, оскільки така інформація не була надана позивачем до Національного Банку України та позивачем взагалі не надано доказів виконання ним обов'язку з надання кредитних коштів, оскільки не надано первинні документи бухгалтерського обліку. Заявник посилався на те, що позичальник не міг виконати зобов'язання з видачі кредиту у доларах США, оскільки у нього було відсутня індивідуальна ліцензія. Окрім цього посилався на те, що відповідачі не можуть бути виселені з належної їм на праві приватної власності квартири, оскільки квартира не була придбана за кредитні кошти, а також, що порука майнових поручителів є припиненою унаслідок пропуску річного строку від дня укладення договору поруки. Також зазначив, що у суду відсутні повноваження з визначення початкової ціни предмета іпотеки у розмірі 174 654, 00 грн.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 грудня 2016 року у справі відкрито касаційне провадження, ухвалою від 30 жовтня 2017 року справу призначено до судового розгляду.

15 грудня 2017 року набув чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Справу разом із матеріалами касаційного провадження 22 січня 2018 року передано до Верховного Суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду цієї справу визначено суддю-доповідача Погрібного С. О. та колегію суддів Першої судової палати, до складу якої входять судді: Стрільчук В. А. - головуючий, Олійник А. С., Ступак О. В., Усик Г. І.

Суддею Ступак О. В. у цій справі заявлено самовідвід.

Заява не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

У частині першій статті 39 ЦПК України передбачено, що з підстав, зазначених у статтях 36, 37, 38 ЦПК України, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.

Участь судді у перегляді цієї справи в порядку касаційного провадження у Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справне свідчать про існування обставин, які викликають чи можуть викликати сумнів у неупередженості та об'єктивності судді.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 18 травня 2016 року не висловлював правової позиції по суті вирішення спору, оскільки підставами направлення справи в частині вимог на новий розгляд було невстановлення судами фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Керуючись статтями 36, 37, 40 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви про самовідвід судді Ступак Ольги В'ячеславівни.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Стрільчук

Судді: А. С. Олійник

С.О. Погрібний

О.В. Ступак

Г. І. Усик

Попередній документ
77398086
Наступний документ
77398088
Інформація про рішення:
№ рішення: 77398087
№ справи: 444/539/14-ц
Дата рішення: 26.09.2018
Дата публікації: 29.10.2018
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (26.09.2018)
Результат розгляду: Відмовлено
Дата надходження: 26.10.2018
Предмет позову: про звернення стягнення на заставлене майно та виселення,-