Ухвала
Іменем України
24 жовтня 2018 року
м. Київ
справа № 761/20362/17
провадження № 61-40821 ск 18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Фаловської І. М.,
розглянув касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 21 червня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_5 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про зобов'язання вчинити дії.
У червні 2017 року ОСОБА_5 завернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - Уповноважена особа Фонду) про зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 15 листопада 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду м. Києва від 21 червня 2018 року позов задоволено.Зобов'язано Уповноважену особу Фонду внести до Реєстру акцептованих вимог кредиторів публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» кредиторські вимоги ОСОБА_5 на суму 89 523,42 грн за договором № 11007/18-13 про банківський строковий вклад (депозит) у банківському металі Ф&aла;К «Золотий» від 12 вересня 2013 року; вирішено питання про розподіл судових витрат.
18 липня 2018 року Уповноважена особа Фонду надіслала засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 21 червня 2018 року.
В касаційній скарзі відповідач просить суд касаційної інстанції оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано фактичні обставини, які мають значення для вирішення справи. Зазначає, що судами не врахованого того, що підстави для внесення до Реєстру акцептованих вимог кредиторів публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») кредиторських вимог ОСОБА_5 відсутні, оскільки позивачем порушено строки для звернення із відповідною заявою. Крім того, у касаційній скарзі відповідач не погоджується із висновком суду про стягнення саме з Уповноваженої особи Фонду судового збору.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження, з огляду на наступне.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що 12 вересня 2013 року між ОСОБА_5 та ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» укладено договір, відповідно до якого позивачу відкрито депозитний рахунок НОМЕР_1 у банківському металі, на який він вніс банківський метал «золото» вагою 110 грамів.
Постановою Правління НБУ від 17 вересня 2015 року № 612 «Про віднесення ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17 вересня 2015 року № 171 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», згідно з яким з 18 вересня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит».
Відомості про відкликання банківської ліцензії, початок процедури ліквідації ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку були опубліковані в газеті «Голос України» від 23 грудня 2015 року за №242 (6246).
За допомогою засобів поштового зв'язку заява про включення вимог до Реєстру акцептованих вимог кредиторів направлена позивачем на адресу банку 22 грудня 2015 року, тобто на передодні часу публікації оголошення про ліквідацію банку та відкликання банківської ліцензії цього банку. Вказана заява позивача про включення його вимог за договором до Реєстру акцептованих кредиторів, отримана Уповноваженою особою Фонду 25 грудня 2015 року, тобто в межах періоду акцептування кредиторських вимог ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит». ЛистомУповноваженої особи Фонду лише від 31 травня 2017 року за № 3-037610/6961 позивача повідомлено про те, що його вимоги як кредитора за договором у сумі 89523,42 грн вважаються погашеними, адже заява останнього про включення вимог до реєстру акцептованих вимог кредиторів подано Уповноваженій особі фонду з пропуском строку, встановленого статтею 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», тобто передчасно.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
Частиною п'ятою 5 статті 45 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонди про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.
Відповідно до частини першої статті 49 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дослідивши усі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову, оскільки позивач звернувся з відповідною заявою до закінчення 30-денного строку з дня опублікування відомостей про ліквідацію банку у газеті «Голос України».Заява позивача про включення його вимог до Реєстру акцептованих вимог кредиторів від 22 грудня 2015 року. була отримана відповідачем 25 грудня 2015 року, тобто після дня опублікування (23 грудня 2015 року) відомостей про початок процедури ліквідації банку, а отже в строки встановлені Законом, тому суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що відмова Уповноваженої особи Фонду стосовно включення вимог позивача до Реєстру акцептованих вимог кредиторів, оформлена листом від 31 травня 2017 року за № 3-037610/6961, є безпідставною та такою, що не ґрунтується на вимогах Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Крім того, метою діяльності Фонду та Уповноваженої особи Фонду (як працівника Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку) є захист прав і законних інтересів вкладників банків, а не створення штучних перешкод для отримання коштів.
Слід зазначити, що судові витрати покладені на відповідача відповідно до пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України не як на конкретну фізичну особу, а як на уповноважену особу, яка діє від імені Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Із змісту касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що вона є необґрунтованою, правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо їх незаконності та неправильності.
У касаційній скарзі відповідач порушує клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень. Враховуючи те, що Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у вказаній справі, тому зазначене клопотання слід залишити без розгляду.
За правилом пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.
Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою та п'ятою статті 394 ЦПК України,
Ухвалив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 15 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду м. Києва від 21 червня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_5 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає
Судді: В. В. Пророк
В.С. Висоцька
І.М. Фаловська