Постанова від 10.10.2018 по справі 415/4975/13-ц

Постанова

Іменем України

10 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 415/4975/13-ц

провадження № 61-14051св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Лесько А. О., Сімоненко В. М., Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Штелик С. П.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»,

відповідач - ОСОБА_2,

третя особа - Орган опіки та піклування Лисичанської міської ради Луганської області,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якої діє представник ОСОБА_3, на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 16 лютого 2015 року в складі судді Калмикової Ю. О. та рішення Апеляційного суду Луганської області від 03 грудня 2015 року в складі колегії суддів: Авалян Н. М., Коротких О. Г., Стахової Н. В.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У серпні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі - ТОВ «Кредитні ініціативи») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Орган опіки та піклування Лисичанської міської ради Луганської області, про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позовна заява мотивована тим, що 19 лютого 2008 року між ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством «Сведбанк»

(далі - ВАТ «Сведбанк»), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сведбанк» (далі - ПАТ «Сведбанк») укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав ОСОБА_2 кредит у сумі 20 000 дол. США строком до 19 лютого 2038 року. На забезпечення належного виконання умов кредитного договору того ж дня було укладено іпотечний договір, за умовами якого відповідач передала в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1

28 листопада 2012 року між ПАТ «Сведбанк» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор плюс» (далі - ТОВ «ФК «Вектор плюс») було укладено договір факторингу, на підставі якого ТОВ «ФК «Вектор плюс» одержало право вимагати від боржників належного виконання всіх зобов'язань за кредитними договорами, а 28 листопада 2012 року за договором факторингу відступило вказане право ТОВ «Кредитні ініціативи». Отже, внаслідок укладення вказаних договорів відбулася заміна кредитора і ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора/стягувача.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань станом на 19 червня 2013 року утворилася заборгованість у розмірі 35 312, 73 дол. США, що за курсом Національного банку України на дату розрахунку становить 282 254, 65 грн, яка у добровільному порядку погашена не була.

На підставі викладеного ТОВ «Кредитні ініціативи» просило звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1, що належить іпотекодавцю на праві приватної власності, на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 19 лютого 2008 року, яка станом на 19 червня 2013 року становить 282 254, 65 грн, а саме: за кредитом - 155 354,11 грн, за відсотками - 60 229,65 грн, за пенею - 66 670,89 грн, шляхом проведення прилюдних торгів згідно з Законом України «Про виконавче провадження», встановивши початкову ціну предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна.

Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 16 лютого 2015 року позов задоволено частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 19 лютого 2008 року у сумі 29 260,86 дол. США, що еквівалентно 233 882,05 грн, з яких: заборгованість за кредитом у сумі 19 226,75 дол. США, що еквівалентно 153 679,41 грн; заборгованість за відсотками у сумі 6 470,35 дол. США, що еквівалентно 51 717,51 грн; заборгованість за пенею у сумі 3 563,76 дол. США, що еквівалентно 28 485,13 грн, звернути стягнення на предмет іпотеки, відповідно до іпотечного договору від 19 лютого 2008 року, на квартиру № 154 загальною площею 62,60 кв. м, житловою площею 36,20 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, шляхом проведення публічних торгів згідно із Законом України «Про виконавче провадження», встановивши початкову ціну предмета іпотеки не нижче ніж 144 408 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_2 не виконує передбачених кредитним договором зобов'язань з повернення отриманих кредитних коштів і має прострочену заборгованість. При цьому ТОВ «Кредитні ініціативи» як новий кредитор відповідно до умов договору про відступлення права вимоги, кредитного, іпотечного договорів та вимог закону у встановленому законом порядку набуло права вимоги до відповідача.

Рішенням Апеляційного суду Луганської області від 03 грудня 2015 року рішення суду першої інстанції змінено, скасовано рішення в частині стягнення пені в розмірі 3 563,76 дол. США, що еквівалентно 28 485,13 грн, і ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову про стягнення пені.

Зменшено розмір загальної заборгованості, стягнутої з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи», з 29 260,86 дол. США, що еквівалентно 233 882,05 грн, до 25 697,10 дол. США, що еквівалентно 205 396, 92 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що позивач надав суду належні та допустимі докази того, що перший фактор в особі ТОВ «ФК «Вектор Плюс» прийняв документацію від клієнта ПАТ «Сведбанк», про що складено акти приймання - передачі, здійснив нотаріальне посвідчення та реєстрацію своїх прав за переданими іпотечними договорами та отримав письмову згоду Спостережної Ради АТ «Сведбанк» на наступний продаж (відступлення) прав вимоги заборгованості до боржників (як в цілому, так і будь-якої її частини) ТОВ «Кредитні ініціативи», яке також, в свою чергу, належним чином прийняло документацію від клієнта ТОВ «ФК «Вектор Плюс», про що склало акти приймання - передачі, здійснило нотаріальне посвідчення та реєстрацію своїх прав за переданими іпотечними договорами, що доводить факт передачі позивачу у справі кредитного портфелю по кредитному договору від 19 лютого 2008 року, укладеному з ОСОБА_2

У касаційній скарзі, поданій у січні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_2, в інтересах якої діє представник ОСОБА_3, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та рішення апеляційного суду і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій залишили поза увагою, що ТОВ «Кредитні ініціативи» не має правових підстав для стягнення коштів, оскільки не довело факту відступлення права вимоги саме за кредитним договором, у якому боржником є ОСОБА_2, та не отримало письмового дозволу Спостережної Ради ПАТ «Сведбанк» на укладення договору факторингу, що є порушенням пункту 2.6 кредитного договору. Позивач не має права нараховувати заборгованість у доларах США та вимагати від позичальника погашення цієї суми заборгованості, оскільки не має відповідної ліцензії Національного банку України на здійснення валютних операцій.

У відзиві на касаційну скаргу, поданому у березні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ТОВ «Кредитні ініціативи» вказувало, що згідно з інформацією з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна до реєстру приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 внесено зміни про відступлення права вимоги: вилучено іпотекодержателя ТОВ «ФК «Вектор Плюс», а додано іпотекодержателя ТОВ «Кредитні ініціативи» на підставі договору про передачу прав за іпотечним договором від 28 листопада 2012 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_6 Крім того, ТОВ «ФК «Вектор Плюс» і ТОВ «Кредитні ініціативи» є фінансовими установами, мають право здійснювати без отримання ліцензії та/або дозволів фінансові послуги, зокрема факторинг, що відповідає положенням пункту 11 статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також - про те, що ліцензія на здійснення операцій з валютними цінностями необхідна при укладенні кредитного договору, а в цьому випадку між ПАТ «Сведбанк» і ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та в подальшому між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» і ТОВ «Кредитні ініціативи» були укладені договори факторингу, що не передбачає наявності індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу.

20 березня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 19 лютого 2008 року між ОСОБА_2 та ВАТ «Сведбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк», укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав ОСОБА_2 кредит у сумі 20 000 дол. США строком до 19 лютого 2038 року.

На забезпечення належного виконання умов кредитного договору 19 лютого 2008 року між тими самими сторонами було укладено іпотечний договір, за умовами якого відповідач передала в іпотеку банку квартиру

АДРЕСА_1

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань станом на 19 червня 2013 року утворилася заборгованість у розмірі 35 312, 73 дол. США, що за курсом Національного банку України на дату розрахунку становить 282 254, 65 грн.

Установлено, що 28 листопада 2012 року між ПАТ «Сведбанк» і ТОВ «ФК «Вектор Плюс» було укладено договір факторингу № 15, за умовами якого банк відступає фактору свої права вимоги заборгованості за кредитними договорами, укладеними з боржниками, зазначеними у реєстрі. Після переходу прав вимоги заборгованості фактор має право нараховувати, як новий кредитор, проценти, комісії, штрафні санкції та інші обов'язкові платежі стосовно боржників у разі невиконання ними вимог кредитних договорів зі сплати обов'язкових платежів, строк сплати яких не настав на дату підписання цього договору, але настане у майбутньому.

На підтвердження виконання умов цього договору факторингу між ПАТ «Сведбанк» і ТОВ «ФК «Вектор Плюс» були складені акти приймання - передачі реєстру заборгованостей боржників, персональних даних в електронному вигляді, приймання - передачі інформації згідно з реєстром заборгованості боржників в електронному вигляді.

28 листопада 2012 року між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» і ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір факторингу, згідно з яким клієнт відступає фактору свої права вимоги заборгованості за кредитними договорами, укладеними з боржниками, зазначеними в реєстрі заборгованості боржників та у переліку кредитних договорів та договорів забезпечення, право на вимогу якої належить клієнту на підставі документації, серед яких і кредитний договір, укладений з відповідачем у цій справі.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається (стаття 1078 ЦК України).

Установлено, що договір факторингу між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» і ТОВ «Кредитні ініціативи» від 28 листопада 2012 року є укладеним і виконаним, ТОВ «ФК «Вектор Плюс» здійснило розрахунок з ПАТ «Сведбанк», а ТОВ «Кредитні ініціативи» - з ТОВ «ФК «Вектор Плюс» за придбані права вимоги, зокрема за спірним кредитним договором.

Враховуючи викладене, правильним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що усі права первісного кредитора за вищевказаним кредитним договором перейшли до ТОВ «Кредитні ініціативи».

Відповідно до статей 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 Закону України «Про іпотеку».

Положеннями частини першої статті 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, з урахуванням усіх обставин справи, встановивши, що ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло право вимоги за кредитним договором від 19 лютого 2008 року і що відповідач не виконувала належним чином взяті на себе зобов'язання, дійшов обґрунтованого висновку про те, що наявні правові підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки.

Доводи відповідача у касаційний скарзі про те, що договори факторингу були укладені між ПАТ «Сведбанк» і ТОВ «ФК «Вектор Плюс», а також між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» і ТОВ «Кредитні ініціативи» без відповідного дозволу (ліцензії), не заслуговують на увагу, з огляду на таке.

Установлено, що ТОВ «Кредитні ініціативи» зареєстроване як фінансова установа на підставі розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 18 вересня 2008 року № 1121 за реєстраційним № 13102248, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи від 15 вересня 2011 року.

Згідно з додатком до свідоцтва про реєстрацію фінансової установи серії ФК № 214 ТОВ «Кредитні ініціативи» надано право здійснювати фінансові послуги без отримання ліцензії та/або дозволів відповідно до законодавства, зокрема таких, як факторинг. ТОВ «ФК «Вектор Плюс» є аналогічною фінансовою установою відповідно до свідоцтва про реєстрацію серії ФК № 357 від 16 листопада 2012 року.

Отже, ТОВ «ФК «Вектор Плюс» і ТОВ «Кредитні ініціативи» є фінансовими установами, мають право здійснювати без отримання ліцензії та/або дозволів фінансові послуги, зокрема факторинг, що відповідає положенням пункту 11 статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також - про те, що ліцензія на здійснення операцій з валютними цінностями необхідна при укладенні кредитного договору, а в даному випадку між ПАТ «Сведбанк» і ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та в подальшому між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» і ТОВ «Кредитні ініціативи» були укладені договори факторингу, що не передбачає наявність індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу.

Доводи касаційної скарги про те, щобездозволу Спостережної Ради ПАТ «Сведбанк» здійснено наступну передачу права грошової вимоги, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються наявною в матеріалах справи письмовою згодою Спостережної Ради АТ «Сведбанк» на наступний продаж (відступлення) прав вимоги заборгованості до боржників (як в цілому, так і будь-якої її частини) ТОВ «Кредитні ініціативи», відповідно до виписки № 1 з Протоколу № 19.

Наведені в касаційній скарзі доводи фактично зводяться до незгоди з висновками апеляційного суду за результатами перегляду справи в апеляційному порядку, однак вони не містять обставин і фактів на спростування цих висновків апеляційного суду по суті вирішеного спору. Крім того, доводи касаційної скарги щодо обставин справи та викладення подій зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду у незміненій частині та апеляційного суду ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому ці рішення необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якої діє представник ОСОБА_3, залишити без задоволення.

Рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 16 лютого 2015 року у незміненій частині та рішення Апеляційного суду Луганської області від 03 грудня 2015 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді: А. О. Лесько

В.М. Сімоненко

І.М. Фаловська

С.П. Штелик

Попередній документ
77397931
Наступний документ
77397933
Інформація про рішення:
№ рішення: 77397932
№ справи: 415/4975/13-ц
Дата рішення: 10.10.2018
Дата публікації: 30.10.2018
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (10.10.2018)
Результат розгляду: Задоволено
Дата надходження: 10.10.2018
Предмет позову: про звернення стягнення на предмет іпотеки,