Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"11" жовтня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/1927/18
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жигалкіна І.П.
при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ
до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків
про про стягнення 199 466 675,52 грн.
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1 (дов. № 6-626 від 22.02.2018 р.)
відповідача - ОСОБА_2 (дов .№ 38-2072/470 від 10.05.2012 р.)
Акціонерне товариство "Укртрансгаз" (надалі - Позивача) звернуся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (надалі - Відповідач) заборгованості щодо оплати наданих у 2018 році послуг згідно договору про транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 31.03.2016 р. № 636 у розмірі 192 538 872,24 грн.; пені за прострочення зобов'язання щодо оплати наданих у 2018 році послуг згідно договору про транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 31.03.2016 р. № 636 у розмірі 5 701 621,97 грн.; три проценти річних від простроченої суми у розмірі - 505 933,41 грн., а також інфляційних втрат - 720 247,90 грн. Просить суд стягнути з Відповідача суму судового збору у розмірі 312 112,42 грн. за подання позову до суду.
В судовому засіданні, яке відбулось 04.09.2018 р. судом було оголошено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 25.09.2018 р. о 10:40 год.,
Під час виготовлення процесуального документу, а саме в ухвалі суду було допущено описку, зазначивши, що "розгляд підготовчого засідання відкласти на "25" вересня 2018 р. о 10:40 год." та на підставі ухвали суду від 25 вересня 2018 року по справі №922/1927/18 виправлено допущену описки в мотивувальній та резолютивній частинах ухвали господарського суду Харківської області від 04 вересня 2018 року по справі № 922/1927/18, де: - після абз. 3 мотивувальної частини ухвали господарського суду Харківської області від 04.09.2018 р. текст викласти в наступній редакції: "Згідно пункту 3 частини 2 статті 185 ГПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.
Керуючись статтями 177, 178, 185, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -"; - резолютивну частину ухвали господарського суду Харківської області від 04.09.2018 р. слід викласти в наступній редакції: "Закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на "25" вересня 2018 р. о 10:40.
Позивачем у наданій відповіді на відзив (вх. №25428 від 03.09.2018 р.) було заявлено збільшення позовних вимог щодо стягнення з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" 202 639 538,44 грн. основного боргу за послуги отримані протягом січня-липня 2018 року, 29 302 920,33 грн. пені; три проценти річних у розмірі 2 588 925,09 грн., а також інфляційних втрат - 1 742 032,38 грн.
Виходячи з того, що нормами п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України встановлено право позивача до закінчення підготовчого засідання зменшити або збільшити розмір позовних вимог, судом було прийнято відповідну заяву до розгляду та вирішено спір з урахуванням вказаної заяви Позивача.
У судовому засіданні, яке відбулося 25.09.2018 р., представником Позивача було підтримано заявлені позовні вимоги з наданими уточненнями, а представником Відповідача відповідно до наданого клопотання про долучення документів, визнаються позовні вимоги щодо стягнення згідно договору про транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 31.03.2016 р. № 636 у розмірі за період з січня по липень 2018 року у розмірі 197 293 063,65 грн.
Судом у судовому засіданні від 25.09.2018 р. оголошено про перерву до 11 жовтня 2018 року до 10:40.
11 жовтня 2018 року судове засідання продовжено.
Підставами позову позивач зазначає неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 31.03.2016 р. № 636, які представник, присутній у судовому засіданні 11.10.2018, позов підтримує в повному обсязі.
Представник Відповідача в судовому засіданні та у наданому клопотання про долучення документів, визнаються позовні вимоги щодо стягнення згідно договору про транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 31.03.2016 р. № 636 у розмірі за період з січня по липень 2018 року станом на 08.10.2018р. у розмірі 192 899 961,87 грн., відповідно до підписаного між сторонами акту звірки розрахунків №358 станом на 08.10.2018 р.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Як свідчать матеріали справи, 31.03.2016р. між позивачем (газотранспортне підприємство) та відповідачем (замовник, Оператор ГРМ) було укладено договір №636 на транспортування природного газу магістральними трубопроводами, за приписами п.1.1 якого газотранспортне підприємство зобов'язується надати замовнику послуги з транспортування магістральними трубопроводами природного газу замовника, отриманого Газотранспортного підприємства від пунктів приймання-передачі газу в магістральні трубопроводи до пунктів призначення газорозподільних станцій, а замовник зобов'язується внести плату за надані послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в розмірі, у строки та порядку, передбачені умовами договору.
За правилами п.1.2 Договору №636 від 31.03.2016р. річний плановий обсяг транспортування природного газу замовника складає 400 390 тис. куб. м, у тому числі по місяцях: січень --- ; лютий ---; березень ---; квітень 46115 тис. куб. м; травень 14730 тис. куб. м; червень 9745 тис. куб. м; липень 10680 тис. куб. м; серпень 11190 тис. куб. м; вересень 14780 тис. куб. м, жовтень 73305 тис. куб. м; листопад 93530 тис. куб. м, грудень 126315 тис. куб. м.
Відповідно до п.п.5.1, 5.2, 5.3 укладеного сторонами правочину розрахунки за послуги з транспортування газу магістральними трубопроводами здійснюються за тарифами, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики. Тарифи, визначені в п.5.1 договору, є обов'язковими для сторін з дати набрання ними чинності. Визначена на їх основі вартість послуги буде застосовуватись сторонами при складанні актів наданих послуг та розрахунки за ці послуги згідно з умовами договору. Розрахунковий період за договором становить один місяць з 7-00 години першого дня місяця до 7-00 години першого дня наступного місяця включно. Вартість послуг з транспортування газу за місяць визначається як добуток тарифу на загальну кількість протранспортованого газу, визначеного згідно з розділом 4 договору, та податку на додану вартість.
За приписами п.11 договору №636 від 31.03.2016р. останній набирає чинності з моменту підписання та розповсюджує свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01.04.2016р., договір укладається на строк до 31.12.2016р. Договір вважається продовжений на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії Договору жодного із Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги вказаний вище договір як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.
Як передбачено у п.3.1 Договору №636 від 31.03.2016р. послуги за транспортування газу оформлюються газотранспортним підприємством і замовником актами наданих послуг з транспортування газу магістральними трубопроводами.
Відповідно до п.5.4 вказаного договору вартість фактично наданих газотранспортним підприємством замовнику послуг за звітний місяць визначається на підставі акта наданих послуг.
Як свідчать матеріали справи, на виконання договору №636 від 31.03.2016р. позивачем та відповідачем було підписано наступні акти наданих послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами.
Згідно із вимогами ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 Цивільного кодексу України).
За змістом п.п.3.4, 5.5 договору №636 від 31.03.2016р. акти наданих послуг є підставою для проведення остаточних розрахунків замовника з газотранспортним підприємством. Оплата вартості послуг за транспортування газу здійснюється замовником (крім гарантованого постачальника) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок газотранспортного підприємства на умовах 100% попередньої оплати за 10 днів до початку місяця, у якому буде здійснюватись транспортування газу. Замовник самостійно визначає розмір суми платежу попередньої оплати як добуток тарифу та планового обсягу газу на відповідний місяць. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Відповідно до п.п. 5.7, 5.8 укладеного сторонами правочину у разі надходження коштів від замовника в сумі, що перевищує вартість фактично наданих послуг з транспортування газу у звітному місяці, переплата зараховується газотранспортним підприємством: у разі наявності заборгованості за надані послуги як погашення заборгованості у попередніх місяцях; у разі відсутності заборгованості за надані послуги як оплата послуг у місяці, наступному за звітним. Газотранспортне підприємство і замовник зобов'язуються здійснювати звірку розрахунків щоквартально до 25 числа першого місяця, наступного за кварталом, на підставі відомостей про фактичну оплату послуг з транспортування газу та актів наданих послуг. Звірка розрахунків оформлюється сторонами актом звірки.
За приписами п. 1.9 постанови №14 від 17.12.2013р. пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», якщо у договорі виконання грошового зобов'язання визначається до настання певного терміну, наприклад, до 1 серпня 2014 року, то останнім днем виконання такого зобов'язання вважається день, що передує цьому терміну.
Як стверджує позивач, вартість наданих послуг у повному обсязі відповідачем оплачена не була.
З наданих Відповідачем доказів, а саме акту звірки розрахунків №358 станом на 08.10.2018 р. заборгованість згідно договору про транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 31.03.2016 р. № 636 за період з січня по липень 2018 року становить 192 899 961,87 грн.
Дослідивши наявні в матеріалах справи підписані та скріплені печатками сторін акти звірки розрахунків за договором № 636 від 31.03.2016р. за період з січня по липень 2018 року, суд встановив, що погашення заявленої до стягнення суми основного боргу за надані послуги з транспортування природного газу відбувалося під час розгляду справи.
За змістом ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ст.611 зазначеного нормативно-правового акту у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
В силу норм ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України).
У відповідності до п. 7.3 договору № 636 від 31.03.2016р. у разі порушення замовником строків оплати, передбачених розділом 5 договору, із замовника стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відтак, позивачем заявлено до стягнення 5 701 621,97 грн. пені за прострочення зобов'язання щодо оплати наданих у 2018 році послуг згідно договору про транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 31.03.2016 р. № 636, а відповідно до наданого збільшення позовних вимог нарахованою 29 302 920,33 грн. суми пені.
Перевіривши розрахунок пені, інфляційних витрат та річних у наданому збільшенні, суд встановив, що її сума є фактично більшою, ніж заявлена позивачем у позові та є такою, що нарахована позивачем не вірно, та не відповідає вимогам закону щодо вирахування, а також є такою, що обчислювалась заявником у відсотках не тільки від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, а і нарахуванням на такі ж саме відсотки вже нарахованої суми.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Водночас, як було зазначено судом, у відзиві (вх. № 22106 від 31.07.2018 р.) клопотанні від 27.07.2018р. відповідач просив суд, у випадку стягнення зменшити розмір пені на 85%.
Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає про наступне:
Згідно із ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
За приписами ч. 4 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При цьому, правовий аналіз наведеної норми свідчить про те, що зменшення розміру неустойки це право суду, при якому повинні враховуватись певні обставини, які в своїй сукупності утворюють винятковість.
Одночасно, в чинному законодавстві України відсутній вичерпний перелік виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Отже, вказане питання віршується судом з урахуванням приписів ст.86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Обґрунтовуючи подане клопотання відповідач посилається на скрутне фінансове становище підприємства, дебіторську заборгованість споживачів фізичних та юридичних осіб, проведення антитерористичної операції на території місцезнаходження відповідача.
Відповідно до звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід) за 2018 рік сума реструктуризованої заборгованості складає 156,6 млн. грн., що підтверджується представленими до матеріалів справи довідками.
Позивач у відповіді на відзив вказував, що надані в обґрунтування викладених у відзиві обставин документи жодним чином не свідчать про відсутність вини відповідача у виникненні заборгованості і здійсненні з його боку конкретних дій щодо вжиття усіх можливих заходів для виконання зобов'язання за спірним договором. В той же час, газотранспортне підприємство посилалось на те, що нарахована та заявлена до стягнення останнім пені у розмірі 5 701 621,97 грн. не є надмірно великою у порівнянні із сумою основного боргу, внаслідок чого, приймаючи до уваги приписи ч.1 ст.233 Господарського кодексу України, відсутні законні підстави для зменшення судом розміру нарахованої неустойки.
За висновками суду, представлені відповідачем в обґрунтування свого клопотання докази не свідчать про винятковість розглядуваного випадку та наявність об'єктивних обставин, що виключали б можливість замовника належним чином виконати свої зобов'язання за договором. Наразі, за висновками суду, розмір неустойки, що підлягає стягненню з відповідача, є співрозмірним з порушенням.
Водночас, політична, економічна ситуація в країні, в рівній мірі впливає на фінансове становище обох сторін, внаслідок чого суд не вбачає можливості в наданні переваги певній стороні.
Відтак, враховуючи у сукупності викладені вище фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про зменшення пені не підлягає задоволенню, але саме що була нарахована та заявлена до стягнення позивачем саме у позові такої пені у розмірі 5 701 621,97 грн.
Одночасно, за приписами ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, з'ясувавши обставини, перевіривши правильність здійснення позивачем розрахунків пені та 3% річних, здійснивши оцінку доказів, на яких ці розрахунки ґрунтуються, суд дійшов висновку, що позовні вимоги стосовно стягнення пені та 3% річних підлягають задоволенню саме на ті, що визначені позивачем суми у позові, а не у заяві щодо збільшення позовних вимог, а тому підлягає задоволенню саме пені за прострочення зобов'язання щодо оплати наданих у 2018 році послуг згідно договору про транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 31.03.2016 р. № 636 у розмірі 5 701 621,97 грн. та три проценти річних від простроченої суми у розмірі - 505 933,41 грн.
Згідно з п.2 ч.1, ч.9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Виходячи з того, що спір у справі виник внаслідок неправильних дій відповідача, судовий збір в сумі 616 700,00 грн., сплачений Акціонерним товариством «Укртрансгаз» на підставі платіжного доручення №8081 від 05.07.2018р., підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Дослідивши докази, які наявні у матеріалах справи, керуючись ст.ст.86, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В позові відмовити частково.
Стягнути з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код 31557119) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Клочківський узвіз, 9/1, код 30019801) заборгованості щодо оплати наданих у 2018 році послуг згідно договору про транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 31.03.2016 р. № 636 у розмірі 192 538 872,24 грн.; пені за прострочення зобов'язання щодо оплати наданих у 2018 році послуг згідно договору про транспортування природного газу магістральними трубопроводами від 31.03.2016 р. № 636 у розмірі 5 701 621,97 грн.; три проценти річних від простроченої суми у розмірі - 505 933,41 грн., а також інфляційних втрат - 720 247,90 грн.
Стягнути з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код 31557119) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Клочківський узвіз, 9/1, код 30019801) суму судового збору у розмірі 616 700,00 грн. за подання позову до суду.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Повне рішення складено 22.10.2018 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Суддя ОСОБА_3