23 жовтня 2018 року м. ТернопільСправа № 921/206/18
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Шумського І.П.
при секретарі судового засідання Саловська О.А.
розглянув справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком" (вул. Шкільна, 29, смт. Велика Березовиця, Тернопільський район, Тернопільська область, 47724)
до відповідача ОСОБА_1 сільської ради (с.Ішків, Козівський район, Тернопільська область, 47663)
про розірвання договору оренди землі.
За участю від:
позивача - ОСОБА_2
відповідача - не з'явився
Суть справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроком" звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 сільської ради про розірвання договору оренди землі від 01.11.2009, зареєстрованого в державному реєстрі земель 17.12.2009 №04.09.650.00705, площею 2,75 га.
В обґрунтування підстав розірвання договору позивачем зазначено наступне. Наказом Державної служби геології та надр України №317 від 20.09.2016 анульовано спеціальний дозвіл на користування надрами №4361 від 07.09.2007, який надавався для ТОВ "Агроком" з метою видобування піску Росоховатського родовища розташованого на території Тернопільської області. Анулювання спецдозволу на користування надрами унеможливлює подальше використання орендованої позивачем земельної ділянки (згідно договору від 01.11.2009) відповідно до його предмету та умов використання, а саме видобутку піску. У зв'язку із даною обставиною позивач звернувся до ОСОБА_1 сільської ради з письмовою заявою про розірвання договору оренди землі від 01.11.2009 зареєстрованого в Державному реєстрі земель 17.12.2009 за № 04.09.650.00705. Відмова ОСОБА_1 сільської ради (орендодавця) у розірванні договору стала підставою для звернення ТОВ "Агроком" (орендаря) з вимогою про розірвання даного договору в судовому порядку, з посиланням на зміну істотних обставин (ст.652 ЦК України).
Ухвалою суду від 18.06.2018 позовну заяву ТОВ "Агроком" було залишено без руху, на підставі ст. 174 ГПК України, у зв'язку з недотриманням ним вимог ст.162 ГПК України, при її подачі до суду. Цією ж ухвалою позивачу було встановлено визначений ч.2 ст. 174 ГПК України строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
В подальшому, Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроком", подано до матеріалів справи заяву №7 від 21.06.2018 (вх. №12908 від 22.06.2018) про усунення недоліків, вказаних в ухвалі від 18.06.2018, за результатами розгляду яких, ухвалою суду від 25.06.2018 відкрито провадження у справі №921/206/18 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у даній справі призначено на 19.07.2018, яке в подальшому відкладалось, в ньому оголошувалась перерва, востаннє до 24.09.2018.
За ініціативою суду, в порядку ч.3 ст.177 ГПК України продовжувався строк підготовчого провадження у даній справі, про що постановлено ухвалу від 19.07.2018.
В ході розгляду справи позивачем до матеріалів справи долучено: вже згадувану заяву №7 від 21.06.2018 (вх. №12908 від 22.06.2018), з додатком; клопотання б/н від 24.09.2018 (вх. №17636 від 24.09.2018) про відкладення розгляду справи.
Ухвалою суду від 24.09.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу №921/206/18 до розгляду по суті в судовому засіданні на 23.10.2018.
Представником позивача в судовому засіданні 23.10.2018 підтримано позовні вимоги, з підстав наведених у позові, на підставі доказів, які ним подані в ході підготовчого провадження у справі.
Разом з цим, в судовому засіданні 23.10.2018 представником позивача усно зазначено: рішення ОСОБА_1 сільської ради №176 від 20.10.2009 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Агроком" та надання земельної ділянки в оренду" містило умови про надання в оренду позивачу земельної ділянки строком на 18 років; вказане рішення у позивача відсутнє, що спричинило неможливість його долучення до матеріалів справи; попри це в самому договорі строк оренди визначено на 49 років; між сторонами у справі не укладалось жодних додаткових угод до спірного договору оренди землі від 01.11.2009; ТОВ "Агроком" не зверталось до Державної служби геології та надр України із заявою про анулювання спеціального дозволу на користування надрами.
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 23.10.2018 не забезпечив, у встановлені в ухвалах від 25.06.2018 та 19.07.2018 строки відзиву на позов не надано.
Частиною 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Норма такого ж змісту відображена і у частині 2 статті 178 ГПК України.
Рекомендовані повідомлення від 25.06.2018 зі штрихкодовим ідентифікатором 4602507686375 та від 20.07.2018 зі штрихкодовим ідентифікатором 4602507727489, якими надсилались на адресу відповідача копії ухвал від 25.06.2018 про відкриття провадження у справі та від 19.07.2018 про відкладення підготовчого засідання у справі, повернулись на адресу суду із відмітками про їх вручення адресату.
За наслідками підготовчого судового засідання 13.09.2018 судом оголошувалась перерва до 24.09.2018. Присутні в підготовчому судовому засіданні 13.09.2018 представники обох сторін повідомлялись про дату, час та місце проведення наступного засідання під розписку.
Разом з цим, рекомендоване повідомлення від 25.09.2018 зі штрихкодовим ідентифікатором 4602507833890, з яким направлялась ОСОБА_1 сільській раді (с. Ішків, Козівський район, Тернопільська область, 47663) копія ухвали від 24.09.2018 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, повернулось на адресу суду без вручення із відміткою: неправильно зазначена, (відсутня) адреса одержувача.
Згідно ч.2 ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. А ч.7 цієї ж статті вказано, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Згідно наявних матеріалів справи, зокрема ОСОБА_2 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, отриманого судом за запитом № НОМЕР_1 від 25.06.2018, ОСОБА_1 сільська рада свого місцезнаходження не змінювала.
Відповідно до ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 № 755-IV якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Не перебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, неможливість направлення в засідання свого повноважного представника і ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом відповідно за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 03.03.2018, винесеній по справі №911/1163/17.
З врахуванням наведеного, а також того, що матеріали справи містять рекомендовані повідомлення про вручення копій ухвал від 25.06.2018 та від 19.07.2018 із відмітками про їх вручення відповідачу, присутність повноважного представника відповідача в підготовчому судовому засіданні 13.09.2018, суд приходить до висновку що ОСОБА_1 сільська рада належним чином повідомлена про розгляд господарським судом даної справи.
Разом з цим, суд зазначає, що відповідач міг дізнатись про рух справи та призначені в ній засідання з офіційного веб-порталу Судової влади України "Єдиний державний реєстр судових рішень" http: //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал, згідно з Законом України "Про доступ до судових рішень" № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Судом також враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66,69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програми фіксування судового процесу (судового засідання) “Акорд”. Експертний висновок № 765 від 20.10.2017 до 20.10.2020.
Для робочого оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер MI 27 VF 25 D 8133194 BI.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
За даними ОСОБА_2 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, сформованого судом за запитом №1004136215 від 25.06.2018 видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком" (позивача), серед іншого зазначено 08.12 добування піску, гравію, глин і каоліну.
Міністерством охорони навколишнього природного середовища України 07.09.2007 видано Товариству з обмеженою відповідальністю "Агроком" Спеціальний дозвіл на користування надрами за реєстраційним номером №4361 на видобування піску Росоховатського родовища, що знаходиться в 1,2 км на північний захід від с. Росоховатець у Козівському районі Тернопільської області. У дозволі на спецкористування надрами вказано, що його термін дії становить 20 років.
01.11.2009 між ОСОБА_1 сільською радою (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроком" (орендарем) укладено договір оренди землі, згідно п.1 якого орендодавець на підставі п.5 рішення сесії № 176 від 20 жовтня 2009 року ОСОБА_1 сільської ради "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Агроком" та надання земельної ділянки в оренду" надає в оренду земельну ділянку сільськогосподарського призначення (для сінокосіння та випасання худоби), а орендар приймає в строкове платне користування, яка знаходиться в межах населеного пункту на території ОСОБА_1 сільської ради Козівського району в селі Росоховатець.
Згідно п.2 правочину в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,75 га для розробки піщаного кар'єру.
Договір укладений на 49 (сорок дев'ять ) років (п.6 договору).
У п.12, п.13 правочину обумовлено, що земельна ділянка передається в оренду для розробки піщаного кар'єру. Цільове призначення земельної ділянки - видобуток будівельного піску.
Відповідно до п. 15 договору передача земельної ділянки в оренду здійснюється на основі ліцензійних матеріалів та Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання- передачі (п.17 правочину).
Згідно п.19 договору орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням.
Пунктом 22 правочину обумовлені обов'язки орендаря: використовувати земельну ділянку за цільовим призначенням; дотримуватися екологічної безпеки землевикористання; вчасно сплачувати орендну плату; дотримуватися режиму санітарно захисних зон та прибережно-захисних смуг; підтримувати під'їзну дорогу на відрізку Ішків - піщаний кар'єр (протяжністю 2,5 км) в задовільному стані.
Дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов'язків передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки (п.26 договору).
Розірвання договору в односторонньому порядку не допускається (п.27 правочину).
Згідно п.31 договору він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Невід'ємними частинами договору є: план або схема земельної ділянки; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання передачі об'єкта оренди; рішення ОСОБА_1 сільської ради про надання в оренду земельної ділянки; довідка про нормативно грошову оцінку земельної ділянки.
Із змісту договору вбачається, що його зареєстровано в Козівському районному відділі Тернопільської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 17.12.2009 за № №04.09.650.00705.
В підготовчому судовому засіданні 13.09.2018 судом було запропоновано представникам обох сторін надати, зокрема копію рішення сесії №176 від 20 жовтня 2009 року ОСОБА_1 сільської ради "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Агроком" та надання земельної ділянки в оренду".
З цього приводу представником позивача в судовому засіданні 23.10.2018 зазначено, що у ТОВ "Агроком" такий документ відсутній, а строк оренди у ньому було визначено 18 років. Попри це, в самому договорі від 01.11.2009 строк дії договору оренди зазначено 49 років.
Відповідачем на пропозицію суду не надано копії рішення ОСОБА_1 сільської ради №176 від 20.10.2009.
В матеріалах справи міститься Акт від 30.11.2009 виносу в натуру меж земельної ділянки, що передається в оренду ТОВ "Агроком" та Акт б/н, б/д прийому-передачі об'єкта оренди, згідно якого орендодавцем проведено передачу орендарю вищевказаної земельної ділянки площею 2,75 га в оренду.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем здійснювалось використання наданої земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Відповідно до наказу Державної служби геології та надр України №317 від 20.09.2016 "Щодо анулювання, зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами», з врахуванням додатку №2 "Перелік спеціальних дозволів на користування надрами, які анульовані» до нього, Товариству з обмеженою відповідальністю "Агроком" анульовано спеціальний дозвіл на користування надрами №4361 від 07.09.2007, на підставі абз.2 ч.7 ст. 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".
Норма абз.2 ч.7 ст.4-1 названого Закону в редакції на 20.09.2016 передбачала анулювання дозволу у зв'язку із припиненням юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення та ліквідації, якщо інше не встановлено законом.
Станом на 23.10.2018 юридична особа ТОВ "Агроком" у встановленому порядку не припинена.
Про анулювання спеціального дозволу на користування надрами №4361 від 07.09.2007, наданого для ТОВ "Агроком", останнє доведено до відома Державною службою геології та надр України листом №18671/13/14-16 від 04.10.2016.
За твердженням представника позивача вищевказаний наказ Державної служби геології та надр України Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроком" не оскаржувався.
В подальшому, у заяві №4 від 26.03.2018 позивач звернувся до відповідача з проханням про розірвання договору оренди земельної ділянки площею 2,75 га, у зв'язку з анулюванням спеціального дозволу на користування надрами №4361 від 07.09.2007.
Рішенням №207 від 18.04.2018 ОСОБА_1 сільської ради Козівського району Тернопільської області "Про розгляд заяви ТОВ "Агроком" від 26.03.2018 №4 "Про розірвання договору оренди землі від 01.11.2009" відмовлено ТОВ "Агроком" в розірванні договору оренди землі від 01.11.2009, з посиланням на п.9 ст.211 Земельного кодексу України, п.1 ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
З цього приводу, у рішенні зазначено, що відповідно до договору оренди землі від 01.11.2009, а саме п.22 на орендаря покладено ряд обов'язків, а не проведення рекультивації даної земельної ділянки, на думку депутатів ОСОБА_1 сільської ради, загрожує екологічній безпеці землевикористання.
Вищевказане рішення містить посилання на додатковий договір оренди землі від 01.04.2010, згідно якого термін дії договору оренди складає 18 років. Представником позивача в судовому засіданні 23.10.2018 заперечено факт укладення додаткових договорів до договору оренди землі від 01.11.2009.
В матеріалах справи міститься копія Проекту землеустрою щодо рекультивації Росоховатського родовища будівельних пісків Козівського району Тернопільської області, виготовлена Приватним проектно-виробничим підприємством "Гірник" у 2007 році на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком".
Його матеріали містять, зокрема Технічне завдання на розробку проекту землеустрою щодо рекультивації Росоховатського родовища будівельних пісків Козівського району Тернопільської області. У цьому технічному завданні вказано, що після проведення робіт по рекультивації земельна ділянка знаходиться в стадії меліоративної підготовки - 2 роки. Виконавцем технічного завдання зазначена ОСОБА_3 (Приватне проектно-виробниче підприємство "Гірник").
Згідно з Висновком Управління земельних ресурсів у Козівському районі Головного управління земельних ресурсів у Тернопільській області проектом передбачено після відпрацювання кар'єру провести рекультивацію порушених земель на ділянці площею 6,44 га; рекультивацію передбачається здійснювати шляхом засипки виробленого простору кар'єру розкривними породами, плануванням відкосів і покриттям спланованої площі грунтово - рослинним шаром; рекультивація включає технічний і біологічний етапи з метою введення зазначеної земельної ділянки у господарське використання - під пасовище.
Рішенням б/н, б/д ОСОБА_1 сільської ради погоджено вищевказаний Проект землеустрою щодо рекультивації Росоховатського родовища будівельних пісків Козівського району Тернопільської області.
У відповідь на звернення №10/05 від 21.05.2018, Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 листом-відповіддю №1 від 06.06.2018 повідомлено Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроком", що станом на 01.01.2015 запаси Росоховатського родовища будівельних пісків за категорією С1-165 тис. м. куб. (згідно даних форми 5-гр.). Оскільки попередньо оцінені запаси пісків повністю не відпрацьовані, в зв'язку з цим не може бути проведена рекультивація всієї площі розробки. Для подальшої розробки родовища необхідні під'їзні дороги і робочі площадки.
ФОП ОСОБА_3 на підставі Дозволу Територіального управління Держгірпромнагляду у Тернопільській області №016.15.61 (діючого з 11.03.2015 по 11.03.2020), згідно коду виду діяльності з КВЕД 09.90 дозволено виконувати роботи підвищеної небезпеки: маркшейдерські роботи.
Разом з цим, позовні матеріали містять копію Статуту (в новій редакції) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроком", зареєстрованого 05.03.2009 за №16511050003002411. У п. 2 Статуту зазначено, що основною метою діяльності позивача є отримання прибутку шляхом ведення господарської діяльності, а відтак покращення не тільки фінансового стану Тернопільської Вищої Духовної семінарії як учасника товариства, а також фінансування дитячих таборів у с. Зарваниця, на яких присутні діти не тільки із західного регіону, а також з східних областей України та з Чорнобильської зони. Фінансування братства «Милосердя», яке створене при Тернопільській Вищій Духовній семінарії, яке дбає про бідних, одиноких людей, людей похилого віку, дітей - інвалідів, опікується багатодітними сім'ями.
Згідно з ст. 124 Конституції України, ст.20 ГПК України, п.3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №10 від 24.10.2011, даний спір підвідомчий господарським судам.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи представника позивача, оцінивши докази, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.
Відповідно до змісту п. 3 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.13, ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Принципи змагальності сторін та диспозитивності відображені і в ст. 14, ч.4 ст. 74 цього Кодексу, за змістом яких суд не може самостійно збирати докази, крім окремих визначених випадків.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.1 ст.76 ГПК України).
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст.77 ГПК України).
У відповідності до змісту ст.ст. 46,162 ГПК України право визначати підстави і предмет позову належить виключно позивачу.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Поданими позивачем доказами, не спростованими належним чином відповідачем, доведено обґрунтованість заявленої вимоги із наведених підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).
Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як вбачається з матеріалів справи предметом позову у даній справі є розірвання договору оренди землі від 01.11.2009.
Так, відповідно до ч.2 ст.792 Цивільного кодексу України та ч.9 ст.93 Земельного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Таким законом є, зокрема Закон України "Про оренду землі".
Згідно з ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України та с. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
У відповідності до ч.1 ст.93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
При укладенні спірного договору щодо оренди земельної ділянки площею 2,75 га сторонами було добровільно та на власний розсуд досягнуто домовленості щодо всіх його істотних умов. Зокрема, ними досягнуто згоди щодо предмету договору, яким є оренда земельної ділянки площею 2,75 га для розробки піщаного кар'єру, а також строку дії договору, який складає 49 років.
В силу ч.3 ст.291 Господарського кодексу України договір оренди може бути достроково розірваний на вимогу однієї із сторін з підстав передбачених Цивільним кодексом України.
В обґрунтування підстав звернення з даним позовом до суду позивач посилається, зокрема на ст.652 ЦК України.
Так, частиною 1 статті 652 Цивільного кодексу України передбачена можливість зміни або розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин. Так, згідно наведеної норми, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Відповідно до ч.2 ст.652 Цивільного кодексу України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Таким чином, істотною зміною обставин, яка дає підстави для розірвання договору, може бути лише певна подія чи обставина, яка не залежить від волі заінтересованої сторони, а існування вказаних обставин одночасно є необхідним для встановлення ускладнень у виконанні, достатніх для розірвання або зміни договору вимагає з'ясування змісту кожної окремо взятої умови.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроком" видобування піску проводилось на підставі отриманого ним Спеціального дозволу на користування надрами від 07.09.2007 № 4361.
Спецдозвіл на користування надрами № 4361 від 07.09.2007 анульовано відповідно до наказу Державної служби геології та надр України №317 від 20.09.2016. Позивачем стверджено, що анулювання дозволу здійснено без його волевиявлення.
Як вже зазначалось, підставою для анулювання спеціального дозволу на користування надрами вказано абз.2 ч.7 ст.4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності". В редакції на час видачі наказу №317 від 20.09.2016 дана норма передбачала таку підставу для анулювання документу дозвільного характеру як припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення та ліквідації, якщо інше не встановлено законом.
З 2016 року чинним є Наказ Державної служби геології та надр України №317 від 20.09.2016. Анулювання спеціального дозволу на користування надрами проводилось не за заявою позивача, а відтак з незалежних від нього обставин. Саме з наявністю такого дозволу нерозривно пов'язано використання земельної ділянки відповідно до предмету договору (визначеного у його п. 2 та згідно з вимогами Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності") та обумовлених у п.12, п.13 умов використання земельної ділянки.
У позовній заяві ТОВ "Агроком" зазначено, що з 2016 року ним здійснюються платежі за користування земельною ділянкою, яка фактично не використовується відповідно до умов договору У зв'язку з цим, ТОВ "Агроком" несе додаткові витрати, які могли б спрямовуватись на інші цілі, визначені його статутом.
Таким чином, укладаючи спірний договір, сторони не могли передбачити анулювання (і коли саме) дозволу на користування надрами, який видавався позивачу терміном на 20 років.
Відповідно до ст.188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (ч.3 ст.188 Господарського кодексу України).
Позивач у заяві №4 від 26.03.2018, в порядку вимог ст. 188 ГК України, звернувся до відповідача з пропозицією про дострокове розірвання договору оренди у зв'язку з істотною зміною обставин, посилаючись на те, що орендована земельна ділянка ним відповідно до предмету договору не використовується, у зв'язку з анулюванням спеціального дозволу на користування надрами.
У відповідь на це ОСОБА_1 сільською радою, рішенням №207 від 18.04.2018 відмовлено ТОВ "Агроком" у розірванні договору з огляду на необхідність проведення зі сторони останнього процедури рекультивації землі.
Тобто, згода щодо розірвання договору сторонами не була досягнута.
Частиною 4 статті 188 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Позивачем дотримано вимоги ст.188 Господарського кодексу України та п. 26 договору оренди щодо порядку дострокового розірвання договору, тому відповідно до частини 4 зазначеної статті він має право на звернення до суду за вирішенням спору щодо дострокового розірвання договору оренди у встановленому законом порядку, а також в порядку узгодженому п. 26 договору оренди відповідно до якого можливе припинення дії договору за рішенням суду.
Суд приходить до висновку, що позивачем доведено настання істотної зміни обставини - анулювання спецдозволу на користування надрами, яка у розумінні статті 652 ЦК України є обґрунтованою підставою для розірвання договору оренди у спосіб, передбачений чинним законодавством України, а відтак і задоволення позовних вимог.
За приписами ч.3 ст.653 ЦК України у разі розірвання договір в судовому порядку зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.
Частиною 5 статті 188 ГК України передбачено, що якщо судовим рішенням договір розірвано, договір вважається розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Належне виконання сторонами умов договору оренди землі (в т.ч. щодо рекультивації земельної ділянки) не було підставою заявлення позову про розірвання правочину. А тому, відповідно не є предметом судового дослідження у даній справі.
Слід зазначити, що обов'язок судів обґрунтувати своє рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та ч.4 ст. 11 ГПК України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Окрім того, згідно з ст.ст. 509,526,598,599 ЦК України ст.ст. 193,203 ГК України зобов'язання, що виникли на підставі договору і до його розірвання (за наявності для цього обставин) повинні бути виконані належним чином. Вказане не позбавляє ОСОБА_1 сільську раду права на пред'явлення відповідного позову до суду.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 13, 20, 73-86, 91, 233, 236-240 ГПК України, суд -
1. Позов задоволити.
Розірвати договір оренди землі від 01.11.2009, укладений між ОСОБА_1 сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроком", зареєстрований в державному реєстрі земель 17.12.2009 за № 04.09.650.00705, площею 2,75 га.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 26 жовтня 2018 року.
Суддя І.П. Шумський