про відмову у відкритті провадження у справі
26.10.2018 Справа № 920/850/18
Суддя господарського суду Сумської області Резніченко О.Ю., перевіривши матеріали позовної заяви
за позовом Фізичної особи-підприємця Савицького Володимира Віталійовича (АДРЕСА_1),
до відповідачів: 1) Роменської міської ради (бульвар Шевченка, 2, м. Ромни, Сумська область, 42000),
2) Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області (вул. Шишкарівська, 9, м. Суми, 40000),
про визнання права власності на самочинне будівництво,
Частиною третьою статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.
При визначенні юрисдикційності спору слід ураховувати, що критеріями розмежування між цивільною та іншими юрисдикціями є, по-перше, характер спору про право (справи за позовами, що виникають з будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами інших видів судочинства), по-друге, однією зі сторін у спорі є, як правило, але не абсолютно, фізична особа.
Тобто критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб'єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.
Згідно з позовною заявою, Савицький Володимир Віталійович просить визнати за ним, як фізичною особою, право власності на прибудову під літерою «в», загальною площею 18,0 кв.м. до нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: вул. Монастирська, 4-М, м. Ромни, Сумська область.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.
Позивач у позовній заяві не вказує на те, що даний спір виник у зв'язку із здійсненням ним господарської діяльності як фізичної особи-підприємця і просить визнати право власності як за фізичною особою.
У зв'язку з вказаним, враховуючи викладені норми Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що даний спір не належить до юрисдикції господарських судів.
Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Частиною 6 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Таким чином, суд дійшов до висновку про відмову у відкритті провадження у справі, оскільки даний спір не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, належить до юрисдикції місцевого загального суду, як суду першої інстанції (справа підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства).
Суд враховує, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом. Однак це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 4, 20, 175, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у відкритті провадження у справі № 920/850/18.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Дана ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. ст. 255-257 ГПК України. Відповідно до пп. 17.5. п. 17 Розділу XI Перехідних положень до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Додаток: позовна заява вх. № 2382 від 25.10.2018 на 2-х аркушах з додатками на 22-х аркушах, в тому числі платіжна квитанція № 55 від 18.10.2018 про сплату судового збору в сумі 1762 грн. 00 коп.; опис вкладення на ім'я Господарського суду Сумської області, поштовий конверт.
Ухвала підписана суддею 26.10.2018
СУДДЯ О.Ю.РЕЗНІЧЕНКО