17 жовтня 2018 року Справа № 915/678/18
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Семенчук Н.О.,
за участю секретаря судового засідання Мавродій Г.В.
представник позивача в судове засідання не з'явився,
за участю представника відповідача - ОСОБА_1 - дов.№16/10 від 16.10.2018
розглянувши у відритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно - рятувального) загону державної служби України з надзвичайних ситуацій, 50002, м.Кривий Ріг, вул.Кобилянського, 223А
до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю “Первомайський спеціалізований кар'єр”, 55223, Миколаївська область, Первомайський район, с.Мигія, вул.Гранітна, буд.21
про: стягнення заборгованості за Договором №254/01 від 14.11.2013 у розмірі 71 953,26 грн. з якої: 66 073,95 грн. - основна заборгованість, 1017,03 грн. - інфляційні, 397,13 грн. - 3% річних, 4 465,15 грн. - пеня.
02.07.2018 Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно - рятувальний) загін державної служби України з надзвичайних ситуацій звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №01/3-1031 від 15.06.2018 в якій просить стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю “Первомайський спеціалізований кар'єр” заборгованості за Договором №254/01 від 14.11.2013 у розмірі 71 953,26 грн. з якої: 66 073,95 грн. - основна заборгованість, 1 017,03 грн. - інфляційні, 397,13 грн. -3% річних, 4 465,15 грн. - пеня.
Як на підставу позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору №254/01 від 14.11.2013 в частині своєчасної оплати за надані позивачем послуги.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 10.07.2018 позовну заяву №01/3-1031 від 15.06.2018 Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно - рятувальний) загону державної служби України з надзвичайних ситуацій залишено без руху. Вказаною ухвалою Державному воєнізованому гірничорятувальному (аварійно - рятувальний) загону державної служби України з надзвичайних ситуацій надано строк для усунення недоліків в строк який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
31.07.2018 позивач до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області надав позовну заяву про стягнення заборгованості (уточнену) з доказами її направлення на адресу відповідача.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 06.08.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 05 вересня 2018 року о 14 год. 00 хв.
Підготовче засідання 05.09.2018 було відкладено на 02 жовтня 2018 року.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 02.10.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу №915/678/18 до судового розгляду по суті на 17 жовтня 2018 року.
11.10.2018 від позивача засобами електронного зв'язку до відділу документального забезпечення господарського суду Миколаївської області надійшло клопотання про розгляд справи №915/678/18 без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами, у зв'язку з неможливістю забезпечити присутність представника позивача в судове засідання.
17.10.2018 відповідач надав до суду клопотання в якому просить суд у відповідності до ст.207 ГПК України визнати поважними причини невчасно наданого клопотання та у відповідності до п.2 ч.1 ст.226 ГПК України залишити позов без розгляду. В обґрунтування клопотання зазначає, що позов підписано «командиром загону ОСОБА_2» повноваження якого не підтверджено жодним доказом та у відповідності до п.5.11.1 Статуту позивача, керівництво загону безпосередньо здійснює командир загону. Відповідно до п.5.11.2 Статуту керівник Загону призначається та звільняється з посади наказом ДСНС шляхом укладення контракту, який не було надано до суду в якості підтвердження повноважень.
Суд розглянувши клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду ухвалив відмовити у його задоволенні з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи позовна заява №01/3-1031 від 15.06.2018 подана до суду 02.07.2018 підписана командиром загону ОСОБА_2, на підтвердження повноважень щодо підписання позовної заяви позивачем наданий Витяг з наказу №313 від 14.06.2016 «Про продовження терміну дії контракту з ОСОБА_2А» (а.с.32). Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява підписана особою, яка має право її підписувати.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
14.11.2013 між Державним воєнізованим гірничорятувальним (аварійно - рятувальним) загоном державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - виконавець) та Товариством з додатковою відповідальністю “Первомайський спеціалізований кар'єр” (далі - замовник) укладено договір №254/01 на постійне та обов'язкове обслуговування державними аварійно - рятувальними службами об'єктів та окремих територій (далі - Договір), у відповідності до умов якого виконавець, організовує цілодобове функціонування своїх структурних підрозділів у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт в умовах надзвичайних ситуацій або загрози їх виникнення, забезпечує роботи та заходи, спрямовані на запобігання та профілактику виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, у кількості 1,0 оперативної одиниці згідно з нормативом виїзду на об'єкти замовника, що встановлений планом локалізації та ліквідації аварій. Виконавець здійснює постійне та обов'язкове обслуговування об'єктів замовника. Об'єкти замовника, які підлягають постійному та обов'язковому аварійно - рятувальному обслуговуванню, визначені в додатку №1, який узгоджується обома сторонами (п.1 Договору).
У відповідності до п.3.12 Договору, замовник зобов'язаний оплачувати, відповідно до умов договору, постійне та обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування.
Згідно п.4.1 Договору (у редакції Додаткової угоди №05/320/01 від 01.11.2017), вартість функціонування структурних підрозділів виконавця у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно - рятувальних робіт в умовах надзвичайної ситуації або загрози її виникнення у кількості 0,0396 оперативної одиниці складає помісячно:
- з 01.01.2018 по 11 302,88 грн. без ПДВ;
- з 01.07.2018 по 11 664,90 грн. без ПДВ;
- з 01.12.2018 по 12 031,13 грн. без ПДВ.
Ця вартість узгоджена сторонами та визначена розрахунком (калькуляцією), які додаються в виконані згідно з вимогами законодавства України.
Пунктом 4.3 Договору сторони погодили, що перерахування коштів проводиться щомісячно в термін до 10 числа місяця, що слідує за звітним, згідно з наданими виконавцем рахунками та підписаними сторонами актами виконання умов договору. Акти виконання умов договору повинні бути підписані впродовж 5 календарних днів з моменту надання їх замовнику.
Відповідно до п.4.5 Договору, оплата за виконані аварійно-рятувальні роботи проводиться за фактичними витратами на їх виконання додатково до фінансування загону на постійне та обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування (п.4.1), на підставі наданих підтверджувальних документів, узгоджених замовником.
Згідно п.6.1 Договору, договір вступає в дію з 01 січня 2014 року та укладається на невизначений термін відповідно до вимог Наказу МНС України від 17.11.2003 року №440 «Про порядок обслуговування об'єктів та окремих територій державними аварійно-рятувальними службами».
Додатковою угодою №04/183/01 від 25.05.2017 до договору № 254/01 сторони домовились: абзац 1 пункту 4.1 договору №254/01 від 14.11.2013 року викласти у наступній редакції: “Вартість функціонування структурних підрозділів виконавця у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт в умовах надзвичайної ситуації або загрози її виникнення у кількості 0,0396 оперативних одиниць складає з 01.01.2017 року по 7560,54 грн. без ПДВ; з 01.05.2017 по 9 247,08 грн. без ПДВ; з 01.12.2017 по 9 559,55 грн. без ПДВ”; додаткова угода вступає в дію з 01 травня 2017 року і є невід'ємною частиною договору № 254/01 від 14.11.2013 року (п.3).
Позивач на виконання зобов'язань за Договором надав відповідачеві послуги з постійного аварійно - рятувального обслуговування у період з грудня 2017 року по травень 2018 року на загальну суму 66 073,95 грн., що підтверджується:
- актом №635-ф від 31.12.2017 на суму 9 559,55 грн. на виконання умов договору №254/01 від 14.11.2013, дод. угоди №04/183/01 від 25.05.2017 (а.с.87);
- актом №45-ф від 31.01.2018 на суму 9 559,55 грн. на виконання умов договору
№254/01 від 14.11.2013, дод. угоди №04/183/01 від 25.05.2017 (а.с.88);
- актом №95-ф від 16.02.2018 на суму 1 743,33 грн. на виконання умов договору
№254/01 від 14.11.2013, дод. угоди №05/320/01 від 01.11.2017 (а.с.28);
- актом №99-ф від 28.02.2018 на суму 11 302,88 грн. на виконання умов договору №254/01 від 14.11.2013, дод. угоди №05/320/01 від 01.11.2017 (а.с.89);
- актом №152-ф від 31.03.2018 на суму 11 302,88 грн. на виконання умов
договору №254/01 від 14.11.2013, дод. угоди №05/320/01 від 01.11.2017 (а.с.90);
- актом №252-ф від 31.05.2018 на суму 11 302,88 грн. на виконання умов
договору №254/01 від 14.11.2013, дод. угоди №05/320/01 від 01.11.2017 (а.с.31).
Вказані акти підписані позивачем та відповідачем без зауважень та містять печатки підприємств. Відповідач заперечень чи зауважень стосовно виконання умов договору не надав.
Позивачем для оплати наданих послуг були виставлені відповідачеві:
- рахунок №635-ф від 31.12.2017 на суму 9 559,55 грн. (а.с.79);
- рахунок №45-ф від 31.01.2018 на суму 9 559,55 грн. (а.с.80);
- рахунок №95-ф від 16.02.2018 на суму 1 743,33 грн. (а.с.81);
- рахунок №99-ф від 28.02.2018 на суму 11 302,88 грн. (а.с.82);
- рахунок №152-ф від 31.03.2018 на суму 11 302,88 грн. (а.с.83);
- рахунок №203-ф від 30.04.2018 на суму 11 302,88 грн. (а.с.84);
- рахунок №252-ф від 31.05.2018 на суму 11 302,88 грн. (а.с.85).
Відповідач вимоги Договору не виконав, оплату за надані послуги в строк встановлений Договором не здійснив, що і зумовило позивача звернутись до суду з позовом про стягнення заборгованості.
За змістом ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
У ч.1 ст. 903 ЦК України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, задоволенню інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 66 073,95 грн. є обґрунтованими відповідно до вимог Договору та Закону і підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушеннями умов, зазначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Пунктом 5.1 Договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором замовник та виконавець несуть однакову відповідальність згідно з чинним законодавством України.
У відповідності до п.5.3 Договору, за порушення терміну оплати замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання. Сплата пені не звільняє винну сторону від виконання обов'язків за даним Договором.
Позивач згідно наданого до суду розрахунку (а.с.15-17) нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню в загальному розмірі 4 465,15 грн., нараховану:
- по рахунку №635-ф від 30.12.2017 на суму 9 559,55 грн. за період з 11.01.2018 по 11.06.2018 в розмірі 1 315,55 грн.;
- по рахунку №45-ф від 31.01.2018 на суму 9 559,55 грн. за період з 13.02.2018 по 11.06.2018 в розмірі 1050,77 грн.;
- по рахунку №95-ф від 16.02.2018 на суму 1 743,33 грн. за період з 11.03.2018 по 11.06.2018 в розмірі 151,02 грн.
- по рахунку №99-ф від 28.02.2018 на суму 11 302,88 грн. за період з 12.03.2018 по 11.06.2018 в розмірі 968,64 грн.;
- по рахунку №152-ф від 31.03.2018 на суму 11 302,88 грн. за період з 11.04.2018 по 11.06.2018 в розмірі 652,78 грн.;
- по рахунку №203-ф від 30.04.2018 на суму 11 302,88 грн. за період з 11.05.2018 по 11.06.2018 в розмірі 326,39 грн.
Перевіривши розрахунок судом встановлено, що розрахунок пені здійснено арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов Договору. Нарахування здійснено позивачем, виходячи з облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, по кожному окремому зобов'язанню, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, та в межах шестимісячного строку. Отже, вимога про стягнення пені в сумі 4 465,15 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі приписів ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні за період з січня 2018 по травень 2018 року по кожному окремому зобов'язанню в загальній сумі 1 017,03 грн. та 3% річних за період з 11.01.2018 по 11.06.2018 по кожному окремому зобов'язанню в загальній сумі 397,13 грн.
Судом за допомогою програми «Законодавство» перевірений розрахунок інфляційних за період з січня 2018 по травень 2018 року та визначено що розмір інфляційних становить 1 019,81 грн., але враховуючи принцип диспозитивності стягненню підлягають інфляційні у розмірі 1 017,03 грн., які заявлені позивачем в позовній заяві.
Перевіривши розрахунок 3% річних судом встановлено, що позивачем здійснено нарахування 3% річних правильно, відповідно до вимог чинного законодавства. Враховуючи вищевикладене, вимоги про стягнення 3% річних в сумі 397,13 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Будь - яких доказів того, що відповідач належним чином і в повному обсязі виконав свої зобов'язання щодо оплати позивачеві вартості наданих послуг згідно умов та в строки визначених Договором, відповідач, у порушення приписів ст.73,74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог, тоді як надані позивачем докази, як зазначалось вище, навпаки, підтверджують наявність вказаної у позові заборгованості, а відтак і обґрунтованість позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судовий збір, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст.2, 11, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 195, 210, 220, ст.ст.232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю “Первомайський спеціалізований кар'єр” (55223, Миколаївська область, Первомайський район, с.Мигія, вул.Гранітна, буд.21, код ЄДРПОУ 03443655) на користь Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно - рятувального) загону державної служби України з надзвичайних ситуацій (50002, м.Кривий Ріг, вул.Кобилянського, 223А, код ЄДРПОУ 33873405, р/р26001000119562 в ПАТ «Укрексімбанк», МФО 305562) заборгованості за Договором №254/01 від 14.11.2013 у розмірі 66 073,95 грн., 1017,03 грн. - інфляційних, 397,13 грн. -3% річних, 4 465,15 грн. - пені та 1762,00 грн. судового збору.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено та підписано 26.10.2018.
Суддя Н.О. Семенчук