Рішення від 11.10.2018 по справі 910/10860/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.10.2018Справа № 910/10860/18

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "УНІ-ПАК"

до фізичної особи - підприємця Белця Андрія Володимировича

про стягнення 33 380,74 грн.

Суддя Удалова О.Г.

представники учасників сторін

не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УНІ-ПАК" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до фізичної особи - підприємця Белця Андрія Володимировича (далі - відповідач) про стягнення 33 380,74 грн., з яких 1 014,22 грн. - вартість неоплаченого товару, 15 120,00 грн. - вартість неповернутої зворотної тари, 17 246,52 грн. - вартість неповернутого обладнання.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки продукції № 13052 від 25.04.2017, укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю "Кушнер". Позивач набув право вимоги до відповідача за договором поставки продукції на підставі договору про купівлю-продаж права вимоги (цесії) № 2 від 23.03.2018.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.08.2018 відкрито провадження у справі № 910/10860/18 та призначено судове засіданні у порядку спрощеного позовного провадження на 18.09.2018.

Представники сторін у судове засідання 18.09.2018 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, відзив відповідач не надав.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.09.2018 відкладено розгляд справи у порядку спрощеного провадження на 11.10.2018.

04.10.2018 від позивача надійшли письмові пояснення по справі, в яких позивач зазначив, що 22.08.2017 комісією ТОВ "Кушнер" було здійснено виїзд на адресу здійснення торгової діяльності відповідача, а саме: м. Київ, вул. Пухівська, 8, в результаті чого було встановлено, що все майно, яке було передано ФОП Белцю А.В. за даною адресою, відсутнє, торгова діяльність відповідачем не здійснюється, на підставі чого було складено акт контрольної перевірки від 22.08.2017.

У судове засідання 11.10.2018 представники сторін не з'явились, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, відповідач правом надати відзив на позовну заяву не скористався.

Зважаючи на відсутність підстав для відкладення розгляду справи та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши надані документи та матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

25.04.2017 товариство з обмеженою відповідальністю "Кушнер", як постачальник, та фізична особа - підприємець Белець Андрій Володимирович, як покупець, уклали договір поставки продукції № 13052 (далі - договір поставки), відповідно до п. 1 розділу 1 якого постачальник зобов'язується поставляти покупцю продукцію згідно з замовленням покупця, а покупець зобов'язується своєчасно приймати цю продукцію, оплачувати її вартість на умовах даного договору та повертати зворотну тару в строк та на умовах, передбачених цим договором. Замовлення передається постачальнику в будь-якій зрозумілій сторонами формі (електронною поштою, через торгового представника, факсимільним, телефонним зв'язком, усно тощо).

Відповідно до п. 1 розділу 2 договору поставки, постачальник передає в тимчасове користування ящики, піддони, кеги, бутлі та балони (далі - зворотна тара) покупцю відповідно до переліку та виключно в межах лімітів передачі зворотної тари, погоджених сторонами в договорі шляхом підписання акту приймання-передачі майна, який є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язується повертати зворотну тару в строк та на умовах, передбачених даним договором. Покупець зобов'язується забезпечити повне збереження схоронності зворотної тари, що передана в тимчасове користування постачальником, не змінювати за власною ініціативою місце зберігання зворотної тари, письмово погоджувати з постачальником нові місця зберігання зворотної тари та не передавати свої права та обов'язки по даному договору третім особам.

Заставна ціна на зворотну тару вказується у накладних (п. 3 розділу 2 договору).

Відповідно до п. 5 розділу 2 договору повернення зворотної тари здійснюється по ретуру при завезенні продукції або за погодженням з постачальником покупцем самостійно.

Покупець зобов'язаний повертати постачальнику 100% від поставленої кількості: кеги, вуглекислотні балони, ящики, бутлі, піддони. Вся зворотна тара повинна бути повернена покупцем постачальнику в термін не більше 20 діб з дня отримання продукції, зокрема, кеги - в термін не більше 7 діб для теплих місяців (квітень-вересень), 14 діб - для прохолодних місяців (жовтень-березень), вуглекислотні балони - в термін не більше 30 діб. Покупець зобов'язується протягом 1 (одного) календарного дня повернути наявні залишки зворотної тари в разі:

- демонтажу обладнання для розливу пива та напоїв;

- письмової вимоги постачальника, якщо покупцем порушено умова даного договору;

- письмової вимоги постачальника, якщо останній вважає, що є загроза схоронності переданої в тимчасове користування зворотної тари;

- дострокового розірвання або припинення строку дії договору (п. 6 розділу 2 договору поставки).

Ризик випадкового знищення та (або) пошкодження зворотної тари несе покупець з моменту її отримання та до моменту її повернення постачальнику. При пошкодженні, псуванні, втраті або знищенні зворотної тари з вини покупця, покупець зобов'язаний відшкодувати постачальнику подвійну заставну ціну зворотної тари із врахуванням ПДВ (п.п. 7, 8 розділу 2 договору).

Згідно з п. 1 розділу 3 договору поставки, з метою сприяння продажу продукції, постачальник може передавати в користування покупцю торгове та торгово-рекламне обладнання (зокрема, але не виключно - холодильне обладнання, обладнання для розливу пива та напоїв, інше торгівельне обладнання. Перелік, кількість, ціна, місцезнаходження та інша інформація щодо обладнання, яке передається покупцю, вказується у відповідному акті (актах) приймання-передачі обладнання, який підписується сторонами та власником обладнання та є невід'ємною частиною договору.

У п. 3.13 розділу 3 договору сторони погодили, що після отримання обладнання від постачальника покупець зобов'язаний на письмову вимогу постачальника повернути йому обладнання в 10-денний термін з моменту отримання вимоги в тому ж самому стані, в якому воно було передано з урахуванням зносу.

Пунктом 3 розділу 4 договору поставки встановлено, що відвантаження продукції проводиться на підставі попередньої оплати, після зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. При відвантаженні продукції без попередньої оплати покупець зобов'язується протягом 7 календарних днів з моменту поставки повністю оплатити всю отриману продукцію.

Відповідно до п. 7 розділу 7 договору поставки у випадку втрати (повного знищення) або неповернення в строк, передбачений даним договором покупцем обладнання, покупець зобов'язаний відшкодувати постачальнику подвійну вартість обладнання, вказану в акті приймання-передачі обладнання, з урахуванням ПДВ, якщо інша сума відшкодування не буде додатково узгоджена між сторонами.

На виконання умов договору поставки, продавець поставив, а відповідач прийняв товар, обумовлений договором, що підтверджується видатковою накладною № ВН-К19967 від 13.05.2017 на суму 1 014,22 грн., яка підписана уповноваженими представниками покупця та продавця та скріплені їх печатками.

У той же час, за твердженням позивач, відповідач вартості товару, поставленого за вказаною видатковою накладною не здійснив.

Крім того, відповідно до акту приймання-передачі майна № 1 від 28.04.2017, продавець передав, а покупець прийняв наступні товарно-матеріальні цінності: кега Об. 30 л. у кількості 1 шт. вартістю 2 650,00 грн. без ПДВ, кега Об. 50 л. у кількості 1 шт. вартістю 2 650,00 грн. без ПДВ, балон 10 л. у кількості 1 шт. вартістю 1 000,00 грн. без ПДВ.

Позивач вказує, що відповідач зобов'язання в частині повернення позивачу зазначеної тари не виконав, зворотну тару позивачу не повернув.

Також відповідно до актів приймання-передачі обладнання від 26.04.2017 № 20042-25159 та № 20042-25166, постачальник передав, а відповідач прийняв наступне торгове обладнання: комплект "Калинка" у кількості 1 од. вартістю 3 759,3 грн. без ПДВ та холодильник Medium ХШВ-400 "Оболонь" у кількості 1 шт. вартістю 3 426,75 грн. без ПДВ.

Все вищевказане обладнання відповідно актів приймання-передачі повинно знаходитись за адресою: м. Київ, вул. Пухівська, 8.

Як зазначено позивачем, відповідач не замовляє продукцію продавця та не повертає передане йому обладнання.

01.11.2017 товариство з обмеженою відповідальністю "Кушнер" звернулося до відповідача з вимогою вих. № 30172 від 30.10.2017, в якій вимагало повернути торгово-рекламне обладнання, зворотну тару та кошти за поставлену продукцію в розмірі 1 014,22 грн. в десятиденний строк з моменту отримання вимоги, однак вказана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

23.03.2018 між товариством з обмеженою відповідальністю "Кушнер" (цедент) та товариством з обмеженою відповідальністю "УНІ-ПАК" (цесіонарій) укладено договір про купівлю-продаж права вимоги (цесії) № 2 (далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого цедент відступає, а цесіонарій повністю приймає на себе право вимоги (право грошової вимоги по сплаті за товари (послуги), відповідно до Договорів, укладених з третіми особами, що зазначені у реєстрі вимог (Додаток 1), що належить цеденту, і стає кредитором за Договорами (Основними договорами), укладеними цедентом з третіми особами згідно з Реєстром вимог, що додається до цього договору і є невід'ємною його частиною.

З додатку № 1 реєстру вимог № 2 станом на 23.03.2018 вбачається, що ТОВ "Кушнер" відступило, а ТОВ "УНІ-ПАК" прийняло право вимоги за договором поставки продукції № 13052 від 25.04.2017 право грошової вимоги на суму 33 619,44 грн.

25.04.2018 на адресу відповідача було направлено повідомлення про відступлення права вимоги за договором № 13052 від 25.04.2017 вих. № 15 від 24.03.2018, а також вимогу про погашення заборгованості за договором №№ 13052 від 25.04.2017 вих. № 15 від 24.03.2018 на користь нового кредитора ТОВ "УНІ-ПАК" у сумі 33 619,44 грн.

Статтею 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

З урахуванням викладеного, позивач набув прав вимоги до відповідача за договором № 13052 від 25.04.2017.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що відповідач, у порушення умов договору та вимог чинного законодавства, за поставлений товар не розрахувався, зворотну тару та обладнання не повернув, що стало підставою для звернення з даним позовом про стягнення 1 014,22 грн. вартості неоплаченого товару, 15 120,00 грн. вартості неповернутої зворотної тари, 17 246,52 грн. вартості неповернутого обладнання.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, господарський суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між відповідачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Кушнер" договір поставки продукції № 13052 за своєю правовою природою є змішаним та містить елементи договору поставки та оренди.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На підставі укладеного договору у продавця виник обов'язок здійснити поставку товару, а у відповідача - прийняти товар в обсязі, погодженому сторонами та оплатити його вартість.

На виконання взятих на себе зобов'язань за договором, ТОВ "Кушнер" поставив, а відповідач прийняв товар за видатковою накладною № ВН-К19967 від 13.05.2017 на суму 1 014,22 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторонами у договорі погоджено, що відвантаженні продукції без попередньої оплати відповідач зобов'язується протягом 7 календарних днів з моменту поставки повністю оплатити всю отриману продукцію.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач, в порушення умов договору отриманий товар не оплатив.

Заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 1 014,22 грн.

Враховуючи викладене вище, оскільки доказів оплати заборгованості відповідачем не надано, як і не надано доказів на спростування наявності боргу у вказаному розмірі, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення заборгованості за поставку товару в сумі 1 014,22 грн.

Частиною першою статті 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з умов договору, обладнання відповідно до актів приймання-передачі, повинно знаходитись за адресою: м. Київ, вул. Пухівська, 8.

22.08.2017 комісією ТОВ "Кушнер" було здійснено виїзд на адресу здійснення торгової діяльності відповідача, а саме: м. Київ, вул. Пухівська, 8, в результаті чого було встановлено, що все майно, яке було передано ФОП Белцю А.В., за даною адресою відсутнє, торгова діяльність відповідачем не здійснюється, на підставі чого було складено акт контрольної перевірки від 22.08.2017.

Відповідно до п. 7 розділу 7 договору поставки у випадку втрати (повного знищення) або неповернення в строк, передбачений даним договором покупцем обладнання, покупець зобов'язаний відшкодувати постачальнику подвійну вартість обладнання, вказану в Акті приймання-передачі обладнання, з урахуванням ПДВ, якщо інша сума відшкодування не буде додатково узгоджена між сторонами.

Оскільки на вимогу ТОВ "Кушнер" відповідачем не повернено обладнання, отримане згідно з актами приймання-передачі обладнання від 26.04.2017 № 20042-25159 та № 20042-25166, то останній зобов'язаний подвійну вартість обладнання з урахуванням ПДВ.

Відповідно до актів приймання-передачі обладнання від 26.04.2017 № 20042-25159 та № 20042-25166, загальна вартість обладнання без ПДВ становить 7 186,05 грн., з ПДВ - 8 623,26 грн., отже, подвійна вартість обладнання з ПДВ становить 17 246,52 грн.

З урахуванням викладеного, оскілки відповідачем у строки, встановлені договору, не здійснено повернення отриманого обладнання, а вказане в актах приймання-передачі обладнання відсутнє за адресою торгової точки, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 17 246,52 грн. подвійної вартості неповернутого обладнання.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Кушнер" передано відповідачу згідно з актом приймання-передачі майна № 1 від 28.04.2017 товарно-матеріальні цінності: кега Об. 30 л. у кількості 1 шт. вартістю 2 650,00 грн. без ПДВ, кега Об. 50 л. у кількості 1 шт. вартістю 2 650,00 грн. без ПДВ, балон 10 л. у кількості 1 шт. вартістю 1 000,00 грн. без ПДВ.

Загальна вартість переданої тари без ПДВ становить 6 300,00 грн., з ПДВ 7 560,00 грн.

У порушення п. 6 розділу 2 договору поставки, відповідач отриману тару не повернув.

При пошкодженні, псуванні, втраті або знищенні зворотної тари з вини покупця, покупець зобов'язаний відшкодувати постачальнику подвійну заставну ціну зворотної тари з врахуванням ПДВ (п. 8 розділу 2 договору).

На письмову вимогу ТОВ "Кушнер" відповідачем не було здійснено повернення вказаної тари.

Оскільки доказів повернення зворотної тари суду не надано, то відповідач повинен відшкодувати позивачу подвійну вартість тари, що становить 15 120,0 грн. (7560,00 грн.* 2 = 15120,00 грн.).

З урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача подвійної вартості неповернутої тари є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача у розмірі 1 762,00 грн.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця Белця Андрія Володимировича (02156, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на корись товариства з обмеженою відповідальністю "УНІ-ПАК" (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 25, кв. 5, ідентифікаційний код 30371359) 1 014,22 (одну тисячу чотирнадцять грн. 22 коп.) заборгованості за товар, 15 120,00 грн. (п'ятнадцять тисяч сто двадцять грн. 00 коп.) подвійної вартості тари, 17 246,52 грн. (сімнадцять тисяч двісті сорок шість грн. 52 коп.) подвійної вартості обладнання та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.).

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 26.10.2018.

Суддя О.Г. Удалова

Попередній документ
77396968
Наступний документ
77396970
Інформація про рішення:
№ рішення: 77396969
№ справи: 910/10860/18
Дата рішення: 11.10.2018
Дата публікації: 29.10.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: