ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
17.10.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/654/18
Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., секретаря судового засідання Кудлейчук О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Приватного підприємства "Пріма МЕД", АДРЕСА_1, 76019,
до відповідача: Івано-Франківської центральної міської клінічної лікарні, вул. Гетьмана Мазепи, буд. 114, м. Івано - Франківськ, 76025,
про стягнення завданих матеріальних збитків в сумі 213 202, 08 грн.
за участю:
від позивача: ОСОБА_1 - юрисконсульт, (довіреність б/н від 05.01.2018 року; паспорт серія СЕ № 473843 від 03.10.2008 року)
від позивача: ОСОБА_2 - адвокат, (довіреність б/н від 26.04.2018 року; посвідчення адвоката № 1797 від 01.12.2010 року)
від відповідача: ОСОБА_3 - представник, (довіреність б/н від 03.09.2018 року)
установив: Приватне підприємство "Пріма МЕД" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Івано-Франківської центральної міської клінічної лікарні (далі - відповідач) про стягнення завданих матеріальних збитків в сумі 213 202, 08 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані невиконання відповідачем умов договору, предметом якого є забезпечення надання комунальних послуг (електро- та водопостачання, водовідведення, опалення, вивіз сміття). Зокрема вказує, що 14.11.2017 року було вимкнено водо- та електропостачання в нежитловому приміщенні першого поверху загальною площею 67,9 кв.м, у зв'язку із чим йому завдано матеріальної шкоди. на суму 213 202 грн 08 к. При цьому позивач вказує, що на період перебування позивача в орендованому приміщенні відповідачем виставлялись рахунки по сплаті комунальних послуг та сплату їх позивачем, що свідчить про укладення нового договору та тривалість договірних відносин. На підтвердження суми збитків позивачем додано до матеріалів справи Акт на списання товарно-матеріальних цінностей від 16.11.2017 року.
В ході провадження у справі, ухвалою суду від 27.09.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.10.2018 (о 10:00 год). В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, з підстав викладених у позовній заяві (вх.№11167/18 від 27.07.18) і просить суд позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позов (вх.№13347/18 від 04.09.2018) і просять суд в позові відмовити.
Свої заперечення обгрунтовує тим, що договірні відносини, зокрема на підставі договору оренди нежитлових приміщень №ДО-2976 від 24.01.2007 року (із змінами) та Угоди про відшкодування витрат від 03.01.2017 року між позивачем та відповідачем припинені на підставі рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.10.2016 року по справі №909/794/15, яке залишене без змін постановою ЛАГС від 07.12.20916 року та постановою ВГСУ від 25.01.2017 року. А тому відповідач не міг завдати матеріальних збитків. Щодо здійснення оплати позивачем комунальних послуг, то відповідач вказує, що вказані дії здійснювались з метою відшкодування фактично понесених витрат, тобто за користування комунальними послугами за період користування в орендованих приміщеннях.
Розглянувши матеріали справи із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, вислухавши представників сторін, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
24 січня 2007 року між виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради з однієї сторони та ПП "Пріма Мед" з другої сторони (по справі - позивач) укладено договір оренди нежитлових приміщень за №ДО-2976 (який неодноразово продовжувався відповідними угодами).
Відповідно до п.1.1. Договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення площею 55, 3 кв.м., розташовані на першому поверсі в будівлі центральної міської клінічної лікарні за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Г.Мазепи, буд.114, яка перебуває на балансі центральної міської клінічної лікарні. Пунктом 1.3. Договору приміщення передаються в оренду для надання лікувально-діагностичних послуг.
Пунктом 4.3.3. Договору передбачено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендодавцеві орендну плату згідно з розділом 3 цього договору. Відповідно до п.4.3.4 Договору, орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити плату за надані комунальні послуги підприємства і установи міста відповідно до укладених ними договорів.
Додатковою угодою від 16.10.2007 року сторони збільшили площу орендованих приміщень до 67,9 кв.м розташовані на першому поверсі в будівлі центральної міської клінічної лікарні за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Г. Мазепи, 114, які перебувають на балансі центральної міської клінічної лікарні, для надання лікувально-діагностичних послуг.
Крім того, між відповідачем ОСОБА_4 центральною міською клінічною лікарнею та позивачем ПП "Пріма МЕД" укладено угоду про відшкодування витрат, відповідно до п. 1 якої Івано-Франківська центральна міська клінічна лікарня зобов'язується забезпечувати надане в користування орендарю приміщення електроенергією, холодним, гарячим водопостачанням , тепловою енергією та вивозом твердих побутових відходів. орендар зобов"язувався відшкодовувати всі витрати за комунальні послуги, електроносії та інші витрати, пов'язанні з утриманням приміщень та земельної ділянки в порядку, передбаченому цією угодою .
Пунктом 8 вказаної угоди передбачено, що цей договір укладається на термін дії договору оренди.
В подальшому між сторонами тривали судові спори, зокрема щодо звільнення спірного орендованого приміщення, за результатами розгляду яких були прийняті відповідні судові рішення.
Листом №798/01-22/19 від 07.11.2017 року відповідач повідомив позивача про те, що рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 19.10.2016 року (яке залишене без змін постановою ЛАГС від 07.12.2016 року та постановою ВГСУ від 25.01.2017) по справі №909/794/15 позов заступника прокурора міста Івано-Франківська в інтересах держави в особі виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради задоволено та зобов'язано ПП "Пріма Мед" звільнити займані нежитлові приміщення, оскільки відсутні законні підстави для використання вказаних приміщень. Разом з тим, попередив про відсутність права у відповідача забезпечувати позивача комунальними послугами. Вказане рішення суду в добровільному порядку не було виконано, тому вживались заходи щодо примусового виконання рішення, про що свідчать постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.02.2017 року ВП №53354146 та постанова про закриття виконавчого провадження від 23.03.2018 року у зв'язку із звільненням приміщення.
Листом №01-12/12 від 09 листопада 2017 року позивач звернувся до відповідача, в якому повідомив останнього про те, що станом на листопад 2017 року між позивачем та виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради тривають судові спори, які стосуються питання оренди зазначеного нежитлового приміщення, а відтак питання щодо звільнення орендованого приміщення буде розглянуто підприємством лише після розгляду зазначених справ судами та прийняття судом остаточного рішення.
Крім цього вказаним листом позивач повідомив відповідача про те, що у випадку припинення постачання комунальних послуг орендованих підприємством приміщень, діяльність лабораторії та медичного центру буде повністю припинено, що завдасть значних збитків підприємству, відшкодування яких може бути покладено на ЦМКЛ, що підтверджується копією відповідного звернення.
14 листопада 2017 року відбулося відключення водопостачання та електроенергії, в результаті чого було складено Акт обстеження приміщення Медичного центру ПП "Пріма МЕД", копія якого долучена до матеріалів справи.
Факт відключення електроенергії не заперечується і самим відповідачем. Про факт відключення електроенергії свідчать також Листи ЦМКЛ №798/01-22/19 від 07.11.17, Управління патрульної поліції від 14.11.2017 року та Лист Івано-Франківського ВП ГУНП України №18247/108/46/04-2015 за листопад 2017 року.
При вирішенні даного спору судом враховано наступне.
В силу ч.1 ст.216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з ч.2 ст.217 Господарського кодексу України, у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарській санкції.
Нормами ст. 623 ЦК України та ст. 224 ГК України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарські зобов'язання або встановлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав є відшкодування збитків та інші способи відшкодування шкоди.
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Наведена правова норма кореспондується зі ст. 225 ГК України, за змістом якої до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
При цьому, для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи, шкідливий результат такої поведінки (збитки), причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Протиправною є поведінка, яка не відповідає вимогам закону, тягне за собою порушення (зменшення, обмеження) майнових прав (благ) і законних інтересів іншої особи.
Відповідно до ч.ч.1,3,4 ст.226 ГК України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків. Сторона господарського зобов'язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі, якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов'язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше. Не підлягають відшкодуванню збитки, завдані правомірною відмовою зобов'язаної сторони від подальшого виконання зобов'язання.
Окрім того, відповідно до ст.ч.2 ст.218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Отже , відповідач має довести , що він повідомляв позивача про можливість невиконання зобов'язання ще до порушення , а позивач , у свою чергу ,у разі понесення збитків має довести , що він не мав змоги запобігти їм.
Системний аналіз матеріалів справи та норм чинного законодавства не дає суду підстав для висновку про те, що поведінка відповідача є протиправною, а позивачем суду не доведено зворотнього.
При цьому судом встановлено, що між позивачем та відповідачем по справі на момент відключення електро- та водопостачання договірні відносин на підставі Угоди про відшкодування витрат від 03.01.2017 року припинились на підставі п. 8 вказаної Угоди та прийнятого рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.10.2016 року по справі №909/794/15, яке залишене постановою ЛАГС від 07.12.2016 року та постановою ВГСУ від 25.01.2017 року в силі.
Вище наведене свідчить про те, що позивач на момент відключення електроенергії та водопостачання в спірному приміщенні перебував без правових на те підстав, а отже завдання йому матеріальних збитків відповідачем на підставі договірних відносин не можливе.
Як вбачається із матеріалів справи, зокрема Листів ЦМКЛ №798/01-22/19 від 07.11.17, позивач був обізнаний про відключення електроенергії, а тому він повинен був передбачити про можливість їх отримання та вжити відповідних заходів для їх уникнення. Однак, позивач не вживав відповідні дії, щоб запобігти уникнення завдання йому збитків, про що свідчить відсутність відповідних доказів по справі.
Щодо твердження позивача про те, що між ним та відповідачем тривають договірні відносини, на підставі викладених відповідачем рахунків за комунальні послуги та прийняття їх (здійснення оплати) позивачем, то суд зазначає протилежне. Вказана оплата не свідчить про укладення відповідного про те договору, а свідчить про фактичне користування послугами та визнання їх використання останнім. Тобто, наведене свідчить про перебування позивача в спірному орендованому приміщенні без правових підстав та користування в ньому електро- та водопостачанням.
Таким чином, суд, не встановивши в діях відповідача наявність всіх обов'язкових елементів складу правопорушення, приходить до висновку про необгрунтованість позовних вимог.
В контексті наведеного, позов не підлягає задоволення.
Судові витрати у відповідності до ст.129 ГПК України залишити за позивачем.
Керуючись ст. 216, 217, 224, 225, 226 Господарського кодексу України, ст.9, 11, 22, 623 Цивільного кодексу України, ст.ст. 74, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
відмовити в позові Приватного підприємства "Пріма МЕД" до Івано-Франківської центральної міської клінічної лікарні про стягнення завданих матеріальних збитків в сумі 213 202, 08 грн.
Судовий збір по справі залишити за позивачем.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 26.10.2018
Суддя Фанда О. М.