61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
іменем України
25.10.2018 Справа № 905/1684/18
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Чернової О.В.
при помічнику судді (за дорученням судді) Асмановій Е.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії « Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Дніпро
до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Селидівська», м. Селидове Донецька область
про стягнення штрафу у розмірі 68382,00 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 - довіреність б/н від 30.10.2017р.,
від відповідача: не з'явився;
Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії « Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Дніпро звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Селидівська»», м. Селидове Донецька область про стягнення штрафу у розмірі 68382,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у квітні 2018 року зі станції Новогродівка Донецької залізниці відповідач згідно залізничної накладної №49251929 у вагоні №65326514 відправив вантаж на станцію Оратів Одеської залізниці. На попутній станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці проведено перевірку маси вантажу, під час якої залізницею виявлено, що маса вантажу у вищезазначеному вагоні не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, у зв'язку з чим позивачем нарахований штраф у розмірі 68382,00 грн., який він просить стягнути з відповідача.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст. 3, 10 Закону України “Про залізничний транспорт”, ст.ст. 2, 5, 6, 23, 24, 37, 52, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, ст. ст. 4, 162-164 Господарського процесуального кодексу України.
З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/1684/18 визначено суддю Чернову О.В.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.09.2018р. позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1684/18 за правилами загального позовного провадження.
09.10.2018р. у підготовчому судовому засіданні суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 25.10.2018р.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та посилався на обставини, що наведені в позові.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, своєї позиції до відома суду не довів, хоча про судові засідання повідомлявся належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за матеріалами справи та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, достовірність яких (відомостей) презюмується ст. 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”.
Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ч.1 ст. 178 та ч.3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка належним чином повідомленого відповідача і ненадання ним витребуваних документів враховуючи достатність наданого судом часу для реалізації процесуальних прав останнім у світлі приписів ст.ст. 13, 42, ч.1,3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази в порядку ст. 210 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд встановив таке.
14.04.2018р. зі станції Новогродовка Донецької залізниці на станцію Оратів Одеської залізниці ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ЦЗФ «Селидівська» відвантажило на адресу Оратівського районного паливного складу ПрАТ «Вінницяоблпаливо» (вантажоодержувач) за залізничною накладною №49251929 у вагоні №65326514 вантаж - вугілля кам'яне, не пойменоване в алфавіті, навал.
При оформленні залізничної накладної №49251929 від 14.04.2018р. відповідачем вказано масу вантажу-62300 кг.
В накладній також відображено, що вантаж у вагон завантажено вантажовідправником.
Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644, вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Під час перевезення на попутній станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці проведено перевірку маси вантажу, під час якої виявлено, що маса вантажу не відповідає масі, вказаній відправником у накладній: а саме - у вагоні №65326514 - 62300кг, натомість складає 55300кг, що на 7000кг менше за вказану вантажовідправником.
За результатами контрольного переважування станцією Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці складений комерційний акт №450003/65/1 від 18.04.2018р., відповідно до якого за результатами переважування вагону №65326514 на справних вагонних 150т. електронно-тензометричних вагах станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці (держ. повірка 29.12.2017р.) виявилось: у вагоні №65326514 при переваженні вага брутто складає 77600кг, тара за документом 22300кг, вага нетто 55300 кг, що менше ваги зазначеної в документі на 7000 кг. У комерційному акті також містяться відомості про те, що навантаження вантажу вище бортів на 20см шапкою, вкатана катком, слабо маркована вапном. Поглиблень немає, маркування не порушено. Вагон бездверний, розвантажувальні люки з обох сторін закриті. Течі вантажу немає. В технічному відношенні вагон справний. При повторному переважуванні вага вагону підтвердилася.
Згідно технічного паспорту вагонних тензометричних ваг №14 станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці, дата прийняття ЗВВТ в експлуатацію - 26.12.2012 р., міжпровірочний інтервал ЗВВТ становить 12 місяців, інтервал між оглядами-перевірками - 6 місяців, відміткою у паспорті підтверджено, що державна повірка ваг здійснена 29.12.2017р. Тобто, на час виявлення у вагоні №65326514 при переважуванні розбіжностей у масі вантажу, вагонні тензометричні ваги №14 станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці пройшли необхідні повірки та огляди -перевірки. Представником відповідача не надано доказів, які б викликали сумніви у достовірності показів зазначеного засобу ваговимірювальної техніки.
Пунктом 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 28 травня 2002р. N 334, передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Суд встановив, що комерційний акт №450003/65/1 від 18.04.2018р. підписаний належними особами (трьома особами - працівниками станції) у відповідності до п. 10 Правил складання актів, отже, невідповідність маси вантажу з даними, зазначеними у накладній підтверджується матеріалами справи.
Статтею 74 ГПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність. Допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. (ст. 86 ГПК України).
Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонуканні відповідача до сплати штрафу, нарахованого позивачем у зв'язку з невірним зазначенням маси вантажу.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
Як встановлено ч.3 ст. 909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Згідно ч.5 ст. 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.
Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
Відповідно до ч.1 ст. 909 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно ч.2 ст. 908 ЦК України та ч. 5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту).
Статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).
Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 863/5084, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000. за №861/5082, визначається відправником.
Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.24 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Згідно ч. 1 ст.129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Для засвідчення обставини невідповідності маси вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах законодавцем у ст.129 Статуту визначено складання комерційного акту.
Таким чином, підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є обставини, викладені у комерційному акті.
З огляду на вищевикладене, невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній, засвідчено належними та допустимими доказами - комерційним актом №450003/65/1 від 18.04.2018р., який є підставою для покладання відповідальності на відправника, передбаченої ст.122 Статуту.
Вказаний комерційний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнається судом належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, та фактичної маси вантажу.
Суд відзначає, що спірний вантаж прибув у завантаженому засобами відправника вагоні, поглиблень немає, маркування не порушено. Вагон бездверний, розвантажувальні люки з обох сторін закриті. Викладені обставини підтверджують факт неправильного зазначення маси вантажу відправником в накладній. В матеріалах справи відсутні та сторонами не надано жодних доказів, які б свідчили про намагання оскаржити відомості викладені у комерційному акті.
Згідно з п.5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Згідно із ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.
Відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі плати за користування вагонами.
При застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
Провізна плата за перевезення вантажу у спірному вагоні №65326514 складає 13676,40 грн., заявлений штраф до стягнення в розмірі 68382,00 грн.
Судом встановлено, що розрахунок суми штрафу є арифметично вірним, та відповідає ст.ст. 118, 122 Статут залізниць України.
Відповідно до п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.
Оскільки саме відповідач, як вантажовідправник, визначає масу вантажу, заповнює і підписує накладну, яка є основним перевізним документом, який надається залізниці відправником разом з вантажем, і є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, а згідно статті 24 Статуту саме вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Приймаючи до уваги, що вимоги позивача задоволені в повному обсязі, спір виник з вини відповідача, на останнього покладається сплачений позивачем судовий збір в повному обсязі.
На підставі ст.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії « Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Дніпро до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Селидівська», м. Селидове Донецька область про стягнення штрафу у розмірі 68382,00 гр. - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Селидівська» (85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Миру, буд. 34, код ЄДРПОУ 31714629) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (49038, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108, код ЄДРПОУ ВП 40081237) суму штрафу в розмірі 68382,00 грн., витрати на оплату судового збору в розмірі 1762,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення через господарський суд Донецький області.
Повний текст рішення складено та підписано 26.10.2018р.
Суддя О.В. Чернова
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/