Справа № 318/1824/18
Номер провадження №2-з/318/2/2018
"23" серпня 2018 р. м. Кам'янка-Дніпровська
Суддя Кам'янсько-Дніпровського районного суду Запорізької області Комишня Н.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позової заяви,-,
22.08.2018 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про забезпечення позову до подачі позової заяви посилаючись на те, що з травня 2012 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 почали проживати разом без реєстрації шлюбу.
За спільною згодою подружжя вирішило обзавестися власним домоволодінням та земельними ділянками. На прикінці 2012 року, за час спільного проживання за спільні кошти сім'ї, як вважає заявник, ними було придбано житловий будинок та дві земельні ділянки, що знаходяться за адресою: Запорізька область, Кам'янсько - Дніпровський район, с. Водяне, вул. Каховської колишня назви вулиці - Щорса), 15. Цей факт підтверджується договором купівлі - продажу земельної ділянки, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
Стосунки між подружжям на той час були відкриті та довірительні: жили вони однією сім'єю, спільно вели господарство, мали спільний сімейний бюджет. З часом у подружжя народилась спільна донька: ОСОБА_3. ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Кам'янсько- Дніпровським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області серії І-ЖС № 313639. ОСОБА_2 своє батьківство відносно доньки визнав, тому в свідоцтві про народження дівчинки він записаний батьком.
Після народження доньки подружжя вирішило узаконити свої стосунки. 17 серпня 2016 року ОСОБА_3 0.0. та ОСОБА_4 зареєстрували свій шлюб. Даний факт підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим Кам 'янсько- Дніпровським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції' Запорізькій області серії І-ЖС № 177426.
Після реєстрації шлюбу ставлення ОСОБА_4 до сімейного життя змінилося у гірший бік. Стосунки у подружжя погіршилися. З боку, чоловіка почались погрози, знущання, осатаній повідомив, що мас на меті продати спільно налейте майно, а саме:
житловий будинок та земельні ділянки. ОСОБА_4 навіть виклав оголошення на сайті, про те, що він продає житловий будинок в якому проживає заявник з дітьми. Даний факт заявнику став відомий випадково, коли остання натрапила на оголошення в Інтернеті та зробила скриншот на підтвердження своїх слів.
У будинку, яке подружжя придбало разом за спільні кошти проживають та зареєстровані заявник та двоє неповнолітніх дітей, син - ОСОБА_5. ІНФОРМАЦІЯ_2, народжений від першого шлюбу, що підтверджується свідоцтвом про народження серії 1-ЖС №113286 та спільна донька з ОСОБА_4- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
ОСОБА_3 0.0. вважає, що її чоловік ОСОБА_4 буде вчиняти дії стосовно відчуження спірного майна, тому, щоб захистити себе та своїх дітей не залишається іншого шляху, як звернутися до суду і заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу з травня 2012 року по 17 серпня 2016 року, та визнання права власності на спільно нажите майно.
Просить накласти арешт на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4. РНОК1111:2498720515, а саме на:
-житловий будинок в надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: Запорізька область. Кам'янсько-Дніпровський район, с. Водяне, вул. Каховська(колишня назва вулиці - Щорса) буд. 15;
-земельну ділянку, площею 0.8800 га. кадастровий номер 2322482400:01.058:0006, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Кам'янсько-Дніпровський район, с. Водяне, вул. Каховська(колишня назва вулиці - Щорса) буд. 15;
-земельну ділянку, площею 0.4800 га. що складається із земельної ділянки, площею 0,2500 га, кадастровий номер 232248240001 0580001 та земельної ділянки, тощею 0,2300 га, кадастровий номер 232248240001 0580002, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Кам 'янсько-Дніпровський район, с. Водяне, вул. Каховська (колишня назва вулиці - Щорса) буд. 15.
Дослідивши матеріали справи вважаю, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає .
Відповідно до положень ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Разом з тим, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, необхідні для забезпечення позову (ч. 1 ст. 151 ЦПК України).
Відповідно до роз'яснень Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог і повинні застосовуватись лише в разі необхідності.
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову по справі. Зокрема, особа, яка подала заяву про забезпечення позову повинна довести відповідність засобу забезпечення позову.
Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.76 ЦПК України, тобто обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Однак, в порядку ст. ст. 76-81 ЦПК України представником позивача не надано та в заяві про забезпечення позову не зазначено належних та допустимих доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Суд не приймає до уваги оголошення в Інтернеті про продаж житлового будинку, так як відсутня буть-яка інформація щодо продажу саме того будинку що був придбаний ОСОБА_4.
Отже, доводи позивача не підтверджені жодними доказами, ґрунтуються на припущеннях, що суперечить вимогами ч. 6 ст. 81 ЦПК України та не можуть розглядатися судом як об"єктивна причина для вжиття заходів забезпечення позову.
Суд акцентує увагу заявника на те, що саме на суд покладено обов'язок перевірки обґрунтованості накладення арешту на те чи інше майно задля недопущення порушення прав інших осіб і свавілля в цьому питанні.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що заява позивача про забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 149-151 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позової заяви залишити без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом п"ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_6