18 жовтня 2018 р.
м. Київ
Справа № 677/718/16-к
Провадження № 51-405 км 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
засудженого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційними скаргами захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_9 , та захисника ОСОБА_8 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_6 , на вирок Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 11 січня 2017 року та вирок Апеляційного суду Хмельницької області від 12 жовтня 2017 року щодо
ОСОБА_9 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця с. Росолівці Красилівського району
Хмельницької області, який мешкає за адресою:
АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 296 КК України;
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 ,
уродженця с. Росолівці Красилівського району
Хмельницької області, який мешкає за адресою:
АДРЕСА_2 ,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 296 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 11 січня 2017 року засуджено:
- ОСОБА_6 : за ч. 1 ст. 121 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;
за ч. 2 ст. 296 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_6 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяці;
- ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 296 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців;
за ч. 2 ст. 121 КК України - виправдано.
Вироком Апеляційного суду Хмельницької області від 12 жовтня 2017 року вирок місцевого суду в частині виправдання ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 121 КК України, перекваліфікації дій ОСОБА_6 з ч. 2 ст. 121 на ч. 1 ст. 121 КК України і призначення покарання скасовано, ухвалено новий, яким:
ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України із застосуванням ч.1 ст.69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;
за ч. 2 ст. 296 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_6 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років;
ОСОБА_9 засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України із застосуванням ч.1 ст.69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років;
за ч. 2 ст. 296 КК України - до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання призначених покарань ОСОБА_9 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.
За вироком апеляційного суду ОСОБА_6 і ОСОБА_9 визнано винуватими у вчиненні кримінальних правопорушень за таких обставин.
Так, 17 січня 2016 року близько 00.05 ОСОБА_6 , перебуваючи біля бару-магазину на вул. Центральна, 71, у с. Росолівці Красилівського району Хмельницької області, після словесного конфлікту, знаходячись в громадському місці, в присутності сторонніх осіб, діючи з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, нехтуючи загальноприйнятими нормами моралі, виявляючи особливу зухвалість, безпричинно наніс один удар кулаком в обличчя ОСОБА_10 у відповідь, на що останній схопив ОСОБА_6 за руки та намагався відштовхнути від себе, внаслідок чого обоє впали на землю. Після того як вони підвелися на ноги, ОСОБА_11 розборонив їх та відвів ОСОБА_10 подалі.
ОСОБА_9 , дізнавшись про конфлікт свого племінника ОСОБА_6 з ОСОБА_10 , безпричинно, з хуліганських мотивів, ображаючи нецензурними словами та погрожуючи фізичною розправою, підбіг до потерпілого та наніс два удари кулаком в обличчя та голову останнього, заподіявши йому тілесних ушкоджень.
Вказані хуліганські дії ОСОБА_9 були припинені ОСОБА_12 і ОСОБА_13 , які відвели ОСОБА_10 до приміщення магазину-бару, де останній присів за один із столиків та витирав кров з обличчя.
ОСОБА_9 , продовжуючи свої хуліганські дії, забіг до даного приміщення та в присутності сторонніх осіб, діючи з хуліганських спонукань, у громадському місці, грубо порушуючи громадський порядок, нехтуючи загальноприйнятими нормами моралі, виявляючи особливу зухвалість, наблизився до ОСОБА_10 і повторно, безпричинно наніс йому кулаками ще не менше двох ударів в голову та обличчя, спричинивши йому тілесних ушкоджень.
Під час побиття ОСОБА_9 потерпілого ОСОБА_10 у приміщення бару-магазину забіг ОСОБА_6 і, продовжуючи свої хуліганські дії, приєднався до ОСОБА_9 , та також повторно, безпричинно, умисно наніс один удар правим коліном в голову ОСОБА_10 , який стояв в напівзігнутому положенні, а ОСОБА_6 умисно наніс ще один удар правою ногою потерпілому в обличчя, завдавши останньому тілесних ушкоджень.
Хуліганські дії ОСОБА_6 і ОСОБА_9 були припинені після того, як ОСОБА_10 втратив свідомість від отриманих тілесних ушкоджень.
Внаслідок вчинення ОСОБА_6 і ОСОБА_9 хуліганських дій потерпілому ОСОБА_10 спричинено тяжких тілесних ушкоджень.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 , не погоджуючись із ухваленими щодо ОСОБА_9 судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого, просить їх скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Свої вимоги захисник мотивує тим, що:
- висновки суду ґрунтуються на суперечливих показаннях свідків, яким не надана належна правова оцінка, та висновку медичної експертизи, яка проводилась лише за медичною документацією;
- дії ОСОБА_9 кваліфіковано неправильно;
- суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив і не врахував викладених в апеляційних скаргах доводів, що призвело до ухвалення рішення, яке не відповідає вимогам статті 420 КПК України.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_8 , не погоджуючись із ухваленим щодо ОСОБА_6 рішенням суду апеляційної інстанції через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого, просить їх змінити, звільнивши ОСОБА_6 від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України. Свої вимоги захисник мотивує тим, що суд апеляційної інстанції при призначенні покарання не взяв до уваги усіх пом'якшуючих обставин, зокрема того, що ОСОБА_6 щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має молоду дружину, яка навчається на денній формі в іншій області, та малолітню дитину, а також позицію потерпілого, який просив суворо не карати та не позбавляти його волі. При цьому захисник зазначає, що потерпілий ОСОБА_10 повністю одужав після заподіяним травм, не скаржився на стан здоров'я та є повністю працездатним.
Позиції учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_7 підтримав свою скаргу та скаргу захисника ОСОБА_8 , просив її задовольнити.
Захисник ОСОБА_8 підтримав свою скаргу та скаргу захисника ОСОБА_7 , просив її задовольнити.
Засуджений підтримав подані захисниками скарги, просив їх задовольнити.
Прокурор заперечив проти задоволення касаційних скарг захисників.
Потерпілий до суду касаційної інстанції надіслав заяву, в якій заявляє про відсутність матеріальних і моральних претензій до засуджених та просить застосувати до ОСОБА_6 і ОСОБА_9 положення ст. 75 КК України.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, про що порушує питання захисник ОСОБА_7 , перегляду в касаційному порядку не підлягає, а отже, при касаційному розгляді кримінального провадження колегія суддів виходить із фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, встановлених судом.
Згідно з положеннями ст. 94 КПК України суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, повинен оцінювати кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв'язку.
При перевірці матеріалів кримінального провадження касаційним судом установлено, що свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_9 , ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 296 КК України, та правильність кваліфікації їх дій за даними нормами кримінального закону судом апеляційної інстанції зроблено на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, про що у судових рішеннях наведено докладні мотиви.
Той факт, що засуджені, групою осіб, грубо порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, при цьому умисно спричинили потерпілому ОСОБА_10 тяжких тілесних ушкоджень, підтверджується показаннями потерпілого, свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , даними, що містяться у протоколах пред'явлення особи для впізнання, висновках експертиз.
На думку колегії суддів, висновки суду апеляційної інстанції щодо оцінки доказів винуватості ОСОБА_9 , ОСОБА_6 саме у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 296 КК України, належним чином обґрунтовані та вмотивовані.
Порушень процесуального порядку збирання наведених у вироку доказів за матеріалами провадження не встановлено, та судом правильно вирішено питання про їх належність та допустимість.
Крім того, доводи захисників щодо неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, аналогічні наведеним у касаційних скаргах, були ретельно перевірені судом апеляційної інстанції, який, розглядаючи їх апеляційні скарги на вирок суду першої інстанції, проаналізував їх, дав на них вичерпну відповідь, зазначивши в ухвалі достатні підстави, через які визнав їх необґрунтованими.
Обґрунтовуючи висновок щодо виду й міри покарання та призначаючи ОСОБА_9 , ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на певний строк, застосувавши при цьому положення ч. 1 ст. 69 КК України, суд апеляційної інстанції, як убачається з вироку, врахував ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, наявність обставин, що пом'якшують покарання, зокрема, щирого каяття, добровільного відшкодування завданих збитків потерпілому, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також дані про їх особи.
Суд із таким рішенням погоджується, вважаючи його достатньо мотивованим.
Водночас, Суд за наслідками касаційного розгляду дійшов висновку про можливість пом'якшення призначеного ОСОБА_6 та ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 121 КК України покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, та визначення в порядку ч. 1 ст. 70 КК України остаточного покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, врахувавши те, що ОСОБА_6 та ОСОБА_9 вперше притягуються до кримінальної відповідальності, ОСОБА_6 має неповнолітню дитину, повністю визнав вину, ОСОБА_9 має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, потерпілий ОСОБА_10 просив касаційний суд не застосовувати до засуджених реального позбавлення волі, не маючи до них моральних та матеріальних претензій.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК України та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, Судом не встановлено.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд
постановив:
Касаційні скарги захисника ОСОБА_7 та захисника ОСОБА_8 задовольнити частково.
Вирок Апеляційного суду Хмельницької області від 12 жовтня 2017 рокущодо ОСОБА_9 та ОСОБА_6 змінити.
Пом'якшити призначене покарання:
ОСОБА_6 - за ч. 2 ст. 121 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - до 3 років позбавлення волі;
за ч. 2 ст. 296 КК України - вважати засудженим до 2 років позбавлення волі;
на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_6 остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки;
ОСОБА_9 - за ч. 2 ст. 121 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - до 3 років 6 місяців позбавлення волі;
за ч. 2 ст. 296 КК України - вважати засудженим до 2 років 6 місяців позбавлення волі;
на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_9 остаточно визначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3