18 жовтня 2018 р.
м. Київ
Справа № 558/37/17
Провадження № 51-2233 км 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Демидівського районного суду Рівненської області від 07 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 20 вересня 2017 року щодо
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця та мешканця
АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Демидівського районного суду Рівненської області від 07 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 20 вересня 2017 року, ОСОБА_7 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, на підставі ст. 48 КК України у зв'язку зі зміною обстановки, кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 - закрито.
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачувався у тому, що він 01 січня 2017 року приблизно о 18.00, перебуваючи в будинку АДРЕСА_2 , умисно, таємно, шляхом вільного доступу викрав мобільний телефон марки «FLY», модель «TS-107», в якому містились флеш-карта «Micro SD 2 Gb» та сім-карта оператора мобільного зв'язку «Київстар», спричинивши потерпілому ОСОБА_8 матеріальних збитків на загальну суму 574 грн.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, не погоджуючись із постановленими щодо ОСОБА_9 судовими рішеннями через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить їх скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що рішення суду першої інстанції про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України в порушення вимог ст. 91 КПК України прийнято без встановлення фактичних обставин вчиненого злочину та без аналізу доказів. Вказані порушення залишились поза увагою суду апеляційної інстанції, який, у свою чергу, формально підійшов до розгляду апеляційної скарги прокурора, та постановив рішення, яке не відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор не підтримав подану касаційну скаргу.
Захисник заперечив проти задоволення касаційної скарги прокурора, просив залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Відповідно до ст. 419 КПК України в ухвалі суд апеляційної інстанції зобов'язаний зазначити мотиви, з яких він виходив при її постановленні, положення закону, яким він керувався, і, якщо апеляційна скарга залишається без задоволення, зазначити підстави, через які її визнано необґрунтованою.
Також у мотивувальній частині ухвали має бути зазначено обставини, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції.
Щодо доводів прокурора, наведених у касаційній скарзі, про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, то вони не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження.
При перевірці матеріалів кримінального провадження касаційним судом установлено, що свої висновки про можливість звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, на підставі ст. 48 КК України у зв'язку зі зміною обстановки, судом зроблено на підставі заявленого захисником відповідного клопотання з урахуванням позицій учасників провадження, в тому числі й прокурора, який не заперечував проти нього, та з дослідженням даних про особу обвинуваченого, зокрема того, що ОСОБА_7 вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинив злочин середньої тяжкості у неповнолітньому віці, повністю визнав вину та примирився з потерпілим.
Тобто, суд першої інстанції, діючи в межах дискреційних повноважень, та з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства дійшов обґрунтованого висновку про можливість застосування у даному випадку інституту звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною обстановки, про що у судовому рішенні навів докладні мотиви.
Незазначення судом в ухвалі обставин вчинення інкримінованого ОСОБА_7 злочину не ставить під сумнів правильність висновків суду щодо можливості закриття кримінального провадження.
Суд апеляційної інстанції, розглядаючи апеляційну скаргу прокурора, аналогічну за змістом до його касаційної скарги, на ухвалу суду першої інстанції, проаналізував викладені в ній доводи, дав на них вичерпну відповідь, зазначивши в ухвалі достатні підстави, через які визнав їх необґрунтованими. Також суд апеляційної інстанції виклав обставини, за яких ОСОБА_9 вчинив кримінальне правопорушення.
Ухвала апеляційного суду в цілому відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК України та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, Судом не встановлено, не було їх наведено й у касаційній скарзі.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу Демидівського районного суду Рівненської області від 07 червня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 20 вересня 2017 року щодо ОСОБА_7 - без зміни.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3