Постанова
Іменем України
17 жовтня 2018 року
м. Київ
справа № 363/2197/17
провадження № 61-12502св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),
Курило В. П.,
учасники справи:
позивач - заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади м. Вишгород,
відповідачі: Вишгородська міська рада, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12,
треті особи: ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_6, в інтересах якого діє ОСОБА_22, на ухвалу Апеляційного суду Київської області від 16 січня 2018 року в складі судді Гуля В. В.,
У червні 2017 року заступник керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади м. Вишгород звернувся до суду з позовом до Вишгородської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,
ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, треті особи: ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, про визнання незаконним та скасування рішення Вишгородської міської ради та витребування земельних ділянок з незаконного володіння.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 08 серпня
2017 року відкрито провадження у справі.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, 13 листопада
2017 року ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, яка ухвалою Апеляційного суду Київської області від 23 листопада 2017 року залишена без руху, оскільки апеляційна скарга подана після закінчення строків на апеляційне оскарження та у зв'язку з несплатою судового збору.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 16 січня 2018 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 08 серпня 2017 року відмовлено.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд виходив із того, що недоліки апеляційної скарги у повному обсязі не усунуто, а саме: не надано доказів поважності пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.
У лютому 2018 року ОСОБА_6, в інтересах якого діє ОСОБА_22, подав до Верховного Суду касаційну скаргу в якій, посилаючись порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції та передати справу для вирішення питання про відкриття провадження у справі до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувану ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 08 серпня 2017 року він не отримував та копію оскаржуваної ухвали отримано лише 13 листопада 2017 року, про що міститься відповідна розписка в матеріалах справи, а тому апеляційну скаргу подано у відповідності до вимог статті 294 ЦПК України.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Звернувшись до апеляційного суду із апеляційною скаргою, ОСОБА_6 посилався на те, що строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції ним пропущено з поважних причин, оскільки йому не було відомо про відкриття провадження у справі де він є відповідачем, копію ухвали суду першої інстанції від 08 серпня 2017 року про відкриття провадження у цій справі не отримував, а про оскаржувану ухвалу суду заявник дізнався випадково, після чого його представник 13 листопада 2017 року ознайомився з матеріалами справи та отримав оскаржувану копію ухвали.
Відповідно до частини другої статті 294 ЦПК України 2004 року апеляційна скарга на суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Матеріали справи містять супровідний лист Вишгородського районного суду Київської області про направлення ОСОБА_6 копії ухвали від 08 серпня
2017 року, проте не містять доказів отримання ОСОБА_6 копії вказаної ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження у справі № 363/2197/17 за позовом заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі територіальної громади м. Вишгород до Вишгородської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, треті особи: ОСОБА_13,
ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, про визнання незаконним та скасування рішення Вишгородської міської ради та витребування земельних ділянок з незаконного володіння.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Основним Законом України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частини 1, 2 статті 55 Конституції України). Відмова суду в прийнятті позовних заяв, скарг, оформлених відповідно до процесуального закону, є порушенням права на судовий захист, яке за статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.
Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів особи. За правовою позицією Конституційного Суду України правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. 10 пункту 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).
Право на апеляційне оскарження судових рішень в контексті положень частини 1, та 2 статті 55, пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України є складовою права кожного на звернення до суду.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску заявником строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд не звернув уваги на те, що відсутні будь-які докази отримання ОСОБА_6 копії ухвали Вишгородського районного суду Київської області від 08 серпня 2017 року про відкриття провадження у справі.
Таким чином, доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права у зв'язку із чим підлягає скасуванню з передачею справи до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Керуючись статтями 400, 406, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_6, в інтересах якого діє ОСОБА_22, задовольнити.
Ухвалу Апеляційного суду Київської області від 16 січня 2018 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий М. Є. Червинська
Судді: Н. О. Антоненко
В.І. Журавель
В.М. Коротун
В. П. Курило