Ухвала
22 жовтня 2018 року
м. Київ
справа № 126/2599/17
провадження № 61-45551ск18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду
Синельникова Є. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Чечельницького районного суду Вінницької області від 13 червня 2018 року та постанову Апеляційного суду Вінницької області від 19 вересня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до прокуратури Вінницької області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди,
У вересні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до прокуратури Вінницької області, Головного управління Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, в якому просив стягнути
з Державного бюджету на його користь моральну шкоду в розмірі
10 000 грн.
Рішенням Чечельницького районного суду Вінницької області від 13 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Вінницької області від 19 вересня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.
У жовтні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
ОСОБА_2, в якій він просить судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким стягнути з Державного бюджету на його користь майнову шкоду у розмірі 1 037, 80 грн та моральну шкоду у розмірі 10 тис. грн.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.
Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Для цілей цього Кодексу малозначними справами визнаються справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 1 частини шостої статті 19 ЦПК України).
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом
на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Ціна позову у даній справі становить 10 тис. грн, тобто суму, яка станом на 01 січня 2018 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 762, 00 грн * 100 = 176 200, 00 грн). У касаційній скарзі заявник просить стягнути з відповідача 11 037, 80 грн.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, справа, на судові рішення у якій подана касаційна скарга, є малозначною.
Касаційна скарга не містить посилань на наявність обставин, які передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Обставин, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, Верховним Судом у цій справі не встановлено.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_2 подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Чечельницького районного суду
Вінницької області від 13 червня 2018 року та постанову Апеляційного суду Вінницької області від 19 вересня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до прокуратури Вінницької області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.
Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.
Суддя: Є. В. Синельников