17 жовтня 2018 року
м. Київ
справа № 676/4409/17-ц
провадження № 61-37029св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю., Сімоненко В. М., Штелик С. П. (суддя-доповідач)
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув питання про зупинення касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову апеляційного суду Хмельницької області від 16 квітня 2018 року у складі суддів: Янчук Т. О., Купельського А. В., Спірідонової Т. В. до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 753/12729/15-ц,
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про виселення з будинку АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення.
Зазначав, що через неналежне виконання умов кредитного договору рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 18 серпня 2015 року з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «УкрСиббанк» солідарно стягнуто заборгованість за кредитом в розмірі 59 694,18 доларів США. На виконання цього рішення було відкрито виконавче провадження, накладено арешт та звернуто стягнення на передане в іпотеку ПАТ «УкрСиббанк» домоволодіння АДРЕСА_1, проведено електронні торги, переможцем яких визнано його. Він зареєстрував право власності на спірне домоволодіння. Оскільки відповідач, який проживає в спірному будинку, добровільно відмовляється від виселення, ОСОБА_1 просив виселити його з належного йому на праві власності будинковолодіння.
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 грудня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що домоволодіння АДРЕСА_1 було придбано за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного житлового приміщення, однак у зв'язку з тим, що позивач не зазначив в позовній заяві приміщення, яке може бути надане відповідачу відповідно до статті 132-2 ЖК України, у задоволенні позову необхідно відмовити.
Постановою апеляційного суду Хмельницької області від 16 квітня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено. Ухвалено виселити ОСОБА_2 із будинку по АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення. Вирішено питання про судові витрати.
Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що спірне домоволодіння ОСОБА_2 було придбано за рахунок кредиту банку, повернення якого забезпечено іпотекою відповідного жилого приміщення, тому допускається виселення громадян без надання іншого жилого приміщення при зверненні стягнення на жиле приміщення, що було придбане громадянином за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення (частина друга статті 109 ЖК України).
У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року, ОСОБА_2 просить скасувати постанову апеляційного суду та відмовити у позові, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що він у судовому порядку оскаржує результати проведення прилюдних торгів з реалізації домоволодіння АДРЕСА_1, а тому суд зобов'язаний зупинити провадження у цій справі до вирішенні іншої. В будинку проживають також його дружина та син, яких не залучено до участі у справі.
30 липня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Положеннями пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 13 червня 2018 року передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 753/12729/15-ц за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, який діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Служба у справах дітей Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у користуванні приватною власністю шляхом виселення і вселення. Ухвала Верховного Суду від 13 червня 2018 рокумотивована необхідністю відступу від висновків Верховного Суду України щодо застосування частини другої статті 40 Закону України «Про іпотеку» та частини третьої статті 109 ЖК УРСР, викладених у постановах Верховного Суду України: від 22 червня 2016 року у справі № 6-197цс16 та від 21 грудня 2016 року у справі № 6-1731цс16.
Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду керувалася тим, що за своєю суттю вирішення судом спору між новим та старим власником житла щодо усунення перешкод у користуванні майном новому власнику та виселення попереднього власника є втручанням держави у право на мирне володіння своїм майном, оскільки з одного боку, державою задекларовано непорушність права власності, а з іншого боку, для колишніх власників майна, яке було передане в іпотеку та відчужене примусово з метою забезпечення вимог кредитора, передбачені умови виселення із такого майна. Положення статті 40 Закону України «Про іпотеку» та статті 109 ЖК УРСР не застосовуються до правовідносин між новим власником майна, яке було предметом іпотеки та відчужене з метою задоволення вимог іпотекодержателя, та колишнім власником - іпотекодавцем, оскільки після відчуження іпотечного майна, воно втрачає статус предмета іпотеки, а відповідно на нього не можуть поширюватись положення Закону України «Про іпотеку».
Враховуючи те, що на розгляд Великої Палати Верховного Суду передано судове рішення у подібних правовідносинах, колегія суддів вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у даній справі.
Керуючись пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Зупинити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову апеляційного суду Хмельницької області від 16 квітня 2018 року у складі суддів: Янчук Т. О., Купельського А. В., Спірідонової Т. В. до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 753/12729/15-ц.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В. С. Висоцька
Судді: А. О. Лесько
С.Ю. Мартєв
В. М. Сімоненко
С. П.Штелик