24 жовтня 2018 року
Київ
справа №215/3475/17 (2-а/215/152/17)
адміністративне провадження №К/9901/64623/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бевзенка В.М.,
суддів - Данилевич Н.А., Шарапи В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_2
на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2018
у справі № 215/3475/17
за позовом ОСОБА_2
до Виконавчого комітету Тернівського районної у місті Кривому Розі ради в особі Управління праці та соціального захисту населення
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,
установив:
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу від 04.10.2017 адміністративний позов ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривому Розі ради в особі Управління праці та соціального захисту населення про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди повернуто позивачу.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2018 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04.10.2017.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд прийшов до висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.
Згідно із пунктом 5 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Положеннями пункту 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що наведені апелянтом причини пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними.
Відповідно до підпункту 13 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній від 15.12.2017) судові рішення, ухвалені судами першої інстанції до набрання чинності цією редакцією Кодексу, набирають законної сили та можуть бути оскаржені в апеляційному порядку протягом строків, що діяли до набрання ним чинності.
Частиною третьою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час винесення оскаржуваної ухвали) передбачено, що апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Судом встановлено, що ухвала суду першої інстанції постановлена 04.10.2017.
При цьому з апеляційною скаргою позивач звертається до суду апеляційної інстанції лише 27.06.2018, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку, позивачем вказано про неотриманням з незалежних від нього причин ухвали Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04.10.2017.
При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що 16.11.2017 до суду першої інстанції повернувся конверт із копією відповідної ухвали з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до частини третьої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час винесення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції) особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення протягом трьох днів з дня його ухвалення чи складення у повному обсязі або у разі їх звернення вручаються під розписку безпосередньо в суді. Якщо копія рішення надіслана представникові, то вважається, що вона надіслана й особі, яку він представляє.
Судове рішення вважається врученим, у тому числі у разі повернення поштового відправлення, яке не було вручено адресату з незалежних від суду причин, та у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою, повідомленою цими особами суду, або за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, чи для фізичних осіб, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи місця перебування, яка зареєстрована у встановленому законом порядку.
Таким чином, ухвала Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04.10.2017 вважається врученою позивачу 16.11.2017.
За вказаних обставин, зважаючи на відсутність належних та допустимих доказів щодо вчинення позивачем дій для звернення до суду у строк, передбачений частиною третьою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час винесення оскаржуваної ухвали), суд апеляційної інстанції визнав неповажними доводи апелянта зазначені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд прийшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 248, 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2018 у справі № 215/3475/17.
2. Копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й не оскаржується.
Суддя-доповідач В.М. Бевзенко
Судді Н.А. Данилевич
В.М. Шарапа