Іменем України
23 жовтня 2018 року
Київ
справа №826/1630/16
адміністративне провадження №К/9901/4990/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2017 (суддя - Келеберда В.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2017 (головуючий суддя - Костюк Л.О., судді: Бужак Н.П., Твердохліб В.А.) у справі №826/1630/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агакс Буд Інвест» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві, державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Савенкової Ольги Валеріївни, третя особа: відділ державної реєстрації юридичних та фізичних осіб підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агакс Буд Інвест» (далі - ТОВ «Агакс Буд Інвест») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило:
визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві) щодо направлення до відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві повідомлення про відсутність позивача за місцезнаходженням;
визнати протиправними дії державного реєстратора відділу державної реєстрації юридичних та фізичних осіб підприємців Печерського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Савенкової О.В. щодо вчинення реєстраційної дії №10701430008054288 від 11.11.2015 та скасування зазначеної реєстраційної дії;
скасувати рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Агакс Буд Інвест» від 12.11.2015;
зобов'язати поновити ТОВ «Агакс Буд Інвест» як платника податку на додану вартість;
визнати податкові декларації з податку на додану вартість за звітні (податкові) періоди серпень, вересень, жовтень 2015 року такими, що подані в момент їх фактичного отримання.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2017, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2017, позовні вимоги задоволено частково. Визнано податкові декларації ТОВ «Агакс Буд Інвест» за вересень, жовтень 2015 року з додатками такими, що подані у день їх фактичного отримання ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві оскаржила їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2017, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2017 в частині задоволення позовних вимог та прийняти у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.
В обґрунтування своїх вимог ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві посилається на те, що 01.01.2015 набрав чинності Закон України від 31.07.2014 №1621-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України». Даним Законом введено систему електронного адміністрування податку на додану вартість та внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема, у частині подання звітності з податку на додану вартість та реєстрації податкових накладних. Відповідно до абзацу 2 пункту 49.41 статті 49 Податкового кодексу України, з урахуванням внесених змін, податкова звітність з податку на додану вартість подається до контролюючого органу всіма платниками в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. Однак, 20.10.2015 ТОВ «Агакс Буд Інвест» до податкового органу разом з супровідним листом №30373/10 було подано декларацію з податку на додану вартість за вересень 2015 року на паперових носіях.
Позивач не скористався своїм правом та не надав відзив на касаційну скаргу відповідача, що не перешкоджає розгляду даної касаційної скарги.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями та вбачається з матеріалів справи, 26.08.2015 між ТОВ «Агакс Буд Інвест» та ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві укладено договір №260820151 про визнання електронних документів.
Договір укладений в електронному вигляді. Підтвердженням укладення договору є квитанція № 2, копія якої міститься у матеріалах справи.
19.10.2015 ТОВ «Агакс Буд Інвест» засобами електронного зв'язку до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві було надіслано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2015 року. 16.11.2015 засобами електронного зв'язку позивачем до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві було надіслано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2015 року.
Однак, відповідно до квитанцій №1 зазначена податкова звітність не прийнята контролюючим органом, оскільки з ТОВ «Агакс Буд Інвест» не укладено Договір про визнання електронної звітності.
Статтею 14 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.
Порядок подання платником податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку визначений у розділі ІІІ Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233. У додатку 1 до цієї Інструкції міститься примірний договір про визнання електронних документів, який укладається платником та контролюючим органом для врегулювання правовідносин з приводу визнання податкової звітності платника в електронному вигляді.
Згідно з пунктом 3 розділу 6 договору від 26.08.2017 №260820151 він діє до закінчення строку чинності посилених сертифікатів відкритих ключів.
Пунктом 4 розділу 6 зазначеного договору передбачено, що орган ДФС має право розірвати договір в односторонньому порядку у випадку ненадання платником податків нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або у разі зміни платником місця реєстрації.
За приписами статті 48 Кодексу, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.
Відповідно до пункту 49.8 статті 49 Кодексу, прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
Як з'ясовано судами та не заперечувалось податковим органом, що податкові декларації позивача з податку на додану вартість за вересень, жовтень 2015 року містять всі обов'язкові реквізити, передбачені пунктами 48.3, 48.4 статті 48 Податкового кодексу України.
На час подання податкових декларацій за вересень та жовтень 2015 року договір про визнання електронних документів від 26.08.2015 №260820151 був чинним, доказів щодо неукладення позивачем договору про визнання електронної звітності під час вирішення даної справи судами попередніх інстанцій відповідачем не надано.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність у розглядуваному випадку правових підстав для неприйняття відповідачем податкової звітності за вересень та жовтень 2015 року, а відтак рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог підлягають залишенню без змін.
В частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення судів попередніх інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів у рамках даного касаційного провадження.
З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2017 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2017залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
В.В. Хохуляк
Л.І. Бившева
Р.Ф. Ханова,
Судді Верховного Суду