Справа № 161/8660/17 Головуючий у 1 інстанції: Плахтій І.Б.
Провадження № 22-ц/802/38/18 Категорія: 27 Доповідач: Данилюк В. А.
23 жовтня 2018 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Данилюк В. А.,
суддів Киці С. І., Шевчук Л. Я.,
з участю:
секретаря судового засідання Вергуна Т. С.,
розглянувши в місті Луцьку в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2, поданою в інтересах відповідача ОСОБА_1, на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 липня 2018 року,
Позивач ОСОБА_3 акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (скорочено ПАТ КБ «ПриватБанк») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги мотивовано тим, що 14.04.2010 між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_1 було підписано заяву № б/н про отримання банківських послуг, відповідно до умов якої останній отримав кредит в розмірі 8 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% річних на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Оскільки позичальник ОСОБА_1 свої зобов'язання по кредитному договору не виконав, станом на 23.04.2017 у нього утворилась заборгованість перед банком в загальній сумі з процентами та штрафами в розмірі 17800,35 грн., які і просить позивач стягнути на свою користь з відповідача, а також витрати по сплаті судового збору.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 липня 2018 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 14.04.2010 року в розмірі 11770,85 грн. (одинадцять тисяч сімсот сімдесят гривень 85 коп.) з яких заборгованість за кредитом - 7229,18 грн., заборгованість по процентах за користування кредитом - 3217,84 грн., штрафи - 1323,83 грн. та судові витрати по справі в сумі 1057,92 грн. (одна тисяча п'ятдесят сім гривень 92 коп.).
Не погоджуючись з даним рішенням суду в частині стягнення штрафу та судового збору, представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2, подав в інтересах відповідача ОСОБА_1 апеляційну скаргу, в якій вказує, що до стягнення з відповідача в користь банку підлягає 10447,02 грн. заборгованості, з яких 7229,18 грн. заборгованість за кредитом та 3217,84 грн. заборгованість по процентах за користування кредитом, а штраф та пеня є одним видом цивільно-правої відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення призводить до подвійної цивільно-правої відповідальності за одне й те саме порушення. Крім того, адвокат ОСОБА_2 вказує в апеляційній скарзі, що оскільки ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи з дитинства, тому від сплати судового збору звільнений.
Таким чином, покликаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, особа, яка подала апеляційну скаргу просить рішення суду першої інстанції в частині стягнення штрафу та судового збору скасувати та ухвалити у відповідних частинах нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що відмова в стягненні штрафу в сумі 1323,83 грн. свідчитиме про повне виключення цивільно-правової відповідальності за порушення договірного зобов'язання, а також вказує, що представник відповідача в апеляційній скарзі посилається на копію довідки МСЕК про інвалідність відповідача, однак в матеріалах справи відсутні відомості про наявність оригіналу вказаного документу.
Справа розглядається в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження без повідомлення учасників справи як малозначна відповідно до норм ч. 6 ст. 19, ч. 1 ст. 369 ЦПК України.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду лише в частині стягнення штрафу та судового збору, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не робить висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині рішення.
Суд апеляційної інстанції в складі колегії суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу представника відповідача необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції в частині стягнення судового збору змінити, виходячи з наступного.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, в порушення вимог ст. 1054 Цивільного кодексу України, належним чином свої зобов'язання перед банком не виконував в наслідок чого виникла заборгованість за кредитом та з сплати відсотків за користування кредитом, яку необхідно стягнути з відповідача. Суд взяв до уваги неможливість застосування подвійної цивільно-правової відповідальності одного виду за одне й теж порушення договірного зобов'язання та відмовив в стягненні заборгованості по пені та комісії в сумі 6029,50 грн., стягнувши 1323,83 грн. штрафу.
Судом першої інстанції встановлено, що 14.04.2010 між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_1 було підписано анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, укладено договір № б/н, відповідно до якого останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки (а.с. 7-24). Умовами кредитування також передбачені порядок нарахування та сплати процентів, погашення боргових зобов'язань, комісії, пені та штрафи.
Згідно п. 2.1.1.7.6 договору при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штрафи в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ст. ст. 626-628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Банком надано розрахунок заборгованості відповідача по договору станом на 23 квітня 2017 року. Так, станом на 23.04.2017 у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 17800,35 грн., з яких: заборгованість за кредитом 7229,18 грн., заборгованість по процентах за користування кредитом 3217,84 грн., заборгованість по пені та комісії 6029,50 грн., штраф передбачений умовами договору 1323,83 грн. (а.с. 5-6).
Що стосується заборгованість по пені та комісії 6029,50 грн., а також штрафу передбаченого умовами договору та нарахованого банком в розмірі 1323,83 грн., то на думку суду апеляційної інстанції суд першої інстанції підставно відмовив в стягненні пені та комісії в розмірі 6029,50 грн., виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Статтею 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення, зокрема, строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України (висновок Верховного Суду України у постанові від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15).
Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги про безпідставне стягнення з відповідача в користь позивача 1323,83 грн. штрафу та погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що повне виключення цивільно-правової відповідальності за порушення договірного зобов'язання суперечить вищевказаній правовій позиції.
Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Особа, яка подала апеляційну скаргу, не оскаржує рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості по кредиту в сумі 7229,18 грн. та заборгованості по процентах за користування кредитом в сумі 3217,84 грн., а тому рішення судом апеляційної інстанції в цій частині не переглядається.
На підставі наведеного, враховуючи встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку в частині стягнення з ОСОБА_1 в користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 1323,83 грн. штрафу, а в частині стягнення з ОСОБА_1 судового збору рішення суду першої інстанції підлягає зміні.
Відповідно до ч. 1, 6, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються інваліди І та ІІ груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів (п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір»).
З матеріалів справи, а саме копії Довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА № 386078 від 06.06.2016 року, листа КЗ «Луцький центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» від 12.04.2018 № 1.7/291, виписки-епікрізу з історії хвороби № 2533 вбачається, що відповідач ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи з дитинства (а.с. 56, 93, 95).
Оскільки відповідач є інвалідом ІІ групи, що підтверджується довідкою МСЕК, тому з нього не підлягають стягненню судові витрати, понесені позивачем.
У зв'язку із звільненням відповідача від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», понесені позивачем витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог підлягають йому компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст. ст. 259, 268, 367, 368, 369, 371, 374, 375, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2, подану в інтересах відповідача ОСОБА_1, задовольнити частково.
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 липня 2018 року в даній справі в частині стягнення з ОСОБА_1 в користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судового збору змінити.
Компенсувати Публічному акціонерному товариству Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д) за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України понесені ним витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1057,92 грн. (одна тисяча п'ятдесят сім гривень 92 коп.).
Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 03 липня 2018 року в даній справі в частині стягнення з ОСОБА_1 в користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» штрафу залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді