Справа № 761/27475/14-а
Провадження № 6-а/761/54/2018
17 жовтня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Волошина В.О.
при секретарі: Яриновській Є.В.
за участі:
стягувача: ОСОБА_1,
представника боржника 2: Шароварової І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за поданням головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бочковського Тараса Олександровича про зміну способу і порядку виконання судового рішення в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації; Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій неправомірними; визнання протиправної бездіяльності; зобов'язання вчинити дії,
В липні 2017р. головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бочковський Т.О. (далі по тексту - державний виконавець) звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із поданням про зміну способу і порядку виконання постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 06 квітня 2015р. в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації; Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій неправомірними; визнання протиправної бездіяльності; зобов'язання вчинити дії, шляхом стягнення з Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2014р. у розмірі 5970,0 грн. та одноразову компенсацію, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 2014р. у розмірі 54525,6 грн.
Своє подання, державний виконавець обґрунтовував тим, що неможливо виконати вищезазначену постанову суду, в частині щодо виплати стягувачу відповідної допомоги після проведення відповідного перерахунку її розміру.
В судовому засіданні стягувач ОСОБА_1 зазначене подання державного виконавця підтримала просила суд його задовольнити.
Представник Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Шароварова І.С. заперечувала проти задоволення подання, зазначаючи, що зазначене подання не відповідає вимогам процесуального закону та фактично змінює рішення суду.
Решта учасників процесу, у судове засідання не з'явилися, про місце, день та дату розгляду подання повідомлені в установленому законом порядку, їх неявка не перешкоджає розгляду питання відповідно до ч. 2 ст. 378 КАС України.
Суд, заслухавши пояснення стягувача ОСОБА_1, представника боржника Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, вважає, що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 06 квітня 2015р. по справі № 761/27475/14-а, яка набрала законної сили, адміністративний позов ОСОБА_5 до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації; Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій неправомірними; визнання протиправної бездіяльності; зобов'язання вчинити дії - задоволено частково, постановлено: визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо нарахування та виплати ОСОБА_5 щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік; одноразової компенсації у розмірах, менших ніж ті, що встановлені статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 06 червня 1996 р. №230/96-ВР.
Також вказаною постановою суду, зобов'язано:
- Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації здійснити перерахунок ОСОБА_5 щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік, одноразової компенсації, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, який має ІІ групу інвалідності у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат та сорока п'яти мінімальних заробітних плат, відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 06 червня 1996 р. №230/96-ВР, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час виплати, та з урахуванням виплачених сум.
- Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити виплату ОСОБА_5 щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік, одноразової компенсації, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, який має ІІ групу інвалідності у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат і сорока п'яти мінімальних заробітних плат, відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 06 червня 1996 р. №230/96-ВР, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час виплати, та з урахуванням виплачених сум.
В інший частині адміністративного позову відмовлено (а.с. 109-111).
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 29 березня 2017р., яка набрала законної сили заяву ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні по справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації; Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій неправомірними; визнання протиправної бездіяльності; зобов'язання вчинити дії - задоволено частково. Замінено позивача ОСОБА_5 його правонаступником - ОСОБА_1 по справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації; Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій неправомірними; визнання протиправної бездіяльності; зобов'язання вчинити дії.
Судом також встановлено, що стягувач отримав виконавчий лист 30 вересня 2016р., на підставі якого державним виконавцем було відкрито виконавче провадження 17 жовтня 2017р.
22 грудня 2017р. Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат листом № 09/1490-11 повідомив, що розпорядженням Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації 30 листопада 2017р. проведено перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2014р. у розмірі 5970,0 грн. та одноразової компенсації в 2014р. у розмірі 54525,6 грн., але здійснити виплату Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат не має можливості у зв'язку з відсутністю бюджетних призначень на вказані цілі.
У відповідності з ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження»).
01 січня 2013р. набрав чинності Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», який встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», та особливості їх виконання.
За змістом ч. 1 ст. 2 зазначеного Закону держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є державний орган.
Крім того, відповідно до ст. 3 цього Закону, виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду.
Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
У разі якщо стягувач подав не всі необхідні для перерахування коштів документи та відомості, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти днів з дня надходження заяви повідомляє в установленому порядку про це стягувача.
У разі неподання стягувачем документів та відомостей у місячний строк з дня отримання ним повідомлення центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, повертає заяву стягувачу.
Стягувач має право повторно звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для виконання рішення суду у визначені частиною другою цієї статті строки, перебіг яких починається з дня отримання стягувачем повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.
Відповідно до ч. 4 ст. 105, ч. 2 ст. 162 КАС України (в редакції, чинній на час постановлення судом постанови) адміністративний позов може містити як вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії, так і стягнення з відповідача суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про:
1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення;
2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії;
3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій;
4) стягнення з відповідача коштів;
5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;
8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 124 Конституції України та ст. 14 КАС України встановлено, що судові рішення, зокрема постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Враховуючи вищевикладене, а також встановлені судом обставини, відсутні підстави для висновку про неможливість виконання судового рішення, що відповідно до ст. 378 КАС України було б підставою для зміни способу і порядку його виконання, адже виплата нарахованих сум буде здійснена після надходження відповідних сум із державного бюджету. Так, суд вважає, що зміна способу виконання такої постанови із зобов'язання виплатити зазначені соціальні виплати на стягнення конкретної суми цих виплат, буде змінено фактично постанову суду по суті, з виходом при цьому за межі заявлених позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду України від 11 листопада 2014р. справи №№ 21-394а14, 21-475а14) та постановах Касаційного адміністративного суду Верховного Суду по справах: № 281/1820/14-а від 30 січня 2018р., № 759/1928/13-а від 12 квітня 2018р.
Враховуючи викладені обставини, оскільки чинним законодавством визначено порядок виконання судових рішень даної категорії, подання є безпідставним та таким, що задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 243, 248, 250, 256, 293-295, 297, 378 КАС України; ст. ст. 1, 6 Законом України «Про виконавче провадження», ст. 1-3, 7 Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», суд, -
Подання головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бочковського Тараса Олександровича про зміну способу і порядку виконання судового рішення в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації; Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій неправомірними; визнання протиправної бездіяльності; зобов'язання вчинити дії - залишити без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідного судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали суду складено 22 жовтня 2018р.
Суддя: