Справа № 761/37792/18
Провадження № 3/761/7795/2018
18 жовтня 2018 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Кіпчарський О.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, обіймаючої посаду депутата Київської міської ради,
за ч.1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
до Шевченківського районного суду м. Києва з Національного агентства з питань запобігання корупції надійшли матеріали справи про адміністративне корупційне правопорушення відносно ОСОБА_1 за фактом вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Із наявного в матеріалах справи протоколу про адміністративне правопорушення №44-03/182/18, вбачається, що такий було складено 26.09.2018 року головним спеціалістом відділу контролю за своєчасністю подання декларацій Департаменту перевірки декларацій та моніторингу способу життя Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_2
У фабулі зазначеного протоколу вказано про те, що ОСОБА_1, будучи відповідно до п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язаного з корупцією, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції», несвоєчасно та без поважних причин не подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік, яку зобов'язана була подати до 00.00 год. 01.04.2018 року, подала її лише 12.04.2018 року, тобто вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та її захисник факт несвоєчасного подання декларації не заперечили, пояснили це тим, що 24.03.2018 року ОСОБА_1 закінчено заповнення відповідної електронної декларації на офіційному веб-сайті НАЗК, після чого нею натиснуто кнопку «Подати декларацію». Таким чином, ОСОБА_1 вважала, що декларація нею подана, а той факт, що подання декларації необхідно засвідчити своїм електронним підписом, ОСОБА_1 залишено поза увагою, однак зроблено це не свідомо та без будь-якого умислу. Після цього, вважаючи, що декларація подана, ОСОБА_1 відбула на санаторно-курортне лікування. Повернувшись до м. Києва, ОСОБА_1 була інформована працівниками Київської міської ради, що вона не своєчасно подала декларацію, а тому вона одразу виправила цей недолік та підписала декларацію електронним цифровим підписом, після чого декларація була успішно подана. Цього ж дня вона інформувала про цей факт Національне агентство з питань запобігання корупції, надіславши відповідне електронне листа, в якому виклала свої пояснення щодо несвоєчасного подання декларації.
Прокурор в судовому засіданні просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, оскільки остання мала достатньо часу для подання декларації та перевірку стану успішності її подання, завчасно була інформована про необхідність подання декларації до 01.04.2018 року, свого обов'язку не виконала без поважних на те причин. Звертає увагу, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1ст. 172-6 КУпАП, повністю підтверджується наявними у справі доказами, підстав для закриття провадження не має. Додатково зазначає, що ОСОБА_1 працювала в реєстрі декларацій після 24.03.2018 року, зокрема 25 та 27 березня 2018 року, заповнювала та подала відповідне повідомлення про суттєві зміни в майнові стані, які підписала електронним цифровим підписом, тобто була обізнана із необхідністю підпису документів цифровим підписом та об'єктивно мала можливість виявити, що 24.03.2018 року декларація нею не була підписана.
Суддя, заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, думку її захисника та прокурора, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст.172-6 КУпАП, з огляду на таке.
ОСОБА_1 є депутатом Київської міської ради, тобто в силу п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції» є суб'єктом відповідальності за правопорушення, що пов'язане з корупцією.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції», особи, зазначені у п.п. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про запобігання корупції», зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати, шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства, декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, за формою, що визначається Національним агентством.
Як вбачається із даних послідовності дій користувача, які вчинила ОСОБА_1 в системі Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або осіб місцевого самоврядування, за період з 01.01.2018 року по 15.08.2018 року, остання вчиняла відповідні дії в реєстрі щодо подання щорічної електронної декларації за 2017 рік в період березня 2018 року, зокрема 24.03.2018 року о 11 годині 12 хвилин нею дійсно натиснуто кнопку «Подати декларацію», однак подання декларації не підтверджено електронним цифровим підписом.
Водночас, після цього, ОСОБА_1 неодноразово заходила в систему електронних декларацій та здійснювала перегляд своєї декларації, що підтверджується тими ж даними послідовності дій користувача.
Окрім цього, 27.03.2018 року ОСОБА_1 здійснено заповнення та подання відповідного повідомлення про суттєві зміни в майнові стані, які вона підписала електронним цифровим підписом.
Таким чином, суддя погоджується із доводами прокурора, що ОСОБА_1 була обізнана із необхідністю підпису документів цифровим підписом та об'єктивно мала можливість виявити, що 24.03.2018 року декларація нею не була підписана її цифровим підписом.
Згідно даних Національного агентства з питань запобігання корупції, що не заперечується самою ОСОБА_1, декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік подана (підписана електронним цифровим підписом) нею 12.04.2018 року.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Разом з тим, в ході розгляду справи встановлено, що Київська міська рада, листом від 17.04.2018 року за №225-КР-1441, на виконання вимог ст. 49 ЗУ «Про запобігання корупції», інформувала Національне агентство з питань запобігання корупції щодо факту несвоєчасного подання декларації ОСОБА_1 за 2017 рік.
Окрім цього, 12.04.2018 року ОСОБА_1 самостійно надіслала повідомлення до Національного агентства з питань запобігання корупції з поясненнями щодо несвоєчасного подання декларації за 2017 рік, які аналогічні тим поясненням, що були надані нею в судовому засіданні.
Таким чином, ще в квітні 2018 року, зокрема починаючи з 12.04.2018 року, Національне агентство з питань запобігання корупції було інформовано, при цьому самою ж ОСОБА_1, про те, що вона вчасно не подала декларацію, а тому саме цю дату слід вважати датою виявлення адміністративного правопорушення.
Національне агентство з питань запобігання корупції не було позбавлено можливості скласти відповідний протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, одразу після отримання відповідної інформації щодо не подання ОСОБА_1 декларації за 2017 рік.
Згідно ч. 3 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 164-14, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Зважаючи, що правопорушення вчинено ОСОБА_1 01.04.2018 року, інформація про вказане порушення отримана Національним агентством з питань запобігання корупції 12.04.2018 року, а протокол про адміністративне правопорушення складено лише 26.09.2018 року тобто більш ніж через п'ять місяців, хоча перешкод зробити це раніше у посадових осіб Національного агентства з питань запобігання корупції не було, на момент розгляду справи минув строк накладення адміністративного стягнення, відтак провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст. 38, ч. 1 ст.172-6, ст. 247 КУпАП, суддя -
ОСОБА_1, визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, за ч. 1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Суддя О.М. Кіпчарський