Справа № 761/26887/18
Провадження № 1-в/761/291/2018
17 жовтня 2018 року м. Київ
Шевченківський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , засудженої ОСОБА_6 , представника ДУ «Київський слідчий ізолятор» ОСОБА_7 , представника потерпілої ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 , цивільного позивача ОСОБА_10 , в приміщенні суду розглянувши клопотання про заміну невідбутої частини покарання відносно
ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Бучі Київської області, громадянки України, з середньою освітою, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , засудженої вироком Ірпінського міського суду Київської області від 3 червня 2015 року за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком п'ять років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком три роки,
До Шевченківського районного суду м. Києва звернувся з клопотанням захисник ОСОБА_5 , в інтересах засудженої ОСОБА_6 , щодо заміни останній невідбутої частини основного покарання у виді позбавлення волі за вироком Ірпінського міського суду Київської області від 3 червня 2015 року за ч. 2 ст. 286 КК України, а саме замінити згадане покарання на покарання у виді виправних робіт.
Прокурор в судовому засіданні а також представник ДУ «Київський слідчий ізолятор», кожний окремо, не заперечували щодо зазначеного клопотання.
Захисник ОСОБА_5 клопотання підтримав, а засуджена ОСОБА_6 просила замінити їй покарання у виді позбавлення волі на виправні роботи.
Представник потерпілої ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 заперечувала щодо задоволення вказаного клопотання, зазначивши, що у клопотанні захисника наведені невірні відомості щодо відшкодування потерпілій стороні завданої кримінальним правопорушенням шкоди, зокрема така шкода не відшкодована в повному обсязі.
Як вбачається з вироку Ірпінського міського суду Київської області від 3 червня 2015 року, ОСОБА_6 засуджена за ч. 2 ст. 286 КК України на п'ять років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком три роки. Крім того, відповідно до вказаного вироку, цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 задоволено частково, та стягнено з ОСОБА_6 моральну шкоду у розмірі 200 000 грн., при цьому також вирішено питання щодо стягнення з останньої певних сум коштів на користь інших цивільних позивачів ( ОСОБА_11 - матеріальної шкоди у розмірі 1440 грн., моральної - 75000 грн.; ОСОБА_10 - моральної шкоди у розмірі 50000 грн.)
Згідно матеріалів особової справи засудженої ОСОБА_6 , остання відбуває покарання в межах ДУ «Київський слідчий ізолятор», при цьому зарахована з 21 листопада 2016 року на вакантну посаду підсобного робітника в Київському слідчому ізоляторі.
Відповідно до положень ст. 82 КК України, особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком. При цьому заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення, а також фактичного відбув визначений законом строк покарання в залежності від тяжкості злочину, за який засуджений.
В той же час, незважаючи на те, що ОСОБА_6 на поточний момент фактично відбула частину строку призначеного покарання у виді позбавлення волі, який визначений ст. 82 КК України, проте всіх правових підстав, визначених згаданою нормою закону, в судовому засіданні не встановлено, і про це вказує наступне.
Так, згідно характеристики ОСОБА_6 з місця відбування покарання (ДУ «Київський слідчий ізолятор»), остання з 21 листопада 2016 року працевлаштована в господарчу обслугу, і до праці ставиться сумлінно, при цьому має в цілому позитивні відгуки з боку керівництва цієї установи.
Зазначені обставини, в тому числі і пояснення в суді засудженої ОСОБА_6 , прямо вказують на отримання останньою певного заробітку на протязі строку відбування покарання, і хоча згаданий заробіток, за виключенням необхідних витрат на власні потреби, не покриває всього розміру збитків, нанесених останньою, внаслідок вчинення злочину, однак свідчить про реальну можливість ОСОБА_6 хоча б у мінімально допустимих межах вживати заходи щодо відшкодування завданої шкоди, зокрема в першу чергу - відносно потерпілої сторони.
В цьому аспекті суд звертає увагу, що з моменту винесення вироку (3 червня 2015 року) і по даний час засудженою ОСОБА_6 у жодний спосіб не вирішувалось питання щодо виконання згаданого вироку в частині відшкодування потерпілій ОСОБА_8 а також іншим цивільним позивачам встановленого розміру моральної шкоди, що оцінюється судом як відсутність усіх правових ознак, які б переконливо свідчили, що засуджена ОСОБА_6 стала на шлях виправлення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що клопотання захисника ОСОБА_5 , в інтересах засудженої ОСОБА_6 , щодо заміни останній невідбутої частини покарання на інше менш суворе покарання, є належним чином необґрунтованим, а відтак задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 82 КК України, ст. 537,539 КПК України, суд
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про заміну ОСОБА_6 невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м'яким у виді виправних робіт - відмовити.
Оголошення повного тексту ухвали відбудеться 22 жовтня 2018 року о 9 годині 30 хвилин.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1