Справа № 761/24019/18
Провадження № 1-кп/761/1757/2018
05 вересня 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 120 171 000 000 012 88 від 09.12.2017, у якому
гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Київ, громадянин України, українець, який у шлюбі не перебуває, має середню-спеціальну освіту, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою - АДРЕСА_2 , судимостей не має,
обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_6 09.12.2017, приблизно о 06.33 год., керуючи технічно справним автомобілем марки “BMW 325IX”, реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння, рухався проїзною частиною проспекту Перемоги у м. Києві зі сторони Брест-Литовського провулку у напрямку станції метро «Шулявська», наближався до нерегульованого перехрестя проспекту Перемоги з вулицею Зоологічною.
У салоні вказаного автомобіля на передньому пасажирському сидінні знаходився потерпілий ОСОБА_4 .
Під час руху обвинувачений порушив вимоги п. 1.3, 1.5, 2.3 «б», 2.9 «а», 10.1 та 12.1 Правил дорожнього руху України, якими передбачено, що:
- учасники дорожнього руху зобов'язані знати та неухильно виконувати вимоги ПДР (п. 1.3);
- дії учасників дорожнього руху не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків (п. 1.5);
- для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування транспортним засобом у дорозі (п. 2.3 «б»);
- водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння (п. 2.9«а»);
- перед зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху (п. 10.1);
- під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним (п. 12.1).
Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_6 виявились у тому, що він під час руху був неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою та її зміною, внаслідок цього перед виконанням маневру правого повороту не вибрав безпечну швидкість руху керованого ним автомобіля, щоб мати змогу постійно контролювати його рух, не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, внаслідок чого, здійснюючи вказаний маневр, втратив можливість постійно контролювати рух вказаного автомобіля та виїхав за межі проїзної частини, де скоїв наїзд на бетонну огорожу підземного пішохідного переходу, розташованого біля перехрестя проспекту Перемоги з вулицею Зоологічною у м. Києві.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритої травми лівої гомілки - рана внутрішньої поверхні нижньої третини лівої гомілки, яка має сполучення з ділянкою уламкового перелому епіметадіафізу лівої великогомілкової кістки (зі зміщенням уламків); перелом лівої латеральної кісточки (зі зміщенням уламків), вивих лівої стопи, яке відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості.
Порушення водієм ОСОБА_6 Правил дорожнього руху та настання наслідків у вигляді спричинення потерпілому ОСОБА_4 середньої тяжкості тілесного ушкодження перебувають між собою у прямому причинному зв'язку.
У зв'язку з цим ОСОБА_6 висунуто обвинувачення за ч.1 ст.286 КК України, оскільки він, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Обвинувачений ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з його примиренням з потерпілим та відшкодуванням завданої ним шкоди. Пояснив, що повністю визнає вину за висунутим обвинуваченням.
Потерпілий ОСОБА_4 підтвердив суду, що завдана йому шкода обвинуваченим компенсована, будь-яких претензій до ОСОБА_6 він не має.
Прокурор ОСОБА_3 не заперечував проти задоволення клопотання, вважаючи його таким, що ґрунтується на законі.
Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов висновку про таке.
Статтею 46 КК України передбачено, що особа, яка вперше вчинила необережний злочин середньої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, у разі її примирення з потерпілим та відшкодування завданих нею збитків або усунення заподіяної шкоди.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 N 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» за наявності передбачених у ст. 46 КК підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Отже, наявність певних обставин, що могли б відповідно до ст. 67 КК обтяжити покарання у разі його застосування не є підставою для прийняття судом рішення про відмову у звільненні особи від кримінальної відповідальності.
Виходячи з пояснень потерпілого ОСОБА_4 , суд вважає підтвердженим усунення обвинуваченим заподіяної шкоди та факт примирення сторін.
Інкриміноване обвинуваченому правопорушення віднесено до категорії злочинів, яка передбачає можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Сукупність вказаних обставин приводить суд до висновку про наявність передбачених законом підстав для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 286, ст. 44, 46 КК України, ст. 288 КПК України, суд
ОСОБА_6 на підставі ст. 46 КК України звільнити від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим.
Кримінальне провадження № 120 171 000 000 012 88 від 09.12.2017 за ч.1 ст. 286 КК України закрити.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15.12.2017 (справа № 761/45469/17, провадження № 1-кс/761/28846/2017) на автомобіль « BMW 325ІХ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , скасувати.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.
Головуючий суддя ОСОБА_1