Провадження №760/4959/18
В справі № 760/11430/18
/ заочне /
01 жовтня 2018 року Солом"янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого- судді - Шереметьєвої Л.А.
за участю секретаря - Гак Г.М.
представника позивача - Українець Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства » Страхова компанія «Країна» до ОСОБА_2, 3-я осмоба: Приватне акцівонерне товариство» Київський страховий дім» про відшкодування шкоди, суд
Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача 8 649, 16 гр. майнової шкоди.
Посилається в позові на те, що 12 березня 2015 року між ПАТ «Страхова компанія «Країна» та ОСОБА_3 був укладений Договір добровільного страхування наземного транспортну №УА 108762, за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією автомобіля марки «Вольво» д.н.з. НОМЕР_1.
04 травня 2015 року в м. Києві сталася дорожньо - транспортна пригода за участю автомобіля марки «Вольво» д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, автомобіля марки «Тойота» д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля НОМЕР_3, під керуванням відповідача.
В результаті ДТП був пошкоджений застрахований ним автомобіль марки «Вольво» д.н.з. НОМЕР_1.
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 08 червня 2015 року відповідача визнано винним у вчиненні зазначеної ДТП.
Відповідно до Рахунку №ВМКС000533 від 18 травня 2015 року вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля становить 57 649, 16 гр.
ПАТ «СК «Країна» сплатило на користь страхувальника суму страхового відшкодування в розмірі 57 649, 16 гр., що підтверджується платіжним дорученням №7704 від 15 травня 2015 року.
Цивільно - правова відповідальність відповідача в момент дорожньо-транспортної пригоди була забезпечена в ПАТ «Київський страховий дім» за Договором обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АЕ/3059682, яким передбачено ліміт відповідальності страховика за завдану шкоду в розмірі 50 000, 00 гр. та франшизу в розмірі 1 000, 00 гр.
Після виплати страхового відшкодування потерпілій особі ПАТ «СК «Країна» звернулось з вимогою про відшкодування шкоди до ПАТ «Український страховий дім», яким 28 серпня 2015 року було виплачено на користь ПАТ «СК «Країна» страхове відшкодування в розмірі 49 000, 00 гр.
За таких обставин, різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою від ПАТ «Український страховий дім» в сумі 8 649, 16 гр. підлягає стягненню з відповідача.
Виходячи з цього, просить задовольнити позов.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала.
Проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечувала.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Судові повістки були направлені на адресу відповідача, однак конверт повернувся до суду за закінченням встановленого терміну зберігання.
Відповідно до п.п. 91, 99, 100, 101 Правил надання послуг поштового зв?язку, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 270 від 05 березня 2009 року поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв'язку адресатам на поштову адресу або видаються/виплачуються в об'єкті поштового зв'язку.
Рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім'ї за умови пред'явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв'язки з адресатом.
У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім'ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.
У разі, коли адресата неможливо повідомити про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу за номером телефону, зазначеним відправником у поштовій адресі, до його абонентської поштової скриньки вкладається повідомлення про надходження такого поштового відправлення, поштового переказу.
Відповідно до ч.ч. 3, 9 ст.130 ЦПК України якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.
У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.
Виходячи з цього, порядку повідомлення адресата про надходження судової повістки, неявка адресата за її отриманням у поштовому відділенні є відмовою від її отримання, а тому повідомлення відповідача про розгляд справи суд вважає належним.
Ухвалою від 10 липня 2018 року у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно зі ст. 178 ЦПК України відповідачу був наданий строк для надання відзиву на позовну заяву.
Станом на день ухвалення рішення у справі відповідач своїм правом не скористався, відзив на позову заяву не подав.
Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Виходячи з цього, враховуючи думку представника позивача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.
Представник третьої особи в судове засідання також не з'явився, про час розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Частиною 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
За таких обставин, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності належним чином повідомленої третьої особи.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно ст. 980 кодексу предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані, в тому числі, з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договором майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Згідно ст. 4 Закону страхування транспортного засобу належить до майнового страхування.
За змістом п. 3 ст. 20 Закону при настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Судом встановлено, що 04 травня 2015 в м. Києві на мосту Патона мала місце дорожньо - траснопртна пригода за участю автомобіля «Вольво» д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, автомобіля марки «Тойота» д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля НОМЕР_3, під керуванням відповідача.
Внаслідок зазначеної ДТП автомобіль марки «Вольво» д.н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, зазнав механічних пошкоджень.
12 березня 2015 року між ПАТ «Страхова компанія «Країна» та ОСОБА_3 був укладений Договір добровільного страхування наземного транспортну №УА 108762, за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією автомобіля марки «Вольво» д.н.з. НОМЕР_1.
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 08 червня 2015 року відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
/ а.с.9 /
Цивільно - правова відповідальність винуватця ДТП ОСОБА_2 була застрахована в ПАТ «СК «Країна» згідно Договору №УА 108762.
06 травня 2015 року потерпілий звернувся до ПАТ «СК «Країна» з повідомленням про настання страхового випадку.
Відповідно до Рахунку №ВМКС000533 від 18 травня 2015 року вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Вольво» д.н.з. НОМЕР_1 склала 57 649, 16 гр.
На підставі страхового акта №36/35771/2.1.5.1 від 15 липня 2015 року потерпілому була виплачена сума страхового відшкодування в розмірі 57 649, 16 гр., що підтверджується платіжним дорученням №7604 від 15 липня 2015 року.
Цивільно - правова відповідальність відповідача на момент ДТП була забезпечена у ПАТ «Український страховий дім» згідно з Полісом №АЕ/3059682 зі строком дії з 27 березня 2015 року по 26 березня 2016 року з лімітом відповідальності в розмірі 50 000, 00 гр. та франшизою в розмірі 1 000, 00 гр.
28 серпня 2015 року ПАТ «Київський страховий дім» сплатило на користь позивача страхове відшкодування в розмірі 49 000, 00 гр., з вирахуванням передбаченої Полісом франшизи у розмірі 1 000, 00 гр.
/ а.с. 7; 10 - 14 /
Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно з ч. 1 ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Виходячи з цього суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.
Суд при вирішенні спору також враховує наступне.
Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Згідно ч.3 ст.13 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За правилами ч. 1 ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Таким чином, законодавством України кожній особі гарантовано та закріплено право на судовий захист своїх прав та вільний вибір способів такого захисту.
Відповідач, не надавши відзив на позовну заяву, доводів, викладених позивачем у позовній заяві, не спростував.
В свою чергу твердження представника позивача підтверджені матеріалами справи, які є належними та допустимими доказами з точки зору ст.ст. 77, 78 ЦПК України.
Враховуючи викладене вище, виплату позивачем страхового відшкодування власнику пошкодженого транспортного засобу внаслідок ДТП, яка мала місце з вини відповідача, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачена ним сума судового збору при зверненні до суду в розмірі 1 762, 00 гр.
Керуючись ст.ст. 15,16, 979, 980, 993, 1194 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273, 274-279, 280-284 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса: 03035 АДРЕСА_1, ІН НОМЕР_4 / на користь Публічного акціонерного товариства » Страхова компанія «Країна» / 04655 м.Київ Кудрявський узвіз, 7, ЄДРПОУ 20842474 / 8 649, 16 гр. майнової шкоди та 1 762, 00 гр.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 23 жовтня 2018 року.
Суддя Л.А.Шереметьєва