Справа № 758/13171/18
3/758/6231/18 Категорія 138
24 жовтня 2018 року cуддя Подільського районного суду м.Києва Бородій В. М., розглянувши матеріали, які надійшли з управління патрульної поліції в місті Києві, протокол серії БД №442534, про притягнення до відповідальності за адміністративне правопорушення:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1
за ст.124 КпАП України,-
24.09.2018 року, о 11 годині 30 хвилин, ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом «Hyundai», д.н.з. НОМЕР_1, у місті Києві, по вулиці Стеценка, 6, не врахувала дорожньої обстановки, не дотрималась безпечного бокового інтервалу, чим порушила п.13.1, 13.3 ПДР України, в результаті чого скоїла зіткнення з транспортним засобом «Geely», д.н.з. НОМЕР_2, який рухався в попутному напрямку, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи не подавала. У зв'язку з чим враховуючи скорочені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.277 КУпАП, суд першої інстанції прийшов до висновку про розгляд справи за її відсутності.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого cт.124 КУпАП стверджується зібраними та дослідженими по справі доказами, зокрема,:
даними протоколу про адміністративне правопорушення, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП та яким зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення,
даними схеми ДТП, яку підписали учасники ДТП та якою зафіксовано місце зіткнення, відомостями про пошкодження транспортних засобів, що свідчить про недотримання ОСОБА_1 вимоги Правил дорожнього руху України,
поясненнями учасників ДТП,
відеозаписом з місця події, на якому відображено, що транспортний засіб «Geely», д.н.з. НОМЕР_2, рухався на перехресті з круговим рухом і перевага в русі відповідно до ПДР України надається саме йому, а ОСОБА_1 рухалась по другорядній дорозі і виїжджала на головну дорозу та не дотрималась безпечного бокового інтервалу, в результаті чого здійснила зіткнення.
Аналізуючи зазначені докази, враховуючи характер отриманих автомобілями пошкоджень, місце зіткнення та розташування транспортних засобів на час зіткнення, вважаю, що вина ОСОБА_1 у порушенні ПДР України доведена повністю, а зважаючи на те, що в результаті цього порушення транспортні засоби отримали пошкодження, в діях ОСОБА_1 наявні усі ознаки адміністративного правопорушення передбаченого cт.124 КУпАП.
Суд встановив, що ОСОБА_1 своїми діями, які виразились в порушенні учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вчинила адміністративне правопорушення передбачене ст.124 КпАП України.
Згідно ст.280 КУпАП обставин, які обтяжують чи пом'якшують відповідальність - не встановлено.
З врахуванням характеру вчиненого адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП, суд вважає за необхідне застосувати відносно неї адміністративне стягнення у виді штрафу.
Окрім цього, стягненню з ОСОБА_1 підлягає судовий збір, згідно ст.40-1 КпАП України, яка передбачає, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
На підставі викладеного, керуючись ст.4 ЗУ «Про судовий збір», ст.ст. 40-1, 124, 291, 294, 307, 308 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КпАП України та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 352 гривні 40 копійок.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених ч.5 ст.7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Згідно ст. 308 КпАП України, у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.
В разі оскарження постанови, відповідно до ст. 291 КпАП України, перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови, відповідно до ст. 301 КпАП України, перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Скарга подається до Апеляційного суду міста Києва через Подільський районний суд міста Києва.
Суддя В. М. Бородій