печерський районний суд міста києва
Справа № 757/62549/16-к
30 січня 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ТОВ «Інфобезпека ЛТД», на бездіяльність прокурора Генеральної прокуратури України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилучених речей та зобов'язання вчинити дії, -
адвокат ОСОБА_3 , яка діє в інтересах «Інфобезпека ЛТД», звернулася до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України на бездіяльність прокурора Генеральної прокуратури України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна.
В обґрунтування доводів та вимог скарги посилається на те, що 24.11.2016, на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 31.10.2016, було проведено обшук приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було вилучено речі, які на думку заявника не входять в перелік речей та документів вказаних в ухвалі. Оскільки не існує рішення, яким було надано органам досудового слідства право продовжувати утримувати майно заявника, заявник, посилаючись на вищезазначені обставини та положення ст. ст. 304-307 КПК України просить зобов'язати прокурора, що здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 22016000000000281, вилучені під час обшуку 24.11.2016.
Особа, що подала скаргу, слідчий, прокурор в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду скарги повідомлялися належним чином, про причини неявки не повідомили, заяв про розгляд справи у їх відсутність не надходило.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи, що представник особи, що подала скаргу, слідчий, прокурор в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду скарги повідомлялися належним чином, про причини неявки не повідомили, заяв про розгляд справи у їх відсутність не надходило, що є проявом принципу диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги без їхньої участі в судовому засіданні, на підставі наявних доказів.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, надходить до наступних висновків.
Судовим розглядом встановлено, що 24.11.2016, на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 31.10.2016, було проведено обшук приміщення за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 128, 2 поверх, в ході якого було вилучено певні речі.
В резолютивній частині ухвали слідчого судді від 31.10.2016 вказані індивідуальні та родові ознаки предметів і речей, для відшукання яких надано дозвіл на проведення обшуку.
Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України при обшуку слідчий, прокурор має право серед іншого, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
За змістом цієї норми, вилучені під час обшуку речі та предмети, на відшукування яких було надано дозвіл в ухвалі слідчого судді, не є тимчасово вилученим майном і на них не розповсюджуються вимоги ст.ст. 168-169 КПК України щодо порядку його вилучення та повернення.
Зважаючи на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що вищезазначені речі можуть містити відомості, що мають значення для обставин, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, та були вилучені згідно ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 30.10.2016.
Не вбачаючи підстав для задоволення скарги, керуючись ст. ст. 170, 303, 305-307, 309 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , яка діє в інтересах «Інфобезпека ЛТД», на бездіяльність прокурора Генеральної прокуратури України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилучених речей та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1