печерський районний суд міста києва
Справа № 757/2420/17-к
07 лютого 2017 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши провадження за скаргою ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб прокуратури міста Києва, -
ОСОБА_3 звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність посадових осіб прокуратури міста Києва.
В обґрунтування доводів скарги посилається на те, що вона, в рамках кримінального провадження №12014100000000927 звернулася до посадових осіб прокуратури міста Києва з клопотанням від 30.11.2016. Постановою прокурора відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_4 від 23.12.2016 в задоволенні клопотання було відмовлено.
Особа, що подала скаргу, слідчий, прокурор в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заяв про розгляд справи у їх відсутність не надходило.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 3 ст. 306 КПК України, відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи, що особа, що подала скаргу, слідчий прокурор в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, заяв про розгляд скарги у їх відсутність не надходило, що є проявом принципу диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги без їх участі в судовому засіданні на підставі наявних доказів.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження №12014100000000927 звернулася до посадових осіб прокуратури міста Києва з клопотанням від 30.11.2016. Постановою прокурора відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_4 від 23.12.2016 в задоволенні клопотання було відмовлено.
Згідно вимог ст. 303 ч. 1 п. 7 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, - особою, якій відмовлено в задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захистом.
Разом з тим, ст. 220 КПК України передбачено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Враховуючи ту обставину, що клопотання ОСОБА_3 від 30.11.2016 було розглянуто, заявником не було доведено протилежне, тому в задоволенні скарги слід відмовити,-
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб прокуратури міста Києва- відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1