Справа № 755/9675/18
"17" жовтня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Чех Н.А.
з участю секретаря - Кузьменко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
встановив:
Позивач звернулася до суду з вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1. В квартирі зареєстрована вона, її син - ОСОБА_3 та донька - ОСОБА_2 Однак, донька в спірній квартирі не проживає вже двадцять років, не сплачує комунальні послуги, в утриманні житла участі не бере, особистих речей в квартирі не має. Реєстрація відповідача викликає проблеми зі сплатою надмірних комунальних послуг. Вважає, що відповідач втратила право користування квартирою у зв'язку з тривалою, без поважних причин, відсутністю за місцем реєстрації. У зв'язку з чим вона змушена звернутися до суду з даним позовом.
В судове засідання позивач не з'явилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності та задоволення позовних вимог в повному обсязі, не заперечувала щодо прийняття заочного рішення в разі неявки відповідача в судове засідання.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце слухання справи сповіщалася згідно норм процесуального законодавства, заяв про розгляд справи за її відсутності, відзив на позов до суду не подавала. Враховуючи відсутність в судовому засіданні сторони відповідача, відсутність заяви про розгляд справи у її відсутність, чи відкладення розгляду справи з поважних причин, відзиву на позов, суд вважає за можливе прийняти рішення по суті спору без присутності відповідача, по доказам наданим до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ухвали суду від 03.07.2018 року у даній справі відкрито провадження, справа призначена до підготовчого засідання.
Ухвалою від 11.09.2018 року підготовче провадження закрито, справа призначена до судового розгляду.
По даній справі відповідач двічі викликалася до суду за повідомленою позивачем суду адресою, однак жодного разу до суду не з'явилася.
В суді встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1.
Право власності на спірну квартиру позивачем зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.03.2011 року.
Відповідно до Довідки про склад сім'ї від 19.06.2018 року, виданої ЖБК «Київ-міськбуд-5» в спірній квартирі зареєстровані: ОСОБА_1 (позивач), ОСОБА_2 (відповідач), яка є донькою позивача, та ОСОБА_3 - син позивача.
З актів від 15.12.2017 року, 27.02.2018 року, 30.05.2018 року та 20.09.2018 року встановлено, що ОСОБА_2 за спірною адресою не проживає з березня 1998 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 386 Цивільного кодексу України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
По даній справі встановлено, що відповідач в спірній квартирі не проживає. Відсутні і будь-які дані щодо не проживання відповідача в спірній квартирі з поважних причин чи щодо чинення перешкод в її проживанні. Будь-яких доказів на спростування доводів позивача, відповідач до суду не надала.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідач до суду не з'явилася, та не скористалася процесуальним правом висловити свої заперечення на позов та надати докази.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 319, 321, 386, 391, 405 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 15, 76-78, 81, 137, 258, 259, 264, 265, 273, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1) такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: