Справа № 755/12555/18
3/755/6139/18
"19" жовтня 2018 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Сазонова М.Г., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в м. Києві, про притягнення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №188105 від 23 липня 2018 року, ОСОБА_1 23 липня 2018 року о 16 год. 55 хв., керуючи автомобілем НОМЕР_1 в м. Києві по проспекту Перова, буд. 12 з ознаками наркотичного сп'яніння: сухість порожнини рота, тремтіння пальців рук, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився у встановленому законом порядку в присутності двох свідків.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, був належним чином повідомлений про дату та час слухання справи.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст.ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, в протоколі не зазначена частина статі 130 КУпАП, поряд з цим до матеріалів справи долучено довідку інспектора відділу адміністративної практики УПП в м. Києві ДПП ОСОБА_2, згідно якої в обліково-реєстраційних баз даних УПП у м. Києві ДПП ІІПС «Армор» було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння повторно протягом календарного року, тому просить кваліфікувати його дії за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Поліція порушила процедуру складання протоколу та вимоги щодо оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, оскільки згідно Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, мала спочатку визначити/перевірити повторність вчинення адміністративного правопорушення, а вже потім складати протокол із зазначенням суті адміністративного правопорушення, яке б відповідало відповідній частині статі 130 КУпАП щодо його повторності. В протоколі частина статі 130 КУпАП не зазначена взагалі, поліція склала протокол без попередньої перевірки на повторність. Довідку про належність транспортного засобу поліція до суду не направила. На відео з місця складання протоколу відносно ОСОБА_1 поліцейський запитує водія про його згоду пройти огляд на стан сп'яніння у лікаря-нарколога у встановленому законом порядку, на що водій відмовляється. Вже у протоколі зазначається про керування водієм автомобілем з ознаками наркотичного сп'яніння та детально описуються ознаки наркотичного сп'яніння.
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, суд вважає такими, що не можуть бути визнані належними та допустимими доказами, відомості, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Сукупність доказів, досліджених під час розгляду справи, свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1, оскільки представлені матеріали адміністративної справи стосовно останнього не містять жодного доказу щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що може слугувати підставою про визнання винним у порушення ч. 2 ст. 130 КУпАП, за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою статті ст. 130 КУпАП.
Пунктом 1 ст. 247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо в діях особи відсутній склад адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 130, 245, 247, 280, 283, 284 КУпАП, суд,
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ст.130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: