1-кс/754/3655/18
Справа № 754/14452/18
Іменем України
18 жовтня 2018 року слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні, в залі Деснянського районного суду м. Києва, клопотання старшого слідчого Деснянського УП ГУНП у м. Києві майора поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно по матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № №12018100030008807 від 16.10.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -
17.10.2018 року старший слідчий Деснянського УП ГУНП у м. Києві майор поліції ОСОБА_3 звернулася до суду із клопотанням, погодженим прокурором, про накладення арешту на майно.
В обгрунтування клопотання слідчий зазначає, що у провадженні СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12018100030008807 від 16.10.2018 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що 14.10.2018 приблизно о 21 год. 00 хв. ОСОБА_5 , знаходячись в квартирі АДРЕСА_1 із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я ОСОБА_6 , відкрито заволодів особистими речами останньої, а саме: мобільним телефоном «Айфон 6», грошовими коштами в сумі 600 гривень, паспортом громадянина України на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закордонним паспортом на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , службовим посвідченням працівника поліції на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жетоном працівника поліції та з місця вчинення кримінального правопорушення зник, завдавши потерпілій ОСОБА_6 матеріальної шкоди.
16.10.2018 року в період часу з 15 год. 10 хв. по 16 год. 44 хв. у квартирі АДРЕСА_1 за письмовою згодою ОСОБА_5 та у його присутності був проведений обшук в ході якого ОСОБА_5 добровільно надав працівникам поліції: рештки у вигляді відламків паспорту громадянина України на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рештки у вигляді паперових кусків паперу закордонного паспорту на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рештки у вигляді пластикових уламків посвідчення працівника поліції на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жетон працівника поліції № 0053257, папка з різноманітними документами на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гаманець червоного кольору, гаманець білого кольору, браслет із металу білого кольору, браслет із металу жовтого кольору, подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору, яка упакована у паперовий згорток, два наперсники із залишками речовини зеленого кольору, скляна чашка з рештками речовини білого кольору, одноразовий шприц об'ємом 20 мл. з рештками речовини прозорого кольору, колба з речовиною прозорого кольору, поліетиленовий пакетик з речовиною білого кольору.
Вилучені речі, згідно протоколу обшуку від 16.10.2018 року, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а саме є матеріальними об'єктами, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення.
Згідно з ч.2 ст.167 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду. Відповідно ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Арешт майна допускається з метою забезпечення в тому числі й збереження речових доказів.
Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення, в тому числі й збереження речового доказу, а також переховування, пошкодження, псування, зникнення, знищення, пересування, перетворення, або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню, слідчий просить накласти арешт на вищевказане майно, шляхом заборони використання, розпорядження, відчуження майна.
В судове засідання слідчий, прокурор не з'явилися, в матеріалах клопотання міститься письмова заява від прокурора Київської місцевої прокуратури №3 ОСОБА_4 з проханням про проведення розгляду даного клопотання за її відсутності, а також за відсутності слідчого, клопотання просить задовольнити. З урахуванням ч. 1 ст. 172 КПК України, суд вважає за можливе проводити розгляд даного клопотання за відсутності слідчого та прокурора, оскільки їхня неявка не перешкоджає розгляду клопотання.
На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання розглядається за відсутності власника майна.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали у їх сукупності, слідчий суддя доходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом було встановлено, що 16.10.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України (кримінальне провадження №12018100030008807).
Клопотання слідчого, погоджене із прокурором Київської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_4 . У ньому зазначено підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна, вид майна, що належить арештувати, тобто клопотання оформлене відповідно до вимог ст.171 КПК України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучені документи, які підтверджують обставини, викладені у клопотанні.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Крім того, ч.3 ст.170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Вирішуючи питання про задоволення клопотання слідчого, погодженого з прокурором та накладання арешту на вказане майно, суд враховує вимоги, передбачені ч.2 ст.173 КПК України та приходить до висновку, що існують правові підстави для арешту майна, є можливість використання його як доказу у кримінальному провадженні, наявна обґрунтована підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення, наслідки арешту майна для підозрюваного і третіх осіб.
Таким чином, слідчим суддею встановлено, що існують підстави, визначені у ч.2 ст.170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на зазначене вище майно.
При цьому, з огляду на положення ч.ч.1, 3 ст.170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст.98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, і у кого і де воно знаходиться, незалежно від того, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить об'єктивному встановленню обставин кримінального провадження.
Враховуючи викладене, а також виправдані інтереси держави, пов'язані з порушенням загальносуспільних інтересів, з урахуванням принципу розумності та співрозмірності, слідчий суддя приходить до переконання, що незастосування даного заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до зникнення або втрати майна, зазначеного у клопотанні слідчого, що визнано речовим доказом, чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Керуючись ст.ст. 167-175, 309, 369, 372, ч.2 ст.376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання старшого слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві майора поліції ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно по матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № №12018100030008807 від 16.10.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на: рештки у вигляді паперових кусків паперу закордонного паспорту на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рештки у вигляді пластикових уламків посвідчення працівника поліції на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жетон працівника поліції № 0053257, папку з різноманітними документами на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гаманець червоного кольору, гаманець білого кольору, браслет із металу білого кольору, браслет із металу жовтого кольору, подрібнену речовину рослинного походження зеленого кольору, яка упакована у паперовий згорток, два наперсники із залишками речовини зеленого кольору, скляну чашку з рештками речовини білого кольору, одноразовий шприц об'ємом 20 мл. з рештками речовини прозорого кольору, колбу з речовиною прозорого кольору, поліетиленовий пакетик з речовиною білого кольору, з метою збереження речових доказів та позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування цим майном.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не викликалась в суд протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення і набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали після постановлення ухвали апеляційним судом при відхиленні апеляції.
Ухвала, яка набрала законної сили, обов'язкова для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Слідчий суддя