Справа № 697/1545/18
Провадження № 3/697/619/2018
19.10.2018 Суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Льон О.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Канівського відділення поліції Золотоніського відділу поліції ГУ Національної поліції в Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючого,
за ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БР №053580 від 23.07.2018 ОСОБА_1 23.07.2018 о 02 год. 30 хв. по вул. Енергетиків, 141 в м.Каневі, Черкаської області, керував транспортним засобом - ВАЗ 2106, державний номерний знак НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння, різкий запах алкоголю з порожнини рота, від проходження медичного огляду відмовився в медичному закладі в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КпАП України, про що був складений протокол про адміністративне правопорушення, з яким він був ознайомлений.
В судовому засіданні ОСОБА_1 роз'яснено зміст ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, права зрозуміло.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП не визнав повністю та пояснив, що дійсно 23.07.2018 о 02 год. 30 хв. по вул. Енергетиків, в м.Каневі, Черкаської області, перебував за кермом автомобіля - ВАЗ 2106, державний номерний знак НОМЕР_1, був зупинений працівниками поліції та до нього було застосовано фізичну силу, одягнуто кайданки. Крім того, йому не було запропоновано пройти на місці огляд відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та примусово в кайданках доставлено до Канівської ЦРЛ для проходження огляду на стан сп'яніння, у зв'язку з чим він відмовився від проходження медичного огляду та від підпису в протоколі про адміністративне правопорушення.
Адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні просив винести постанову, якою закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що інспектором СРПП №1 Канівського ВП ОСОБА_3 протокол серії БР № 053580 складено в присутності свідків та підписано ними вже в закладі охорони здоров'я Канівської ЦРЛ, що суперечить Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/375, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за N 1413/27858). До того ж, до матеріалів справи також додано висновок з лікувального закладу, але в ньому зазначено висновок «підозра на алкоголь» . При цьому, відмова від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу взагалі не проводилася і інспектор не пропонував пройти в установленому законом порядку огляд, а застосувавши кайданки, примусово доставив ОСОБА_1 до Канівської ЦРЛ.
У судове засідання неодноразово викликався інспектор СРПП №1 Канівського ВП ОСОБА_3, який не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином судовою повісткою, про причини неявки суд не повідомив.
Допитаний в судовому засіданні, як свідок ОСОБА_4 суду показав, що 23.07.2018 перебував на чергуванні в Канівській ЦРЛ, тому як черговий лікар проводив освідування ОСОБА_1, який був примусово доставлений працівниками поліції в кайданках, під час огляду він визнав, що вживав алкогольні напої, це відображено в акті медичного огляду, але відмовився від проходження медичного огляду, вів себе агресивно, ображав поліцейських.
Допитана в судовому засіданні, як свідок ОСОБА_5 суду показала, що в ніч 23.07.2018 працювала у приймальному відділенні Канівської ЦРЛ разом із лікарем ОСОБА_4, працівники поліції привели ОСОБА_1 в кайданках, який від освідування на стан сп'яніння відмовився та пояснював, що не керував транспортним засобом.
Допитаний в судовому засіданні, як свідок ОСОБА_6 суду показав, що 23.07.2018, близько 04 год. 00 хв. біля Канівської ЦРЛ працівники поліції запросили його та ще одну особу бути свідками того, що ОСОБА_1 після оголошення протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції відмовився від підпису в протоколі, щодо відмови від проходження медичного огляду на стан сп'яніння йому не відомо.
Вислухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали адміністративного провадження, суд вирішив наступне.
У відповідності до положень ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно положень ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вимогами ст.252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зобов'язує суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права.
ЄСПЛ дотримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартами доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18.01.1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»( п.161, заява № 25).
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст.266 КУпАП, у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Положеннями п.6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 визначено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
В п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що якщо водій ухиляється від проходження огляду, то його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Тобто, з викладеного вище слідує, що працівником поліції повинно бути запропоновано водію пройти огляд на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. Тільки тоді, водій транспортного засобу, який відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я, при цьому його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Але, як свідчить відеозапис, переглянутий у судовому засіданні, працівником поліції ОСОБА_3 не було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а відразу доставлено його до медичного закладу із застосуванням кайданків, що суперечить положенням ст.266 КУпАП та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008.
Крім того, з урахуванням вищевикладеного, протокол серії БР № 053580 про порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП суперечить Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/375, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за N 1413/27858), оскільки його складено в присутності свідків та підписано ними вже в закладі охорони здоров'я Канівської ЦРЛ, що свідчить про те, що свідки, які зазначені в ньому не можуть підтвердити факт відмови ОСОБА_1 від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу.
Дослідивши висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складений відносно ОСОБА_1, в якому зазначено, про підозру на стан алкогольного сп'яніння, суд не може прийняти, як належний доказ, оскільки згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння та згідно акту медичного огляду (а.с.20) вбачається відмова від проходження медичного огляду.
Так, суд не приймає до уваги протокол серії БР №053580 від 23.07.2018 (а.с.1) та висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.07.2018, оскільки огляд на визначення стану сп'яніння проведено з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджену наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року, п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року №1103, так як підстав для проведення огляду не було, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у присутності свідків.
Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Згідно з п.1 ч.1 ст.247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Склад правопорушення наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
Відповідно до ч.3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер(Schmautzer)проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив,що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення».
У рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що п. 2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.
Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні не знайшло підтвердження порушення ОСОБА_1 п.2.5 Правил Дорожнього руху України та вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому справа про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись п.1 ст. 247, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд, -
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області через Канівський міськрайонний суд Черкаської області в десяти денний строк з дня винесення постанови.
Суддя Канівського
міськрайонного суду ОСОБА_7