Справа № 703/3837/18
2-о/703/208/18
24 жовтня 2018 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого-судді Борєйко О.М.
присяжних ОСОБА_1, ОСОБА_2
за участю секретаря судового засідання Кочеткової І.В.
прокурора Олексієнко Є О.
представника заявника ОСОБА_3
особи, стосовно якої розглядається заява, ОСОБА_4
матері особи,стосовно якої розглядається заява, ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаської області в порядку окремого провадження заяву головного лікаря комунального закладу «Черкаська обласна психіатрична лікарня» Черкаської обласної ради ОСОБА_6 про госпіталізацію ОСОБА_4 до психіатричного закладу в примусовому порядку,
23 жовтня 2018 року головний лікар комунального закладу «Черкаська обласна психіатрична лікарня» Черкаської обласної ради ОСОБА_6 звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з заявою, в якій просить госпіталізувати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до комунального закладу «Черкаська обласна психіатрична лікарня» Черкаської обласної ради в примусовому порядку.
Заяву обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 був госпіталізований до комунального закладу «Черкаська обласна психіатрична лікарня» Черкаської обласної ради 22 жовтня 2018 року о 23 годині 30 хвилин на підставі направлення на госпіталізацію виданого лікарем Черкаської СШМД. Після особистого огляду ОСОБА_4, комісія комунального закладу «Черкаська обласна психіатрична лікарня» Черкаської обласної ради прийшла до висновку про необхідність його госпіталізації до психіатричного стаціонару для проведення лікування в зв'язку з наявністю у нього тяжкого психічного розладу, який обумовлює вчинення та виявлення ним реальних намірів вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для оточуючих. Однак, ОСОБА_4 від запропонованої госпіталізації відмовився, в зв'язку з чим головний лікар змушений звернутися до суду з вказаної заявою.
Представник заявника, лікар - психіатр комунального закладу «Черкаська обласна психіатрична лікарня» Черкаської обласної ради ОСОБА_3 в судовому засіданні заяву головного лікаря підтримала та просила її задовольнити з наведених в ній підстав. При цьому зазначила, що ОСОБА_4 виявляє ознаки тяжкого психічного розладу: шизофренія, параноїдна форма, безперервно - проградієнтний тип перебігу, афективно - маячний синдром з наростаючим параноїчним дефектом особистості, в стані загострення, в зв'язку з чим являє собою безпосередню небезпеку для оточуючих. Крім того зазначила, що ОСОБА_4 є дієздатним, має ІІ групу інвалідності з психічних захворювань з 2006 року, з 2014 року - безтерміново, захворювання проявляється з 2005 року, в комунальному закладі «Черкаська обласна психіатрична лікарня» 13 разів перебував на лікуванні, після якого його стан суттєво поліпшувався, перебуває на обліку у лікаря-психіатра Черкаського обласного психо - неврологічного диспансеру з 2006 року.
Повідомив, що ОСОБА_4 було запропоновано госпіталізацію в добровільному порядку, від якої він категорично відмовився.
В 2016 році ОСОБА_4 було госпіталізовано в примусовому порядку, в 2017 році ОСОБА_4 проходив лікування в стаціонарі добровільно. Був виписаний через два тижні з покращенням стану.
Представник заявника, лікар - психіатр комунального закладу «Черкаська обласна психіатрична лікарня» Черкаської обласної ради ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначила, що відмова від лікування створює загрозу психічному здоров'ю ОСОБА_4, який потребує негайної медичної допомоги фахівців.
Прокурор Смілянської місцевої прокуратури Черкаської області ОСОБА_7 заяву головного лікаря «Черкаська обласна психіатрична лікарня» Черкаської обласної ради ОСОБА_6 про госпіталізацію ОСОБА_4 у психіатричний стаціонар без його згоди підтримав та просив її задовольнити.
Звернув увагу , що ОСОБА_4 є інвалідом ІІ групи з психічних захворювань, в тому числі з 2014 року - безтерміново, від госпіталізації в добровільному порядку відмовляється, не усвідомлюючи, що потребує негайної медичної допомоги фахівців.
Мати ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судовому засіданні надала письмові пояснення з приводу поданої заяви, а також письмові пояснення ОСОБА_8 - її другого сина та рідного брата ОСОБА_4, та письмові пояснення ОСОБА_9 - сусідки ОСОБА_4
Заяву підтримала, просила її задовольнити повністю. Зазначила, що ОСОБА_4 від лікування в добровільному порядку відмовляється. Вдома ліків не приймає. Від добровільної госпіталізації відмовився. Зазначила, що даний період є початком стану загострення хвороби її сина і своєчасне надання медичної допомоги саме в цей період може надати максимальний позитивний ефект для лікування її сина. Оскільки її син - ОСОБА_4 є інвалідом ІІ групи з психічних захворювань і неодноразово лікувався в психіатричних закладах, як в добровільному, так і в примусовому порядку, вона може визначити з цього досвіду перебігу хвороби її сину з 2005 року і до цього часу, що без допомоги в примусовому порядку стан її сина буде надалі тільки погіршуватись.
Особа, стосовно якої розглядається заява, - ОСОБА_4 під час судового засідання проти задоволення заяви про госпіталізацію у психіатричний стаціонар без його згоди заперечив, хворим себе не вважає.
Підтвердив в судовому засіданні, що йому було запропоновано госпіталізацію в добровільному порядку, але він відмовився.
На питання представника заявника, лікаря - психіатра комунального закладу «Черкаська обласна психіатрична лікарня» Черкаської обласної ради ОСОБА_3 в судовому засіданні відмовився від госпіталізації до психіатричного закладу та від амбулаторного чи іншого лікування.
Зазначив, що в стосунках з матір'ю, братом та оточуючими є доброзичливим, матері допомагає. Загрози чи небезпеки для оточуючих не створює. Жодних скарг на нього не надходило. Намагався працевлаштуватись, але безуспішно. Закон не порушує. Має фантазії на релігійні теми.
Суд, заслухавши пояснення представника заявника - лікаря - психіатра ОСОБА_10, прокурора Смілянської місцевої прокуратури Черкаської області ОСОБА_7, особу, стосовно якої розглядається заява, - ОСОБА_4, вивчивши надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи вважає заяву головного лікарня комунального закладу «Черкаська обласна психіатрична лікарня» Черкаської обласної ради обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного:
Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних доку-9/ментів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За правилами ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам вцілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч.3 ст. 13 Закону України «Про психіатричну допомогу» від 22 лютого 2000 року №1489-III, особа може бути госпіталізована до психіатричного закладу в примусовому порядку на підставах, передбачених ст.14 цього закону.
Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» від 22 лютого 2000 року №1489-III, особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих.
Враховуючи викладене, для примусової госпіталізації особи до психіатричного закладу необхідна наявність наступних складових: якщо її обстеження або лікування можливі лише в стаціонарних умовах, при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих.
Як вбачається з супровідного листка №67463 та талону до нього, виданих лікарем Черкаської СШМД 22 жовтня 2018 року, ОСОБА_4 22 жовтня 2018 року встановлено попередній діагноз: «шизофренія, параноїдна форма», при огляді перебував у агресивному стані, називає себе архангелом Гавриїлом, в зв'язку з чим причетний до всіх катастроф на землі, критика до свого стану відсутня. З зазначеним діагнозом доставлений до відділення №1 комунального закладу «Черкаська обласна психіатрична лікарня» Черкаської обласної ради.
Відповідно до висновку ЛКК комунального закладу «Черкаська обласна психіатрична лікарня» Черкаської обласної ради від 23 жовтня 2018 року №3547/02, а саме: заступника головного лікаря з медичних питань - ОСОБА_11, завідуючої відділенням - ОСОБА_3, лікаря-психіатра - ОСОБА_12, під час огляду пацієнта ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_2, встановлено, що його психічний стан на момент огляду - доступний мовному контакту, афективно нестійкий. Вважає, що мати через дану госпіталізацію хоче покарати його і довести свою перевагу. При цьому стверджує, що він спроможний до будь-яких рішень і дій, називає себе «вищим за Бога, Гавриїлом». На адресу матері висловлює маячні ідеї переслідування, отруєння. Заявляє, що вдома відчував хімічний присмак їжі і води, бачив як мати прискає у воду кислоту. Не заперечує конфліктні стосунки з матір'ю, але значно зменшує агресивні прояви зі свого боку. Запевняє, що лише іноді намагався «поставити матір на місце», коли вона його принижувала і ображала, при згадуванні цього стає злісним, не приховує свою антипатію до матері. Висловлює маячні ідеї особливого значення, вважає, що володіє особливими магічними здібностями, може створювати магічний захист через амулети. Наявність галюцинацій заперечує. В мисленні виражені структурно - логічні розлади у вигляді паралогічності, категоричності, резонерства. Критика до власного стану повністю відсутня, не усвідомлює наявність психотичних розладів, відмовляється від лікування. На підставі викладеного, комісія лікарів прийшла до висновку, що пацієнт ОСОБА_4 страждає на тяжке психічне захворювання: «Шизофренія, параноїдна форма, безперервно - проградієнтний тип перебігу, афективно - маячний синдром з наростаючим параноїчним дефектом особистості. Стан загострення» і являє собою безпосередню небезпеку для оточуючих, в зв'язку з чим потребує примусової госпіталізації до комунального закладу «Черкаська обласна психіатрична лікарня» у відповідності до ст.14 Закону України «Про психіатричну допомогу».
Крім того, під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_4 є дієздатним, має ІІ групу інвалідності з психічних захворювань з 2006 року, з 2014 року - безтерміново, захворювання проявляється з 2005року, в комунальному закладі «Черкаська обласна психіатрична лікарня» 13 разів перебував на лікуванні, після якого його стан суттєво поліпшувався, перебуває на обліку у лікаря-психіатра Черкаського обласного психо-неврологічного диспансеру з 2006 року.
На підставі вищевикладеного, враховуючи, що ОСОБА_4 страждає на тяжке психічне захворювання, внаслідок якого вчиняє та виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для нього та оточуючих, в тому числі відмовляється від лікування в добровільному порядку, що створює небезпеку для його психічного здоров'я, його лікування можливе лише в стаціонарних умовах, однак, самостійно лікуватися від захворювання не бажає, суд приходить до висновку, що він повинен бути госпіталізований до комунального закладу «Черкаська обласна психіатрична лікарня» Черкаської обласної ради в примусовому порядку.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 76, 81, 89, 95, 264-265, 339-342 ЦПК України, ст. ст. 13, 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» від 22 лютого 2000 року №1489-III,
Заяву головного лікаря комунального закладу «Черкаська обласна психіатрична лікарня» Черкаської обласної ради ОСОБА_6 про госпіталізацію ОСОБА_4 до психіатричного закладу в примусовому порядку - задовольнити.
Госпіталізувати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, до комунального закладу «Черкаська обласна психіатрична лікарня» Черкаської обласної ради в примусовому порядку.
Рішення підлягає негайному виконанню, але може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження - після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасовано.
Сторони у справі:
Заявник - Комунальний заклад «Черкаська обласна психіатрична лікарня» Черкаської обласної ради, адреса: вул. Павлова, 46, м. Сміла Черкаської області, 20708, код ЄДРПОУ 02004841.
Головуючий О.М. Борєйко
Присяжні : ОСОБА_1
ОСОБА_2