Справа № 703/2951/18
2/703/1782/18
23 жовтня 2018 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області
в складі: головуючого-судді Пасацької Л.А.
секретаря судового засідання Покотиленко І.В.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі засідань приміщення суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Позивач, ОСОБА_1, звернулась до суду із вказаним позовом.
Обґрунтовує тим, що проживає з відповідачем однією сім'єю з 2006 року, від спільного проживання у сторін народилася донька - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.
Зазначила, що сімейні відносини з відносини з відповідачем не склалися, відповідач відмовляється утримувати сім'ю та на даний час донька перебуває повністю на її утриманні, в зв'язку з чим звернулася до суду.
Просила стягнути із ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи від дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Сторони у судове засідання не з'явились, подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, позивач позовні вимоги підтримує в повному обсязі з наведених підстав, відповідач їх визнав, просять ухвалити відповідне рішення.
Згідно положень ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій… У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд, вивчивши матеріали справи, з урахуванням вимог ст.ст. 206, 223 ЦПК України, вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача, від якого надійшла відповідна заява та прийняти його заяву про визнання ним позову, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд встановив наступні фактичні обставини.
Від спільного проживання сторони мають спільну доньку, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, (а.с. 3).
Таким чином судом встановлено, що батьками малолітньої ОСОБА_3 є ОСОБА_2 та ОСОБА_4
Відповідач інших аліментів нікому не платить, стягнень за виконавчими документами не має, та спроможний утримувати дитину, на даний час ухиляється від виконання свого обов'язку.
Статтею 51 Конституції України передбачені права дітей на матеріальне утримання з боку батька та права на їх повноцінне життя та всебічний розвиток.
Відповідно до ч.7 ст.7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтями 18, 27 «Конвенції про права дитини» (ратифікована Постановою ВР України №789-XII від 27.02.91) встановлено, що батьки несуть загальну та однакову відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Положеннями ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України передбачено обов'язок батьків утримувати дітей до їх повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі ( ст. 181 СК України) .
Відповідно ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатнихчоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
При цьому, частиною 2 цієї статті (в редакції станом на 14.09.2017 р.) визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а їх мінімальний розмір на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом (ст. 183 СК України).
Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15.05.2006: «За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно…
Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК ( 2947-14 ). При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення…
Відповідно ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Ураховуючи встановлені обставини, та визнання позову відповідачем, суд вважає доцільним присудити аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача на користь позивача на утримання спільної доньки, але не менше визначеного законодавством мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі заяви до суду, з 27.08.2018 року і до досягнення дитиною повноліття .
Відповідно ч. 1 п.1 ст. 430 ЦПК України суд допускає стягнення аліментів у межах суми за один місяць до негайного виконання.
Суд, з урахуванням визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті та вимог ч.6 ст. 141, 142 ЦПК України присуджує з відповідача у дохід держави 50 відсотків судового збору, належного до сплати при поданні позову, у сумі 352 грн. 40 коп.
На підставі наведеного, ст. 51 Конституції України, ст..ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ст. ст. 7, 180 - 182, 183, 191 СК України, керуючись ст. ст. 7, 10, 11, 58-61, 88, 208, 212, 213-215, 218, 224-226, 367 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи від дня пред'явлення позову до суду 27.08.2018 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути із ОСОБА_2 у дохід держави судовий збір у сумі 352 грн. 40 коп. (триста п'ятдесят дві гривні 40 копійок).
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області, а матеріали справ надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Позивач - ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1.
Відповідач - ОСОБА_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2.
Головуючий: Л. А. Пасацька