Справа № 694/332/18
провадження № 2/694/213/18
(заочне)
23.10.2018 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області
в складі: головуючої судді Гончаренко Т.В.
за участю секретаря судового засідання Блискавки А.С.
розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Звенигородки цивільну справу провадження в якій відкрито за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивачка звернулася до суду з вказаним позовом. Позов обгрунтовує тим, що фактично сімейно-шлюбні стосунки, ведення спільного господарства з відповідачем вони припинили, на даний час проживають окремо. Причиною було те, що вони мають різні погляди на подружнє життя, внаслідок чого постійно виникали сварки та непорозуміння. Відновлювати сімейно-шлюбні стосунки не бажає, оскільки подальше сумісне життя та збереження шлюбу неможливі, питання щодо спору про поділ майна немає, питання утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, яка проживає з позивачкою та знаходиться на її утриманні в даному позові не зазначено.
Належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи сторони в судове засідання не з'явились. Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з письмовою заявою про розгляд справи без її участі, в якій вказала, що позовні вимоги підтримує повністю і просить суд їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує, після розірвання шлюбу просить залишити їй прізвище шлюбне ОСОБА_1.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про час і місце розгляду справи за адресою місця реєстрації, про що в матеріалах справи наявне підтвердження.
Зі згоди позивачки, суд знаходить за можливим розглянути справу у відсутності відповідача, згідно до вимог частини 4 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України, на підставі наявних у справі доказів з постановленням заочного рішення, що відповідає положенням статті 280 цього Кодексу.
У зв»язку з неявкою в судове засідання всіх осіб які беруть участь в справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи вважає, що даний позов обґрунтований і підлягає до задоволення в повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12.01.2013 року сторони зареєстрували шлюб у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Звенигородського районного управління юстиції у Черкаській області, актовий запис №4 (а.с.6).
Від шлюбу мають неповнолітню дитину, дочку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якої в свідоцтві про народження записаний відповідач (а.с. 7).
Згідно довідки, виданої виконавчим комітетом Тарасівської сільської ради від 23.03.2018 року №200, ОСОБА_1 зареєстрована і проживає в будинку своєї матері за адресою: вул.Новоукраїнська,56, с.Тарасівка, Звенигородського району, Черкаської області, разом зі своєю донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка повністю перебуває на утриманні своєї матері (а.с.8).
Згідно ч.2 ст.104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
ч. 2 ст. 112 СК України встановлено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка та жінки. Примушування чоловіка та жінки до шлюбу не допускається.
Як встановлено ст.56 СК України - кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість.
Вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню через те, що сім'ю зберегти неможливо, оскільки сторони фактично припинили сімейно-шлюбні стосунки, більше їх не відновлювали і відновлювати не бажають.
Судом не встановлено наявності спору щодо виховання і проживання дитини. Після розірвання шлюбу неповнолітня дитина сторін ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 буде проживати разом з матір”ю ОСОБА_1.
Питання щодо спору про поділ спільного майна подружжя та утримання неповнолітньої дитини сторонами в даному позові не зазначено.
Після розірвання шлюбу прізвище позивачки слід залишити шлюбне ОСОБА_1.
Відповідно до ч.1,3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов»язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу, витрати пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов»язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки понесені нею документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору та витрати за надання професійної правничої допомоги.
На підставі ст. 104, 105, 110, 112, 115 СК України, керуючись ст. ст.12,13,141,259,263-265,268, 280,284-285, 287-289 ЦПК України у редакції Закону №2147-VIII від 03.10.2017 року, який набрав чинності 15.12.2017 року, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити повністю.
Шлюб між гр.ОСОБА_2 і ОСОБА_1, зареєстрований 12.01.2013 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Звенигородського районного управління юстиції у Черкаській області, актовий запис №4 - розірвати.
Після розірвання шлюбу неповнолітня дитина сторін ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 буде проживати разом з матір”ю ОСОБА_1.
Після розірвання шлюбу прізвище позивачки залишити шлюбне ОСОБА_1.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, витрати по сплаті судового збору в розмірі 704,80 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 350,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги, враховуючи п.п. 15.5. п. 15 Розділу 13 Перехідні положення ЦПК України до апеляційного суду Черкаської області через Звенигородський районний суд Черкаської області шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складання.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя