Справа № 703/2530/17
2/703/221/18
23 жовтня 2018 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого-судді Прилуцького В.О.
секретаря судового засідання Бондаренко А.І.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Смілі цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування,-
встановив:
Моторно (транспортне) страхове бюро України звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, повязаних з виплатою страхового відшкодування, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 12 серпня 2015 року близько 8 год. 30 хв. ОСОБА_1 керуючи автомобілем НОМЕР_1, при виїзді з другорядної вулиці Каменської в м. Сміла на вул. 60 років СРСР, яка є головною, не надала переваги в русі автомобілю «Шевроле», дн.з. СА 0029 ВК, який був під керуванням водія ОСОБА_3, внаслідок чого відбулось зіткнення та пошкодження транспортних засобів.
Відповідно до постанови Смілянського міськрайонного суду Черкаської області 17 листопада 2015 року ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст.. 124 КУпАП, а справу щодо неї закрито в зв'язку зі збігом строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Постановою апеляційного суду Черкаської області від 5 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 17 листопада 2015 року скасовано та прийнято нову, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закрито провадження у справі в зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
На дату скоєння ДТП ОСОБА_1 не мала чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у зв'язку з чим МТСБУ сплатило на користь потерпілої особи ОСОБА_3 страхове відшкодування в сумі 50000 грн. на підставі заяви про виплату страхового відшкодування. Факт зазначеної виплати підтверджується платіжними дорученнями, додатково МТСБУ понесено витрати на аварійного комісара в розмірі 700 грн. Тому позивач звернувся до суду та просив стягнути з відповідача кошти в розмірі понесених витрат 50000 грн., витрати на аварійного комісара в розмірі 700 грн., витрат на правову допомогу в сумі 2000 грн. та сплачений судовий збір в сумі 1600 грн..
В судове засідання представник позивача не з'явився, проте надала до суду заяву про розгляд справи без її участі. Позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Проти винесення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, причини неявки суду не повідомила. Про час та місце судового засідання повідомлялась належним чином, що підтверджується матеріалами поштової кореспонденції та оголошенням на офіційному веб - сайті суду, із заявою про розгляд справи у її відсутність до суду не зверталась. Окрім того факт належного повідомлення відповідача про судові засідання підтверджується її особистими заявами про зупинення провадження у справі (а.с.38) та про відкладення розгляду справи (а.с.51,66), що свідчить про намагання відповідача затягнути розгляд справи та уникнути сплати відшкодування.
Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку сторін, викладену письмово, вважає можливим розглянути справу, в порядку, передбаченому гл.11 розділу 3 ЦПК України, у відсутність відповідача, який згідно ст.130 ЦПК України повідомлений про день та час розгляду справи належним чином.
У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.
Дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог установив наступне.
12 серпня 2015 року близько 8 год. 30 хв. ОСОБА_1 керуючи автомобілем НОМЕР_1, при виїзді з другорядної вулиці Каменської в м. Сміла на вул. 60 років СРСР, яка є головною, не надала переваги в русі автомобілю «Шевроле», дн.з. СА 0029 ВК, який був під керуванням водія ОСОБА_3, внаслідок чого відбулось зіткнення та пошкодження транспортних засобів.
Відповідно до постанови Смілянського міськрайонного суду Черкаської області 17 листопада 2015 року (а.с.6) ОСОБА_1 визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст.. 124 КУпАП, а справу щодо неї закрито в зв'язку зі збігом строку притягнення до адміністративної відповідальності.
Постановою апеляційного суду Черкаської області від 5 січня 2018 року (а.с. 43-44) апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 17 листопада 2015 року скасовано та прийнято нову, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та закрито провадження у справі в зв'язку із закінченням на моент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Згідно з ч.6 ст.82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, винуватцем ДТП, яка трапилась 12 серпня 2015 року за участю автомобілів НОМЕР_2 та «Шевроле» д.н.з. НОМЕР_3, є водій автомобіля НОМЕР_2 - ОСОБА_1, яка є відповідачем у даній справі.
Внаслідок вище вказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль НОМЕР_4, який належить ВАО Черкаський ОСС, отримав механічні пошкодження. Розмір матеріальних збитків, заподіяних власнику вказаного транспортного засобу, становить 112451 грн. 79 коп., що підтверджується висновком № 28006 від 12 вересня 2015 року (а.с.13-19).
Цивільно-правова відповідальність ВАО Черкаський ОСС, як власника автомобіля за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації автомобіля НОМЕР_4, який керував ОСОБА_3 була застрахована у страховій групі «ТАС» на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/3539366. Термін дії полісу з 24 січня 2015 року по 23 січня 2016 року включно. У свою чергу, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації автомобіля НОМЕР_2 застрахована не була.
У судовому засіданні було встановлено, що збитки, спричинені дорожньо-транспортною пригодою не були відшкодовані потерпілій особі особисто винуватцем пригоди, якою є ОСОБА_1.
Пунктом 39.2.1ст.39 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"визначено, що основними завданнями МТСБУ є здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.
Згідно з п.41.1ст.41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Відповідно дост.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"МТСБУ відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна життю, здоров'ю та майну третіх осіб під час дорожньо-транспортної пригоди.
20 січня 2016 року Виробниче автотранспортне об'єднання Черкаської облспоживспілки, як власник автомобіля, який отримав пошкодження під час ДТП, скориставшись своїм правом передбаченим ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» звернувся до МТСБУ з заявою про відшкодування оціненої шкоди заподіяної їм в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 12 серпня 2015 року. Даний факт підтверджується відповідною заявою від 24 листопада 2015 року (а.с.4-5).
У зв'язку з настанням події, передбаченої п.41.1ст.41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", МТСБУ відповідно до наказу № 1156 від 17 лютого 2016 року здійснило Виробничому автотранспортному об'єднанню Черкаської облспоживспілки виплату страхового відшкодування як особі, яка потерпіла внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у сумі 50000 грн., що підтверджується платіжним доручення № 1156 рв від 18 лютого 2016 року (а.с.12).
Відповідно до ч.1ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Пунктом 38.2.1ст.38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"передбачено, що МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Оскільки позивачем сплачено потерпілому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилась 12 серпня 2015 року, страхове відшкодування у загальній сумі 50000 грн., право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, якою є ОСОБА_1, у сумі 50000 грн. перейшло до МТСБУ.
Відповідно до п. 40.3 ст. 40 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ має право залучати аварійних комісарів, експертів або юридичних осіб, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти, у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадку, визначених у статті 41 цього Закону.
Як вказано у позові, з метою встановлення розміру заподіяння шкоди, МТСБУ залучило суб'єкта оціночної діяльності, вартість послуг якого складає 700 грн..
Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Ч.1 ст.81 ЦПК України вказує на те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивач же жодних доказів на підтвердження сплати витрат понесених на залучення аварійного комісара у сумі 700 грн. до суду не надав, тому суд вважає, що у цій частині позов до задоволення не підлягає.
Таким чином, повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у сукупності, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 50000 грн. на відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних із виплатою страхового відшкодування.
Крім того, підлягають задоволенню також вимоги позивача про стягнення судових витрат, оскільки згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Тому до стягнення з відповідача на користь МТСБУ підлягає понесений ними пропорційно розміру задоволених позовних вимог і документально підтверджений судовий збір в розмірі 1577 грн. 91 коп. (сплачений судовий збір - 1600 грн. х суму задоволеного позову 50000 грн./ на загальну суму позову - 50700 грн. = 1577 грн. 91 коп.).
Окрім того відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача 2000 грн. витрат на правову допомогу, однак жодного доказу на підтвердження сплати таких коштів адвокату до суду не надав, тому в цій частині позов до задоволення не пілягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 12, 81, 141, 259, 263-265, 280-283, 354 ЦПК України, ст.1191 ЦК України,ст. 22, 38-41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд,-
вирішив:
Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування,- задовільнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючої ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_5 на користь Моторно (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ), код ЄДРПОУ: 21647131, п/р 2600202284871 в Укрексімбанку у м. Києві МФО 322313, яке знаходиться за адресою: Русанівський б-р, 8 м. Київ 50000 (п'ятдесят тисяч) грн. понесених витрат та 1577 грн. 91 коп. судового збору, а всього 51577 грн. 91 коп..
В решті позовних вимог відмовити.
На заочне рішення відповідач може протягом 30-ти днів з дня його проголошення подати до міськрайонного суду заяву про його перегляд.
Рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Головуючий: В. О. Прилуцький