Справа № 699/1153/18
Номер провадження № 2/699/665/18
про забезпечення позову
19.10.2018 року м. Корсунь-Шевченківський
Суддя Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області Линдюк В.С., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
До Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області одночасно з позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, ціна якого 70 000 грн., надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль НОМЕР_1, який зареєстрований на відповідача по справі.
Подана заява про забезпечення позову відповідає приписам та вимогам встановленим ст. 151 ЦПК України, а тому підлягає невідкладному розгляду, у порядку передбаченому ст. 153 ЦПК України, без повідомлення учасників справи.
Вказана заява про забезпечення позову мотивована тим, що 09.08.2018 року з вини відповідача сталася дорожньо-транспортна пригода у результаті якої автомобілю позивача заподіяно технічні ушкодження. На час дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована, а тому виключно він має відшкодувати заподіяну шкоду. Прохання щодо накладення арешту безпосередньо на автомобіль НОМЕР_1, який на праві приватної власності належить відповідачу, обумовлено співмірністю його ринкової вартості та ціни заявленого позову. Також вказано, що даний захід забезпечення позову гарантуватиме те, що відповідач не відчужить його, а також за рахунок звернення стягнення на вказаний автомобіль можливо буде виконати рішення суду.
Відповідно до змісту ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити заходи забезпечення позову, передбачені ст. 150 ЦПК України. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Факт належності відповідачу ОСОБА_3 транспортного засобу ВАЗ 2121, 1988 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру МВС України, а також протоколо про адміністративне правопорушення від 09.08.2018 року серії ОБ № 021298 про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до роз'яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Cуду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Так, з позовної заяви вбачається, що між сторонами існує спір стосовно відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 09.08.2018 року. На даний час вказаний спір, з ціною позову 70 000 грн., між сторонами у досудовому порядку не вирішений.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», як і Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), застосовується судами як джерело права.
Відповідно до змісту Рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 року у справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 25.05.2016 року у справі № 6-605цс16, вказано, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Відповідно до змісту ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
При цьому, Європейський суд з прав людини у Рішенні 17.07.2008 року у справі «Каіч та інші проти Хорватії» вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Також Європейським судом з прав людини у Рішенні від 29.06.2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначено, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У Рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини визначає, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
Таким чином, Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Про вказане також зазначено і у п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.
Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 року № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
На підставі вищевикладеного, дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги наведені норми законодавства, Конвенції з врахуванням роз'яснень Верховного Суду України, прецедентної практики Європейського суду з прав людини, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів представника позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; встановленого спору між сторонами по справі та ціни позову, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення вимоги стосовно забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3.
При цьому суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і рівності сторін, оскільки метою забезпечення позову є вжиття негайних, проте тимчасових заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення суду.
У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.
Суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; 2) до суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
З наданих до суду документів, вбачається, що позивач зареєстрований у м. Києві, а у матеріалах справи відсутні документи на підтвердження того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування можливих збитків відповідача, у зв'язку з чим, судом вказане питання одночасно з вирішенням питання щодо забезпечення позову не вирішується.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149-151, 153, 154, 258-261, 353, 354, пп. 15.5 п. 1 розділу ХІІІ «Перехідних положень» ЦПК України, суддя
Задовольнити заяву про забезпечення позову та накласти арешт на автомобіль НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Копію ухвали про забезпечення позову надіслати заявнику та ОСОБА_3 для відому, а також до Корсунь-Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області для негайного виконання.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Линдюк В.С.