17 жовтня 2018 року
м. Київ
Справа № 910/5233/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Краснова Є.В. - головуючого, Мачульського Г.М., Кушніра І.В.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Магістраль" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2018 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.05.2018 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Магістраль" до: 1) Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"; 2) Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" про визнання правочинів недійсними,
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. У квітні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Техно-Магістраль" (далі - ТОВ "Техно-Магістраль") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (далі - ПАТ КБ "Приватбанк") та Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" (далі - ПрАТ "Страхова компанія "Інгосстрах") про визнання недійсними договору фінансового лізингу №FLO6410 від 30.03.2016 (далі - договір №FLO6410), укладеного між ТОВ "Техно-Магістраль" та ПАТ КБ "Приватбанк", і договору добровільного страхування наземного транспорту № DNH0UA-162U6BW від 30.03.2016 (далі - договір № DNH0UA-162U6BW), укладеного між ТОВ "Техно-Магістраль" та ПрАТ "Страхова компанія "Інгосстрах".
1.2. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невідповідність оспорюваних договорів вимогам статті 230 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України ) та Закону України "Про фінансовий лізинг".
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2018 (суддя Якименко М.М.) позовну заяву повернуто без розгляду.
Ухвалу мотивовано посиланнями на те, що об'єднання заявлених позивачем вимог та одночасний їх розгляд перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін, належній, ретельній оцінці доказів, що має ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що, в свою чергу, призведе до суттєвого утруднення правильного і своєчасного вирішення господарського спору.
2.2. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2018 (колегія суддів: Кропивна Л.В., Смірнова Л.Г., Пашкіна С.А.) ухвалу залишено без змін.
3. Короткий зміст доводів та вимог касаційної скарги
3.1. У касаційній скарзі ТОВ "Техно-Магістраль" посилається на порушення судами попередніх інстанцій вимог статті 47 та частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
При цьому ТОВ "Техно-Магістраль" зазначає про те, що заявлені ним вимоги є взаємопов'язаними, а саме: стосуються одного майна (культиваторів); пов'язані підставою виникнення - придбання майна у фінансовий лізинг та його подальшим страхуванням; пов'язані спільними доказами; вимоги про визнання недійсним договору страхування є похідними від вимог про визнання недійсним договору фінансового лізингу.
3.2. У касаційній скарзі ТОВ "Техно-Магістраль" просить скасувати оскаржувані судові рішення і передати справу до суду першої інстанції для відкриття провадження у справі.
4. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
4.1. Відзиви на касаційну скаргу від інших учасників справи до Верховного Суду не надходили.
5. Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
5.1. Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5.2. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені обставини, Верховний Суд у межах перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень, вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, зважаючи на таке.
5.3. Відповідно до вимог статті 47 ГПК України позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох позивачів або відповідачів; права або обов'язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; предметом спору є однорідні права і обов'язки.
5.4. Згідно з частиною 1 статті 173 ГПК в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
5.5. Таким чином, зазначеними нормами процесуального права передбачено право позивача пред'явити позов до кількох відповідачів, об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
5.6. Об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.
5.7. Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
5.8. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача.
5.9. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
5.10. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
5.11. Колегія суддів не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про не пов'язаність заявлених позивачем позовних вимог, з огляду на наступне.
5.12. Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з позовної заяви, звертаючись з позовом, позивач зазначав про те, що 30.03.2016 між ним (лізингоодержувачем) та ПАТ КБ "Приватбанк" (лізингодавцем) було укладено договір фінансового лізингу № DNH2FLO6410, за умовами якого банк зобов'язався придбати у власність у Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Новофарм" майно (культиватор Case IH Tiger MATE II 60,5 18,44 м новий, № YCD071847, 2013 р.в.; культиватор Case IІ Tiger MATE 50,5 15,39 м новий, № YЕD072630, 2014 р.в.) та передати його ТОВ "Техно-Магістраль" у платне користування, а після сплати всієї суми лізингу - у власність.
5.13. При цьому пунктом 5.1 договору фінансового лізингу № DNH2FLO6410 зобов'язано лізингоодержувача укласти із ПрАТ "Страхова компанія "Інгосстрах" договір страхування строком на один рік.
5.14. 30.03.2016 між позивачем (страхувальником) та ПрАТ "Страхова компанія "Інгосстрах" (страховиком) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № DNH0UA-162U6BW, за умовами якого страхуванню підлягає майно (культиватор Case IH Tiger MATE, №, 2013 р.в.; культиватор Case IІ Tiger MATE, № YЕD072630, 2014 р.в.).
5.15. Таким чином, договір добровільного страхування наземного транспорту №UA-162U6BW було укладено саме на виконання умов основного договору - договору фінансового лізингу № DNH2FLO6410, тому вимога про визнання недійсним договору добровільного страхування наземного транспорту № DNH0UA-162U6BW є похідною від вимоги про визнання недійсним договору фінансового лізингу № DNH2FLO6410.
5.16. Підставами для визнання зазначених договорів недійсними позивач зазначає те, що на дату укладення договору № DNH2FLO6410 банком з відома страхової компанії було завідомо внесені умови, які не відповідали дійсності, тому підписуючи оспорювані правочини, позивач був введений в оману з боку відповідачів, оскільки зміст договорів по окремим позиціям не відповідає дійсності, у зв'язку з чим оспорювані договори укладені з порушенням вимог статті 230 ЦК України та Закону України "Про фінансовий лізинг".
5.17. З наведеного вбачається, що позивачем у позовній заяві об'єднано позовні вимоги, які пов'язані між собою підставою виникнення, поданими доказами, є основними та похідними.
6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
6.1. З огляду на викладене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з доводами ТОВ "Техно-Магістраль", наведеними у касаційній скарзі, щодо порушення судами попередніх інстанцій вимог статті 47 та частини 1 статті 173 ГПК України.
6.2. У зв'язку з викладеним та з урахуванням положень частини 6 статті 310 ГПК України оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню, а матеріали справи слід направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
7. Судові витрати
7.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на відповідачів.
Керуючись статтями 129, 300, 301, 304, 306, 308, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Магістраль" задовольнити частково.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2018 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.05.2018 у справі № 910/5233/18 скасувати.
3. Матеріали справи № 910/5233/18 передати до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" та Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах" по 881 грн (вісімсот вісімдесят одна гривня) судового збору за подання касаційної скарги.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Є. Краснов
Суддя Г. Мачульський
Суддя І. Кушнір