29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"23" жовтня 2018 р. Справа № 924/756/18
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Крамара С.І. при секретарі судового засідання Мельницькій Н.О., розглянувши матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ
до Комунального підприємства по експлуатації теплового господарства "Тепловик" Старокостянтинівської міської ради, м. Старокостянтинів Хмельницької області
про стягнення 3 598 657,23 грн., з яких: 2 184 442,33 грн. - основного боргу, 670 585,32 грн. - пені, 146 384,91 грн. - 3%річних, 597 244,68 грн. - інфляційних втрат
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: ОСОБА_1 - згідно довіреності №25/09-18 від 25.09.2018р.
В судовому засіданні відповідно до ст. 240 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
27.08.2018 року на адресу господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ до Комунального підприємства по експлуатації теплового господарства "Тепловик" Старокостянтинівської міської ради, м. Старокостянтинів Хмельницької області про стягнення 3 598 657,23 грн., з яких: 2 184 442,33 грн. - основного боргу, 670 585,32 грн. - пені, 146 384,91 грн. - 3% річних, 597 244,68 грн. - інфляційних втрат.
Ухвалою суду від 30.08.2018р. відкрито провадження у справі №924/756/18 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження.
20.09.2018р. відповідачем подано відзив з доданими копіями наказу №168 від 10.07.2015р., розрахунку заборгованості по різниці в тарифах, рішення Старокостянтинівської міської ради №33/30/VII від 14.09.2018р. та №664 від 17.09.2018р.
09.10.2018р. від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі №924/756/18 на підставі п. 1 ч. 2 ст. 231 ГПК України, у зв'язку з підписанням між сторонами договору №81/1/1730-13 від 28.09.2018р. про реструктуризацію заборгованості за спожитий газ. При цьому, відповідач посилається на ст. 5 Закону України "Про заходи спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії", відповідно до якої на реструктуризовану заборгованість не нараховується неустойка, інфляційні нарахування. До клопотання додано копії договору №81/1/1730-13 від 28.09.2018р. та додатку до договору «Графік погашення заборгованості за спожитий природний газ), акту звіряння розрахунків, договору про надання місцевої гарантії №81/1/1730-МГ від 28.09.2018р. та додатків №1, №2 до договору.
Представник позивача в судове засідання 23.10.2018р. не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, місце та час судового слухання справи, що підтверджується розпискою по справі від 17.10.2018р. В судовому засіданні 17.10.2018р. представником позивача підтверджено факт укладення з відповідачем договору про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ №81/1/1730-РЗ від 28.09.2018р. на суму основного боргу, і тому в цій частині провадження у справі вважає, що належить слід закрити. Щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат вказує, що вони нараховані до укладення договору про реструктуризацію і звернув увагу на те, що станом на 31.12.2016р. основний борг не був погашений, з огляду на що у відповідності до ст. 7 Закону №1730-VIII вказані вимоги підлягають задоволенню.
Представник відповідача в судових засіданнях проти задоволення позовних вимог заперечує та вказує, що відповідно до договору про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ №81/1/1730-РЗ від 28.09.2018р. та ст. 5 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" заборгованість перед позивачем відсутня. Просить суд в частині основного боргу закрити провадження та відмовити щодо решти позовних вимог.
Відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь - якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків визначених цією статтею.
Розглянувши матеріали справи, заяву про закриття провадження, судом встановлено та враховується наступне.
19.12.2014р. ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" як продавцем та комунальним підприємством по експлуатації теплового господарства „Тепловик” Старокостянтинівської міської ради як покупцем укладено договір №3255/15-БО-34 купівлі-продажу природного газу (далі - договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язався передати у власність покупцю у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.
Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем, виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями (п. 1.2 договору).
Відповідно до п. 2.1 договору продавець передає покупцеві в період з 01.01.2015 по 31.12.2015 природний газ обсягом до 2185 тис. м. куб., у тому числі по місяцях кварталів.
Як передбачено п. 3.3 договору приймання - передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу оформляється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.
У Розділі 5 договору сторонами узгоджено ціну газу, у розділі 6 - порядок та умови проведення розрахунків, в які неодноразово вносились зміни додатковими угодами 1-10 долученими до матеріалів справи.
На виконання умов договору у 2015 році продавець передав покупцю природний газ на загальну суму 11 603 522,25 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами приймання-передачі природного газу за період з 31.01.2015р. по 31.12.2015р.
Відповідачем здійснено часткову оплату за договором №3255/15-БО-34 купівлі-продажу природного газу від 19.12.2014р., внаслідок чого станом на 31.01.2018р. розмір основного боргу склав 2 184 442, 33 грн.
Так, з 30.11.2016р. набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", у преамбулі якого зазначено, що цей Закон визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.
Статтею 2 Закону № 1730-VIII передбачено, що дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.
Відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №168 від 10.07.2017р. відповідно до Закону України "Про заходи спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії", Порядку ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, та користування зазначеним реєстром, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 93, наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 24,04.2017 №94 «Про організацію ведення реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії» до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії включено, в тому числі Комунальне підприємство по експлуатації теплового господарства "Тепловик" Старокостянтинівської міської ради (код ЄДРПОУ 14151464) з обсягом кредиторської заборгованості, що підлягає врегулюванню згідно Закону - 2 184 442,33 грн., та з обсягом нарахувань із сплати неустойки у період до 01.07.2016р. - 5802,80 грн.
Відповідно до статті 1 Закону № 1730-VIII процедура врегулювання заборгованості - це заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості.
Згідно з ч.ч. 1 - 4 статті 5 Закону № 1730-VIII реструктуризації підлягає кредиторська заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (без урахування суми неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), не погашена станом на 31 грудня 2016 року.
Реструктуризація заборгованості за спожитий природний газ, що підлягає врегулюванню відповідно до цього закону, здійснюється шляхом розстрочення на 60 календарних місяців рівними частинами з першого числа місяця укладення договору без відстрочення погашення заборгованості та з можливістю дострокового погашення.
Як вбачається з підписаного між сторонами під час провадження у справі №924/756/18 договору №81/1/1730-13 від 28.09.2018р. про реструктуризацію заборгованості за спожитий газ, в порядку та на умовах, визначених цим договором кредитор та боржник домовилися про реструктуризацію кредиторської заборгованості за спожитий природний газ, використаний боржником для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з опалення та постачання гарячої води, що виникла у боржника перед кредитором станом на 01.07.2016 та не погашена до 31.12.2016 згідно з договором купівлі-продажу (постачання) природного газу від 19.12.2014р. №3255/15-БО-34, шляхом розстрочення на 60 календарних місяців без відстрочення її погашення.
До складу заборгованості, реструктуризація якої здійснюється згідно з договором, не включаються суми неустойки (штрафів, пені), процентів річних, інфляційних нарахувань в обсязі 0 грн., нарахованих на заборгованість, у тому числі 0 грн., підтверджені судовим рішенням (п. 2 договору про реструктуризацію).
Пунктом 3 договору про реструктуризацію визначено, що сума заборгованості, що підлягає реструктуризації відповідно до пунктів 1 і 2 договору, становить 2 184 442,33 грн., що підтверджується актом звіряння взаєморозрахунків, який в обов'язковому порядку додається до договору та є його невід'ємною частиною.
Сторони погодили, що укладений Договір про реструктуризацію не припиняє зобов'язання боржника (не є новацією) за договором від 19.12.2014р. №3255/15-БО-34 (п. 8 Договору про реструктуризацію).
Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення їх підписів печатками (за наявності) та погодження з гарантом і діє до 01.09.2023 року.
У додатку до вищевказаного договору сторони погодили Графік погашення заборгованості за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з опалення та постачання гарячої води, що виникла станом на 01.07.2016р. та не погашена до 31.12.2016р.
Як додаток №1 до договору від 28.09.2018р. №81/1/1730-13 сторонами підписано Акт звіряння розрахунків станом на 14.09.2018р., згідно зі змістом якого сальдо на користь НАК «Нафтогаз України» складає 2 184 442,33 грн. за договором №3255/15-БО-34.
Окрім того, згідно з договором про надання місцевої гарантії №81/1/1730-МГ від 28.09.2018р. Старокостянтинівська міська рада виступила гарантом виконання КП експлуатації теплового господарства „Тепловик” Старокостянтинівської міської ради умов договору про реструктуризацію заборгованості за спожитий газ №81/1/1730-13 від 28.09.2018р. перед ПАТ „НАК „Нафтобаз України”.
Відповідно до ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України унормовано, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч. 3 ст. 231 ГПК України).
Закриття провадження у справі - це одна з форм закінчення розгляду справи без винесення рішення суду у зв'язку з виявленням після відкриття провадження обставин, зокрема, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. За таких обставин, подальше продовження процесу стає недоцільним.
Враховуючи, що сторонами після відкриття провадження у справі реструктуризовано основний борг в розмірі 2 184 442,33 грн. у відповідності до вимог Закону № 1730-VIII шляхом укладення договору від 28.09.2018р., суд вважає за необхідне задовольнити заяву представника відповідача від 08.10.2018р. та на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України закрити провадження по справі №924/756/18 в частині позовних вимог про стягнення 2 184 442,33 грн. основного боргу.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
За змістом п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
З огляду на вищевикладене та закриття провадження по справі в частині сплати основного боргу, позивачу належить повернути з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 32766,63 грн., перерахований згідно з платіжним дорученням №6006946 грн. від 06.08.2018р.
Позивач просить стягнути з відповідача нараховані на підставі п. 7.2 договору та ст. 625 ЦК України з урахуванням часткових проплат в періоди існування прострочення 670 585,32 грн. пеню та 146 384,91 грн. - 3% річних обраховані загалом за період з 15.02.2015р. по 01.01.2017р., 597 244,68 грн. - інфляційні втрати за травень, червень, жовтень 2015р., лютий-грудень 2016р., січень - грудень 2017р.
Згідно з ч. 3 ст. 5 Закону № 1730-VIII на реструктуризовану заборгованість не нараховуються неустойка (штрафи, пені), проценти річних, інфляційні нарахування, крім випадків повного або часткового нездійснення платежів за договором про реструктуризацію заборгованості, укладеним відповідно до цього Закону.
Підписавши в силу вимог Закону №1730-VIII договір про реструктуризацію, сторони фактично тим самим змінили порядок і строки проведення розрахунків між ними. Відповідно до приписів частини третьої статті 5 Закону № 1730-VIII, яка є нормою прямої дії та відповідно до якої умова щодо ненарахування неустойки, інфляційних втрат, річних на реструктуризовану заборгованість не ставиться у залежність від будь-яких інших умов. Виключенням є повне або часткове нездійснення платежів саме за договором про реструктуризацію заборгованості, укладеним відповідно до Закону № 1730-VIII.
Станом на час ухвалення рішення у справі договір про реструктуризацію був підписаний сторонами спору, тобто з моменту його укладення є таким, що породжує правові наслідки.
Таким чином, для застосування санкцій та наслідків порушення грошового зобов'язання, встановлених частиною другою статті 625 ЦК України, необхідно, щоб оплату було здійснено поза межами порядку і строків, визначених договором про реструктуризацію.
Що ж до застосування до спірних правовідносин приписів частини першої статті 7 Закону №1730-VIII, відповідно до якої на реструктуризовану заборгованість за спожитий природний газ станом на 1 липня 2016 року неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню та не можуть бути предметом подальшого продажу, за умови повного виконання теплогенеруючими та теплопостачальними організаціями договору про реструктуризацію заборгованості, то, у даному випадку, судом враховується, що у вказаній справі має місце поетапне виконання відповідачем умов договору про реструктуризацію (яким передбачено розстрочку погашення заборгованості з вересня 2018 року по серпень 2023 року включно) без прострочення виконання платежів.
Вищевказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 11.09.2018р. №914/51/18.
Як вбачається з наданих відповідачем копій платіжних доручень №27 від 28.09.2018р. та №779 від 02.10.2018р. про сплату 109222,11 грн. призначенням платежів визначено: „ПКМУ №256 від 04.03.2002р., наказ №1 від 04.01.2018р., зг дог про реструк заб за спож прир газ №811/1/1730-РЗ, 81/1/1730-МГ від 28.09.2018р. за 09.10.18р. та згідно графіка за вересень 18р.”.
Відповідно до ст. 73 ГПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 74 ГПК України).
Враховуючи відсутність доказів порушення виконання відповідачем умов укладеного договору про реструктуризацію в частині здійснення платежів по основному боргу, пряму дію приписів ч. 3 ст. 5 Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", суд дійшов до висновку про безпідставність вимог про стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Беручи до уваги наведені вище положення Закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає за належне у стягненні з відповідача 670 585,32 грн. - пені, 146 384,91 грн. - 3%річних, 597 244,68 грн. - інфляційних втрат відмовити.
У відповідності до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 24, 73, 74, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, п. 2 ч.1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір”, суд
Провадження у справі №924/756/18 за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ до Комунального підприємства по експлуатації теплового господарства "Тепловик" Старокостянтинівської міської ради, м. Старокостянтинів Хмельницької області про стягнення 3 598 657,23 грн. в частині стягнення 2 184 442,33 грн. основного боргу закрити.
В позові Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ до Комунального підприємства по експлуатації теплового господарства "Тепловик" Старокостянтинівської міської ради, м. Старокостянтинів Хмельницької області в частині стягнення 670 585,32 грн. - пені, 146 384,91 грн. - 3% річних, 597 244,68 грн. - інфляційних втрат відмовити.
Повернути Публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) з Державного бюджету України 32766,63 грн. судового збору, перерахованого згідно з платіжним дорученням №6006946 від 06.08.2018р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ „Перехідні положення ГПК України.
Повне рішення складено 24.10.2018р.
Суддя С.І. Крамар
Віддрук. 3 прим. та надіслати рекомендованим з повідомленням:
1 - до справи,
2 - позивачу (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6);
3 - відповідачу (31101, Хмельницька обл., м. Старокостянтинів, вул. Ессенська, буд. 2, блок 4).