ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
24 жовтня 2018 року, м. Херсон, справа № 923/796/18
Господарський суд Херсонської області у складі судді Закуріна М. К., розглянувши справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Херсонської філії ПАТ "Укртелеком"
до Управління соціального захисту населення Олешківської районної державної адміністрації
про стягнення 114 494,67 грн,
за участю секретаря судового засідання Бєлової О.С.
Дії, аргументи та докази позивача
13.09.2018 Публічне акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Херсонської філії ПАТ “Укртелеком” звернулося до суду з вимогами, спрямованими до Управління праці та соціального захисту населення Олешківської районної державної адміністрації, про стягнення 114 494,67 грн витрат, які ним понесені у зв'язку з наданням телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян у 2017 році.
В якості обґрунтування власної позиції позивач вказав, що протягом 2017 року надавав телекомунікаційні послуги жителям Олешківського району, у тому числі громадянам, які мають пільги (тобто знижки вартості послуг) по сплаті таких послуг, складав відповідні щомісячні розрахунки видатків на відшкодування витрат за січень-грудень 2017 року та надавав їх відповідачу для здійснення компенсації вартості наданих пільг на загальну суму 126 083,64 грн, зокрема по місяцям: у січні на суму 13 344,52 грн, у лютому - 13 189,24 грн, у березні - 13 034,33 грн, у квітні - 12 777,01 грн, у травні - 12 254,65 грн, у червні - 12 237,67 грн, у липні - 8 537,46 грн, у серпні - 8 837,08 грн, у вересні - 8 532,33 грн, у жовтні - 8 338,74 грн, у листопаді - 7 480,63 грн, у грудні - 7 519,98 грн. Проте, відповідач не здійснив відповідну виплату отриманих громадянами пільг у повному обсязі, сплативши лише 11 588,97 грн, чим порушив, на думку позивача, положення пункту 3 статті 63 Закону України «Про телекомунікації», статей 87, 89 та 102 Бюджетного кодексу України, якими встановлено, що видатки на відшкодування вартості послуг зв'язку, наданих пільговим категоріям громадян, здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України.
Позивач також зазначив, що позов спрямований саме до Управління праці та соціального захисту населення Олешківської районної державної адміністрації Херсонської області, як особи, яка у відповідності до положень пункту 3 «Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256, є головним розпорядником коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення.
У відповіді на відзив позивач додатково вказав, що: 1) названий Порядок фінансування видатків в обов'язковому порядку розповсюджується на відповідача, оскільки ним регулюються правовідносини щодо надання пільг населенню, у тому числі телекомунікаційних; 2) надання до матеріалів справи в якості доказів договорів про надання телекомунікаційних послуг з кожним споживачем з метою підтвердження факту наявності договірних відносин та відповідно надання таким особам пільг по оплаті вартості послуг не є обов'язковим, оскільки відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України № 117 від 29.01.2003 «Про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги» саме на структурні підрозділи з питань соціального захисту населення покладений обов'язок по наповненню Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.
З метою підтвердження заявлених вимог, позивач разом із позовною заявою надав та послався на наступні докази:
- розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за кожний місяць надання послуг, тобто січень - грудень 2017 року,
- акти звіряння розрахунків між сторонами за кожний місяць надання послуг, тобто січень - грудень 2017 року,
- супровідні листи про направлення щомісячних розрахунків на відшкодування витрат та актів звіряння розрахунків,
- розрахунок заборгованості за період з січня по грудень 2017 року на загальну суму 114 494,67 грн,
- вимогу щодо сплати заборгованості № 18-65С000/28від 15.08.2018.
Дії, аргументи та докази відповідача
Відповідач заявлені до нього вимоги не визнав та у поданому до суду у встановлений строк відзиві на позов послався на наступні аргументи.
Так, на його думку, у задоволенні позову суд повинен відмовити виходячи з того, що:
- починаючи з 24.06.2017 управління соціального захисту населення не являються розпорядниками бюджетних коштів щодо наданих телекомунікаційних пільг, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2017 № 426 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256» внесені зміни до «Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256, якими виключено положення про регулювання правовідносин щодо визначення головного розпорядника бюджетних коштів щодо телекомунікаційних послуг, оскільки відповідні пільги підлягають фінансуванню із місцевих бюджетів у відповідності до пункту 20-4 частини 1 статті 91 Бюджетного кодексу України;
- управління не є розпорядником бюджетних коштів по фінансуванню телекомунікаційних послуг Великокопанівської об'єднаної територіальної громади, яка була утворена у 2016 році у межах Олешківського району, оскільки у відповідності до статті 67 БК України визначено особливості формування бюджетів об'єднаних територіальних громад;
- надані позивачем до матеріалів справи акти звірок не є належними доказами, оскільки вони не підписувалися відповідачем та складені виключно за підписом позивача;
- надані позивачем до матеріалів справи розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг не є належними доказами, які підтверджують сам факт надання телекомунікаційних послуг громадянам, оскільки позивачем не доведено, що такі особи є його абонентами.
Процесуальні дії та рішення суду
Ухвалою суду від 26.09.2018 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного провадження без повідомлення та виклику учасників справи. Цією ж ухвалою відповідачу встановлений строк (18.10.2018) для надання відзиву на позов, а позивачу строк (22.10.2018) - для надання відповіді на відзив. У свою чергу, сторонами надані у визначені строки відзив на позов та відповідь на відзив.
Статтею 248 ГПК України встановлено, що «суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі».
Суд дотримався даного правового положення та розглянув справу у межах вказаного строку, виходячи з наведеної дати відкриття провадження у справі.
При вирішенні питання порядку подачі доказів з метою їх подальшої оцінки при винесенні даного рішення, суд зазначає, що позивачем дотримані вимоги частини 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України щодо подачі доказів разом із позовною заявою, а тому названі вище письмові докази прийняті судом до розгляду.
Суд також констатує, що сторонами не заявлено будь-яких процесуальних клопотань.
Обставини, які установлені судом
Відповідно до щомісячних розрахунків видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за 2017 рік, Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Херсонської філії ПАТ «Укртелеком» протягом 2017 року надавало телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян Олешківського району Херсонської області, у зв'язку з чим ним обраховані витрати, які понесені у зв'язку з оплатою пільговими абонентами за надані послуги зі знижкою у сумі 126 083,64 грн, у тому числі: у січні на суму 13 344,52 грн, у лютому - 13 189,24 грн, у березні - 13 034,33 грн, у квітні - 12 777,01 грн, у травні - 12 254,65 грн, у червні - 12 237,67 грн, у липні - 8 537,46 грн, у серпні - 8 837,08 грн, у вересні - 8 532,33 грн, у жовтні - 8 338,74 грн, у листопаді - 7 480,63 грн, у грудні - 7 519,98 грн.
З тексту ОСОБА_1 вбачається, що вони містять перелік осіб, яким позивачем надані пільги, їх адреси, ідентифікаційні номери, період надання та сума пільги.
Вказані ОСОБА_1 позивачем надані відповідачу, що підтверджується супровідними листами № 651550/01-03/249 від 07.02.2017, № 651250/01-03/270 від 14.03.2017, № 651250/01-03/273 від 07.04.2017, № 651250/01-03/277 від 08.05.2017, № 651250/01-03/285 від 08.06.2017, № 651250/01-03/286 від 19.07.2017, № 651250/01-03/293 від 14.09.2017, № 651250/01-03/294 від 14.09.2017, № 651250/01-03/297 від 17.10.2017, № 651250/01-03/301 від 23.11.2017, № 651250/01-03/308 від 13.12.2017, № 651250/01-03/316 від 17.01.2018.
Поряд з цим, з названих листів вбачається, що позивач разом із Розрахунками надавав відповідачу акти звірок взаємних розрахунків відповідно за кожний місяць надання послуг, проте той їх підписання проігнорував.
Судом також установлено, що відповідач витрати на надання пільг зв'язку громадянам Олешківського району позивачу сплатив частково у сумі 11 588,97, у зв'язку з чим, за розрахунком позивача, заборгованість складає 114 794,67 грн. Вказаний розрахунок судом перевірений на предмет правильності визначення загальної суми наданих послуг та він є правильним.
Підводячи підсумок наведених обставин, суд зазначає, що вказаними доказами позивач підтвердив та довів факти надання послуг зв'язку пільговим категоріям громадян Олешківського району та суму заборгованості з таких витрат.
Оцінка суду установлених обставин та норм діючого законодавства
Порядок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян врегульований положеннями пункту 3 статті 63 Закону України «Про телекомунікації». Зокрема, за правовою нормою «телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України».
У свою чергу, діючими на час надання пільг законами, якими встановлені відповідні пільги, є наступні Закони України: «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу», «Про жертви нацистських переслідувань», «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про соціальний статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», «Про охорону дитинства», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Зокрема, за змістом:
- пункту 20 статті 15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу» «Особам, на яких поширюється дія цього закону надаються пільги … - позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20 процентів від тарифів вартості основних та 50 процентів - додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50 процентів від затверджених тарифів»;
- пункту 18 статті 6-1 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» «Колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, створених фашистською Німеччиною та її союзниками в період Другої світової війни, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, надаються … пільги - позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата в розмірі 20 відсотків тарифів на основні та 50 відсотків - на додаткові роботи). Абонентна плата за користування телефоном установлюється в розмірі 50 відсотків затверджених тарифів»;
- пункту 10 статті 6-2 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» «Колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, надаються … пільги - позачергове безоплатне встановлення квартирних телефонів і позачергове користування всіма послугами зв'язку. Абонентна плата за користування квартирним телефоном установлюється в розмірі 50 відсотків затверджених тарифів»;
- пункту 17 статті 6-3 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» «Колишнім в'язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання в період Другої світової війни; особам, які були насильно вивезені на примусові роботи на територію Німеччини або її союзників, що перебували у стані війни з колишнім Союзом РСР, або на території окупованих Німеччиною інших держав; дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога, яких у зв'язку з патріотичною діяльністю їх батьків було піддано репресіям, фізичним розправам, гонінням, надаються … пільги - позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення телефонів (оплата у розмірі 20 відсотків тарифів на основні та 50 відсотків - на додаткові роботи). Абонентна плата за користування телефоном установлюється в розмірі 50 відсотків затверджених тарифів».
- пункту 19 статті 6-4 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» «Дружинам (чоловікам) померлих жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, надаються … пільги - позачергове користування всіма послугами зв'язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата в розмірі 20 відсотків від тарифів на основні та 50 відсотків - на додаткові роботи). Абонентна плата за користування телефоном установлюється в розмірі 50 відсотків затверджених тарифів».
- пункту 11 статті 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» «Особам, віднесеним до категорії 1 (пункт 1 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги … - 50-процентна знижка плати за користування … телефоном (абонентна плата, оплата послуг електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів при посекундному обліку їх тривалості). Зазначені у цьому пункті пільги надаються також членам сімей громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які проживають у жилих будинках (квартирах) усіх форм власності, в межах норм, передбачених законом. До членів сімей громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, належать: дружина (чоловік), неповнолітні діти, непрацездатні батьки, особа, яка проживає разом з постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи особою - інвалідом I групи та доглядає за нею, за умови, що ця особа не перебуває у шлюбі; особа, яка знаходиться під опікою або піклуванням громадянина, що має право на пільги, та проживає разом з ним»;
- пункту 1 статті 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» «Особам, віднесеним до категорії 2 (пункт 2 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги - пільги, передбачені пунктами …11 … статті 20 …»;
- пункту 8 статті 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» «Потерпілим дітям, зазначеним у пунктах 1 - 6 статті 27 цього Закону, та їх батькам надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги … - 50-процентна знижка плати за користування сім'єю, що має дитину-інваліда … телефоном (в тому числі щодо оплати послуг електрозв'язку за місцеві телефонні розмови з квартирних телефонів при похвилинному обліку їх тривалості) … за умови, що дитина проживає разом з сім'єю»;
- пункту 6 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» «Ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ, ветеранам Національної поліції, ветеранам податкової міліції, ветеранам державної пожежної охорони, ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранам служби цивільного захисту, ветеранам Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України надаються такі пільги … - 50-відсоткова знижка плати за користування квартирним телефоном …»;
- пункту 4 абзацу 3 статті 13 Закону України «Про охорону дитинства» «Багатодітним сім'ям надаються такі пільги … - позачергове встановлення квартирних телефонів. Абонентна плата за користування квартирним телефоном встановлюється у розмірі 50 відсотків від затверджених тарифів»;
- абзацу 2 частини 5 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» «Особам, звільненим з військової служби, які стали інвалідами під час проходження військової служби, надається 50-відсоткова знижка плати за встановлення і користування квартирним телефоном».
Положеннями цих законів також визначені джерела фінансування видатків на надання відповідних пільг.
Так, у відповідності до:
- статті 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу» «Фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів»;
- частини 6 статті 6 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» «Фінансування витрат, пов'язаних з наданням пільг жертвам нацистських переслідувань, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів»;
- статті 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» «Фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством»;
- статті 9 Закону України «Про соціальний статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» «Витрати, пов'язані з реалізацією цього Закону, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством»;
- статті 23 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» «Фінансове забезпечення витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом».
Безпосередньо відносини, що виникають у процесі виконання бюджетів регулюються Бюджетним кодексом України.
Так, у відповідності до пункту 9 статті 87 та підпункту «б» пункту 4 частини першої статті 89 Бюджетного кодексу України видатки на соціальний захист населення віднесені до видатків, які проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, а згідно з пунктами 1 та 2 статті 97 того ж Кодексу такі видатки «є субвенціями з державного бюджету, порядок та умови надання яких визначаються Кабінетом Міністрів України».
Зокрема, за частиною 1 статті 102 Бюджетного кодексу України «Видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».
Таким чином, вказаними правовими нормами урегульовано порядок надання державних телекомунікаційних пільг певним категоріям громадян та джерела їх фінансування.
Водночас, механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету встановлений «Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256.
Проте, суд, враховуючи період надання телекомунікаційних послуг позивачем пільговій категорії громадян Олешківського району, а саме січень - грудень 2017 року, а також внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 № 256 постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2017 № 426, наводить зміст пунктів 1 цього Порядку станом на 01.01.2017 та станом на 21.06.2017.
Зокрема, у редакції станом на 01.01.2017 пункт 1 Порядку мав наступну редакцію: «Цей Порядок визначає відповідно до статті 102 Бюджетного кодексу України механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу; допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам, тимчасової державної допомоги дітям та допомоги по догляду за інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу; компенсації особам, які згідно із статтями 43 і 48 Гірничого закону України мають право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби, але проживають у будинках, що мають центральне опалення; компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян; пільг з послуг зв'язку, зокрема безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів, та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків та зубопротезування) за рахунок субвенцій з державного бюджету».
Натомість, у редакції з 21.06.2017 пункт 1 Порядку має наступну редакцію: «Цей Порядок визначає відповідно до статті 102 Бюджетного кодексу України механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу; доставки громадянам повідомлень про призначення субсидії; допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам, тимчасової державної допомоги дітям та допомоги по догляду за інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу за рахунок субвенцій з державного бюджету».
Таким чином, названий Порядок розповсюджує свою дію на механізм та органи, які у ньому зазначені та які визначені як розпорядники бюджетних коштів щодо фінансування пільг з послуг зв'язку з місцевих бюджетів за рахунок субвенцій з державного бюджету, лише до набрання чинності відповідних змін, а саме до моменту опублікування постанови Кабінету Міністрів України від 21.06.2017 № 426 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256» - 24.06.2017 в газеті «Урядовий кур'єр» від 24.06.2017 № 117, а з наступного часу цей Порядок не регулює відповідні правовідносини та не розповсюджується на механізм фінансування пільг з послуг зв'язку з місцевих бюджетів за рахунок субвенцій з державного бюджету.
На основі такого висновку суд зазначає про необґрунтованість аргументу позивача про розповсюдження названого Порядку після 24.06.2017 на фінансування витрат з надання пільг з послуг зв'язку.
У даному контексті суд зазначає, що за змістом пункту 1 названого Порядку (у редакції, яка діяла у період з 01.01.2017 по 24.06.2017):
- «Фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі …» (пункт 2);
- «Головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів)» (пункт 3);
- «Перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Державною казначейською службою згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов'язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій, допомоги та компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян…» (пункт 4);
- «Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення): … до 22 числа місяця, що настає за звітним, - щодо … пільг з послуг зв'язку …. Інформація про фактично нараховані за звітний період суми подається як в цілому, так і за розрахунками, не проведеними згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. № 20…» (пункт 5);
- «Фінансові органи районних держадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) на підставі актів звіряння, зазначених у пункті 5 цього Порядку, щомісяця готують реєстри нарахованих сум та подають їх Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі: … до 25 числа місяця, що настає за звітним, - щодо … пільг з послуг зв'язку … Інформація про фактично нараховані за звітний період суми подається як в цілому, так і за розрахунками, не проведеними згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. № 20…» (пункт 6);
- «Отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків. Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють у п'ятиденний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг і ведуть облік за видами пільг … з послуг зв'язку …» (пункт 8).
Разом з тим, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.06.2017 № 426 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256» вказані пункти 5, 6 та 8 Порядку мають інший зміст та з них виключено «пільги з послуг зв'язку».
Отже, суд прийшов до висновку, що Управління праці та соціального захисту населення Олешківської районної державної адміністрації, являючись головним розпорядником бюджетних коштів та виконавчим органом, до компетенції якого у період з 01.01.2017 по 23.06.2017 відносився обов'язок щодо прийняття від позивача, як підприємства, яке надає послуги зв'язку окремим категоріям громадян, розрахунків на компенсації та на відшкодування витрат за надані пільги, звірки з їх інформацією, що міститься в реєстрі, та обов'язок щодо здійснення їх компенсації.
Суд також зазначає, що складені позивачем ОСОБА_1 видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за кожний місяць такого надання протягом 2017 року відповідає положенням наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 4 жовтня 2007 року № 535 «Про затвердження форми для розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг « 2-пільга», та Інструкції про порядок її заповнення», а тому вони сприймаються судом як належні докази, які підтверджують факт надання позивачем відповідних пільг з послуг зв'язку.
У зв'язку з цим, висловлені відповідачем заперечення щодо неналежності таких ОСОБА_1 як доказів надання пільг, а також необхідності доведення позивачем наявності договірних умов з кожним абонентом, до уваги судом не прийняті.
Суд також вважає безпідставним наведений відповідачем аргумент відносно непідписання ним актів звірок за кожний місяць надання пільг як на підставу для несплати відповідної компенсації, оскільки, як зазначено вище за пунктом 5 «Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету» обов'язок щомісячної підготовки інформації про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг покладений на головних розпорядниках бюджетних коштів, а тому ухилення від підписання актів звірок не впливає на сам факт надання пільг з послуг зв'язку та не спростовує такий факт.
У відповідності до частини 3 статті 19 Бюджетного кодексу України учасниками бюджетного процесу є органи, установи та посадові особи, наділені бюджетними повноваженнями (правами та обов'язками з управління бюджетними коштами).
ПАТ “Укртелеком” не є учасником бюджетного процесу, а правовідносини між позивачем та відповідачем свідчать про виникнення між ними майново-господарських зобов'язань, в силу яких у відповідності до приписів статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша (управнена) сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. За частиною 1 статті 175 того ж Кодексу майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Так, відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. В свою чергу, згідно статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За таких обставин, суд приходить висновку, що між сторонами у період з 01.01.2017 по 23.06.2017 існували зобов'язання щодо відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг зв'язку громадянам Олешківського району, на підставі законодавчих положень.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що «суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором» (ч. 2).
За змістом частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. В силу статті 614 того ж Кодексу, «особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання».
Тобто, чинним законодавством не передбачена залежність відшкодування наданих пільг від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов'язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах.
У відповідності до частини 1 статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а згідно з частиною 2 статті 218 ГК України та статті 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставиною, яка є підставою для звільнення від відповідальності.
За змістом пункту 4 рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 у справі № 1-29/2007 від 09.07.2007 за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36,частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98,101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян) «закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України - він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України. Таке положення закріплено і в частині третій статті 27 Кодексу).
Метою і особливістю закону про Державний бюджет України є забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають фінансові зобов'язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі й
надання пільг, компенсацій і гарантій. Отже, при прийнятті закону про Державний бюджет України мають бути дотримані принципи соціальної, правової держави, верховенства права, забезпечена соціальна стабільність, а також збережені пільги, компенсації і гарантії, заробітна плата та пенсії для забезпечення права кожного на достатній життєвий рівень (стаття 48 Конституції України).
Оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Кодексі, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України».
Суд наголошує, що у відповідності до частини 4 статті 11 ГПК України «суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1960 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права».
Зокрема, за пунктом 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 зроблений висновок, що «суд погоджується, що асигнування для виплати державою боргів з державного бюджету можуть викликати певну затримку у виконанні рішень судів. Тим не менше, Суд вважає, що, неспромігшись протягом двох років передбачити такі асигнування, держава порушила свої зобов'язання за п. 1 ст. 6 Конвенції. Більше того, як випливає з матеріалів справи, державою не було вжито заходів для виправлення ситуації у цій справі».
Аналогічний висновок зроблений Європейським судом з прав людини у справі "Бакалов проти України". Так, у пункті 40 рішення Суду від 30.11.2004, зазначено, що «відсутність бюджетного фінансування не є виправданням за бездіяльність», а тому ним зроблений висновок, що такий випадок «є порушення пункту 1 Першого протоколу».
Викладені правові приписи та названі судом джерела права свідчать про обов'язок держави в особі відповідного управління соціального захисту населення (у даному випадку відповідача) компенсувати надавачу телекомінікаційних послуг вартість понесених витрат на надання соціальних пільг відповідному населенню району, виконавши взяте на себе за законом зобов'язання, і така відповідальність не може ставитись у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб, у тому числі і державних органів у питанні належного фінансування тих витрат, які обумовлені наданням законодавчими актами держави певній категорії населення країни пільг.
Проте, такий обов'язок відповідача перед позивачем існував у період з 01.01.2017 по 23.06.2017, а у інший період, тобто з 24.06.2017 по 31.12.2017, відповідач не є державним органом, на якого покладені обов'язки головного розпорядника бюджетних коштів з фінансування відповідних пільг з послуг зв'язку. Зроблений висновок спростовує наведені відповідачем аргументи відносно відсутності у нього прав та обов'язків розпорядника бюджетних коштів з фінансування відповідних пільг з послуг зв'язку за увесь 2017 рік.
Висновки суду з предмету судового розгляду
На підставі викладеного, за результатами оцінки доказів та вказаних правових положень, суд вважає, що відповідач, як головний розпорядник бюджетних коштів у період з 01.01.2017 по 23.06.2017 щодо виконання державних програм соціального захисту населення по фінансуванню пільг з послуг зв'язку мешканцям Олешківського району, не виконав покладених на нього обов'язків по сплаті позивачу відповідної компенсації за період з 01.01.2017 по 31.05.2017 у сумі 53010,78 грн (з розрахунку: 65 599,75 грн (що у сумі складає надані послуги у січні на суму 13 344,52 грн, у лютому - 13 189,24 грн, у березні - 13 034,33 грн, у квітні - 12 777,01 грн, у травні - 12 254,65 грн) - 11 588,97 грн (сума перерахована відповідачем позивачу у листопаді та грудні 2017 року у якості сплати заборгованості) = 53010,78 грн), а тому позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково у вказаній сумі.
При цьому вимоги позивача про стягнення 61 483,89 грн за період з 01.06.2017 по 31.12.2017 задоволенню не підлягають, оскільки вони заявлені до відповідача, як особи, яка не є розпорядником бюджетних коштів щодо виконання державних програм соціального захисту населення по фінансуванню пільг з послуг та не відповідає перед позивачем за сплату таких витрат, а тому є безпідставними.
Суд також вказує, що при розрахунку взятий за основу період з 01.01.2017 по 31.05.2017, оскільки відповідно до пункту 2 «Інструкція про порядок заповнення форми « 2-пільга», затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 04.10.2007 535 «Про затвердження форми для розрахунку видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг « 2-пільга», та Інструкції про порядок її заповнення», «…підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа, що настає після звітного періоду, подають управлінням праці та соціального захисту населення на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою « 2-пільга», а тому станом на час подачі позивачем відповідачу 19.07.2017 супровідним листом № 651250/01-03/286 відповідного ОСОБА_1 за червень 2017 року відповідач вже не був розпорядником бюджетних коштів та не мав права здійснювати відповідні виплати.
Розподіл судових витрат
Судовими витратами у даній справі є витрати позивача на сплату судового збору відповідно до платіжного доручення № 6784 від 22.08.2018 у сумі 1762 грн, які у відповідності до приписів статті 129 ГПК України підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам (46,30 % задоволених вимог) у сумі 815,81 грн.
На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 238, 240 ГПК України ,
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Управління соціального захисту населення Олешківської районної державної адміністрації (75100 Херсонська область, м. Олешки, вул. Гвардійська, буд. 6, ідентифікаційний код 03198289) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Херсонської філії ПАТ «Укртелеком» (73000 м. Херсон, проспект Ушакова, буд. 41; ідентифікаційний код 01188661) - 53 010,78 грн основної заборгованості та 815,51 грн компенсації по сплаті судового збору.
3. В іншій частині позову у задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя М.К. Закурін