ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
24 жовтня 2018 року Справа № 923/813/18
Господарський суд Херсонської області у складі судді Остапенко Т.А., за участю секретаря судового засідання Фінарової О.Л., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Херсонської філії, місцезнаходження: 73000, м. Херсон, пр. Ушакова, 41, ідентифікаційний код: 01188661 до Управління соціального захисту населення, сім'ї та праці виконавчого комітету Голопристанської міської ради Херсонської області, місцезнаходження: 75600, Херсонська обл., м. Гола Пристань, вул. Покришева, 41, ідентифікаційний код: 39073254
про стягнення 66177,85 грн.
Без повідомлення (виклику) сторін
18.09.2018 року Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Херсонської філії ПАТ «Укртелеком» (далі - Позивач) звернулося до суду із позовною заявою про стягнення з Управління соціального захисту населення, сім'ї та праці виконавчого комітету Голопристанської міської ради Херсонської області (далі - Відповідач) заборгованості за надані, протягом січня 2017 - грудня 2017 року, абонентам пільгової категорії - мешканцям Голопристанського району, телекомунікаційні послуги, які мають бути відшкодовані за рахунок надходжень (субвенцій) з Державного бюджету України у розмірі 66177,85 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач посилається на положення ч. 3, ч. 4 ст. 11, ч.1, ч. 2 ст. 509, 526, 530 ЦК України, абз. 2 ч. 1 ст. 175, ст. 193 ГК України, ч. 3 ст. 63 Закону України «Про телекомунікації» та зазначає, що Відповідачем, на якого нормами діючого законодавства покладено обов'язок компенсувати надавачу телекомунікаційних послуг, вартість понесених витрат, пов'язаних із наданням послуг пільговій категорії населення Голопристанського району, вказаний обов'язок не виконується, у зв'язку із чим у нього утворилася заборгованість на вищезазначену суму.
Справа на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2018 року, розподілена судді Остапенко Т.А.
Ухвалою від 19.09.2018 року судом відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи та клопотань про розгляд справи із повідомленням (викликом) сторін.
Ухвала про відкриття провадження у справі отримана Позивачем - 24.09.2018 року, Відповідачем - 27.09.2018 року.
Протягом встановленого в ухвалі про відкриття провадження від 19.09.2018 року, строку, сторонами клопотань про розгляд справи із повідомленням (викликом) сторін не подано.
Відповідачем право на подачу відзиву на позовну заяву, протягом визначеного судом строку, не реалізовано.
Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. ч. 5, 8 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Таким чином, справу розглянуто за наявними в ній доказами.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято та підписано без його проголошення 24.10.2018 року.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності надані докази, суд
Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Херсонської філії є оператором телекомунікації, який надає телекомунікаційні послуги споживачам, відповідно до вимог Цивільного та Господарського кодексів України, Закону України «Про телекомунікації», «Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 р. № 295, інших законодавчих актів України.
Пунктами 1, 6 статті 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту тощо.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».
Статтею 19 вказаного Закону унормовано, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Соціальні пільги на отримання телекомунікаційних послуг для низки категорій громадян встановлено, серед іншого, такими Законами України: «Про жертви нацистських переслідувань», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист», «Про охорону дитинства».
Враховуючи зміст положень ч. 3 ст. 63 Закону України «Про телекомунікації» та п. 63 «Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг», затверджених Постановою КМУ № 295 від 11.04.2012 року, Позивач будучи оператором телекомунікації надає телекомунікаційні послуги, в тому числі, споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати.
Телекомунікаційні послуги вказаній групі населення надаються відповідно до законодавства України, за місцем проживання споживача з дня пред'явлення ним документа, що підтверджує право на пільги.
На виконання вимог закону, Позивачем, в період з 01.01.2017 року по 31.12.2017 року, мешканцям Голопристанського району Херсонської області, були надані телекомунікаційні послуги на загальну суму 66177,85 грн.
За фактично надані послуги, Позивачем на адресу Відповідача направлялися розрахунки видатків відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за формою № 2-пільга та акти звіряння розрахунків, а саме:.
- 14.02.2017 року, розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за формою № 2-пільга та акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги за січень 2017 року (а.с. 12-13, 15-20), отримано Відповідачем 16.02.2017 року, що підтверджується поштовим повідомленням з відміткою про отримання (а.с. 14);
- 21.03.2017 року, розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за формою № 2-пільга та акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги за лютий 2017 року (а.с. 21-22, 24-29), отримано Відповідачем 22.03.2017 року, що підтверджується поштовим повідомленням з відміткою про отримання (а.с. 23);
- 11.04.2017 року, розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за формою № 2-пільга та акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги за березень 2017 року (а.с. 30-31, 33-38), отримано Відповідачем 12.04.2017 року, що підтверджується поштовим повідомленням з відміткою про отримання (а.с. 32);
- 15.05.2017 року, розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за формою № 2-пільга та акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги за квітень 2017 року (а.с. 39-40, 42-47), отримано Відповідачем 17.05.2017 року, що підтверджується поштовим повідомленням з відміткою про отримання (а.с. 41);
- 08.06.2017 року, розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за формою № 2-пільга та акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги за травень 2017 року (а.с. 48-49, 51-56), отримано Відповідачем 09.06.2017 року, що підтверджується поштовим повідомленням з відміткою про отримання (а.с. 50);
- 21.07.2017 року, розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за формою № 2-пільга та акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги за червень 2017 року (а.с. 57-58, 65-66), отримано Відповідачем 01.08.2017 року, що підтверджується поштовим повідомленням з відміткою про отримання (а.с. 59);
- 16.08.2017 року, розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за формою № 2-пільга та акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги за липень 2017 року (а.с. 66-67, 69-74), отримано Відповідачем 17.08.2017 року, що підтверджується поштовим повідомленням з відміткою про отримання (а.с. 68);
- 19.09.2017 року, розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за формою № 2-пільга та акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги за серпень 2017 року (а.с. 75-76, 78-83), отримано Відповідачем 21.09.2017 року, що підтверджується поштовим повідомленням з відміткою про отримання (а.с. 77);
- 20.10.2017 року, розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за формою № 2-пільга та акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги за вересень 2017 року (а.с. 84-85, 87-92), отримано Відповідачем 25.10.2017 року, що підтверджується поштовим повідомленням з відміткою про отримання (а.с. 86);
- 20.11.2017 року, розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за формою № 2-пільга та акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги за жовтень 2017 року (а.с. 93-94, 96-101), отримано Відповідачем 24.11.2017 року, що підтверджується поштовим повідомленням з відміткою про отримання (а.с. 95);
- 12.12.2017 року, розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за формою № 2-пільга та акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги за листопад 2017 року (а.с. 102-103, 105-110), отримано Відповідачем 13.12.2017 року, що підтверджується поштовим повідомленням з відміткою про отримання (а.с. 104);
- 11.01.2018 року, розрахунок видатків на відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг за формою № 2-пільга та акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги за грудень 2017 року (а.с. 111-112, 114-119), отримано Відповідачем 12.01.2018 року, що підтверджується поштовим повідомленням з відміткою про отримання (а.с. 113).
Пунктом 9 ч. 1 ст. 87 Бюджетного кодексу України визначено, що видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення належать до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 97 Бюджетного кодексу України у Державному бюджеті України передбачений міжбюджетний трансферт місцевому бюджету на здійснення програм соціального захисту.
Положеннями п.п. «б» ч. 4 ст. 89 та ст. 102 Бюджетного кодексу України визначено, що видатки на відшкодування вартості послуг наданих пільговим категоріям громадян здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з Державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Так, механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг з послуг зв'язку за рахунок субвенцій з державного бюджету визначено Постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002 року «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету» (далі - Порядок № 256).
Відповідно до п. 3 Порядку № 256, головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.
Отже, розпорядником коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, в даному випадку, є Відповідач, а саме: Управління соціального захисту населення, сім'ї та праці виконавчого комітету Голопристанської міської ради Херсонської області.
За змістом вищевказаного Порядку № 256, Відповідач, як головний розпорядник коштів місцевих бюджетів, виконуючи покладені на нього завдання, здійснює розрахунки з постачальниками послуг на підставі поданих останніми щомісячних звітів щодо послуг, наданих особам, які мають право на відповідні пільги (пункт 2). Після чого, згідно пункту 5, до 22 числа місяця, що настає за звітним, готує інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг, в тому числі щодо пільг з послуг зв'язку, зокрема бездротового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів та надсилає їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад, які, в свою чергу, до 25 числа місяця, що настає за звітним на підставі поданих актів звіряння, готують та подають до Міністерства фінансів АР Крим, фінансових органів обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управління Державної казначейської служби в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі реєстри нарахованих сум.
Відповідно до п. 8 Порядку № 256, отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків.
Після отримання вищевказаних субвенцій головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють у п'ятиденний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг і ведуть облік за видами пільг населенню, в тому числі на оплату пільг з послуг зв'язку, зокрема бездротового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів.
Аналіз зазначених правових приписів вказує на обов'язок держави в особі відповідного управління соціального захисту населення, в даному випадку Управління соціального захисту населення, сім'ї та праці виконавчого комітету Голопристанської міської ради Херсонської області, компенсувати надавачу телекомунікаційних послуг вартість понесених витрат на надання соціальних пільг відповідному населенню Голопристанського району, виконавши взяте на себе за законом зобов'язання.
Разом з тим, Відповідач, всупереч вимогам законодавства 66177,85 грн. Позивачу не відшкодував та підписані акти та розрахунки Позивачу не повернув.
З метою досудового врегулювання спору, 19.07.2018 року Позивач звернувся до Відповідача із претензією за вих. № 13/65С000/28 (а.с. 120-121) про сплату заборгованості в сумі 66177,85 грн.
Проте, на вказану претензію Відповідач листом за вих. № 03-13/1601 від 13.08.2018 року (а.с. 122) повідомив про неможливість відшкодування коштів, у зв'язку із тим, що з державного та міського бюджету кошти на ці потреби не виділялися.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено статтею 175 ГК України.
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. В свою чергу, згідно статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Згідно з частиною 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
При розгляді справи судом встановлено, та заперечень Відповідачем щодо цього не надано, що Позивач свої зобов'язання, що випливають із Закону України «Про телекомунікації» та Порядку № 256, виконав у повному обсязі. Водночас, Відповідач, покладений на нього обов'язок з компенсації Позивачу витрат, за фактом надання останнім телекомунікаційних послуг у січні-грудні 2017 року пільговій категорії населення Голопристанського району, не виконав, внаслідок чого у нього перед Позивачем утворилась заборгованість у сумі 66177,85 грн.
Відсутність бюджетного фінансування на вказані потреби, які стали підставою для відмови Відповідачем у відшкодуванні Позивачу витрат за телекомунікаційні послуги є безпідставним, оскільки чинним законодавством не передбачена залежність відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов'язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах.
Згідно з ч. 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг по оплаті за надані послуги та компенсації громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються органами Державного казначейства України незалежне від визначених на цю мету бюджетних призначень. Зазначена норма є спеціальною по відношенню де загальних положень частин 1-4 статті 48 Бюджетного кодексу України.
У листі від 30.06.2011 №31-07310-10-24/16584 Міністерство фінансів України роз'яснило, що «...деякі програми, які відносяться до державних програм соціального захисту населення, є державною гарантією і одержувачу не може бути відмовлено в їх наданні у разі, якщо він має на них право. У цьому випадку проводиться відшкодування витрат за фактично спожиті послуги (нараховані соціальні виплати) в межах встановлених норм (розмірів)».
Таким чином, зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку, компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетний призначень.
Відповідно до ч. 1 ст. 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
Частиною 2 ст. 218 ГК України та ст. 617 ЦК України прямо передбачено, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставиною, яка є підставою для звільнення від відповідальності.
Також, Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» від 18.10.2005 та у справі «Бакалов проти України» від 30.11.2004 року зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 15.05.2012 р. у справі № 11/446, від 22.03.2017 р. у справі №905/2358/16 та Постанові Великої палати Верховного суду від 17.04.2018 року № 911/4249/16.
За таких обставин, Управління соціального захисту населення, сім'ї та праці виконавчого комітету Голопристанської міської ради Херсонської області відповідає за своїми зобов'язаннями, які виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитись в залежність від дій чи бездіяльності третіх осіб.
Отже, враховуючи те, що телекомунікаційні послуги на пільгових умовах позивачем надавались на виконання імперативних законодавчих приписів і те, що відповідач (як уповноважений державою орган) в силу закону має відшкодувати спірні витрати позивачу за рахунок бюджетних коштів та заважаючи на те, що Відповідач такого відшкодування не здійснив, позовні вимоги є законними обґрунтованими та підлягають задоволенню.
У зв'язку із задоволенням позову, відповідно до ст. 129 ГПК України, Позивачу за рахунок Відповідача відшкодовується судовий збір у розмірі 1762,00 грн.
Керуючись 129, 232, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», в особі Херсонської філії ПАТ «Укртелеком» - задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Управління соціального захисту населення, сім'ї та праці виконавчого комітету Голопристанської міської ради Херсонської області (місцезнаходження: 75600, Херсонська обл., м. Гола Пристань, вул. Покришева, 41, ідентифікаційний код: 39073254) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Херсонської філії ПАТ «Укртелеком» (місцезнаходження: 73000, м. Херсон, пр. Ушакова, 41, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу: 01188661) заборгованість за надані телекомунікаційні послуги у сумі 66177,85 грн. та судовий збір у сумі 1762,00 грн.
3.Видати наказ після набрання рішенням по справі законної сили.
4. Копію рішення, відповідно до ч. 5 ст. 242 ГПК України, рекомендованим листом з повідомленням про вручення направити на адреси сторін.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України).
Повне судове рішення складено та підписано 24.10.2018 року
Суддя Т.А. Остапенко