Рішення від 24.10.2018 по справі 922/2643/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/2643/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Гнатенко К.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18) в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" (61001, м. Харків, Нетіченська набережна, 8)

до Управління соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації (64200, Харківська обл., м. Балаклія, площа Ростовцева, 4)

про стягнення 12572,04 грн.

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1, дов. № 2548 від 12.12.17

від відповідача - не з"явився

ВСТАНОВИВ:

25.09.2018 Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, згідно вимог якої, заявлено до стягнення з Управління соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації інфляційних нарахувань у розмірі 9622,85 грн. та 3 % річних у розмірі 2949,19 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що факт невиконання зобов'язань щодо оплати витрат, понесених внаслідок надання послуг зв'язку пільговим категоріям населення в повному обсязі встановлено судом при розгляді справи № 922/3990/16. Рішення господарського суду Харківської області по справі № 922/3990/16 вступило в законну силу 06.01.2017, а отже з 07.01.2017 має місце прострочення виконання грошового зобов'язання. Наявність судового рішення про задоволення вимог позивача, яке не виконано відповідачем, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє позивача права на отримання сум, передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.09.2018 прийнято позовну заяву ПАТ "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та відкрито провадження у справі, розгляд справи по суті призначено на 24.10.2018 о 12:00.

22.10.2018 через загальний відділ діловодства Господарського суду Харківської області від Управління соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації надійшов відзив на позов із запереченнями (вх. №30240), який досліджено та приєднано до матеріалів справи.

Позивач у судовому засіданні заявлений позов підтримав повністю та наполягав на задоволенні позову.

Відповідач у судове засідання не з"явився , про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про що свідчить поштове повідомлення, яке міститься в матеріалах справи.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Зважаючи на зазначене, а також відсутність підстав, передбачених статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності відповідача.

Положеннями частини 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

З'ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши наявні у матеріалах справи № 922/2643/18 докази, господарський Суд встановив наступне:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 21.12.2016 позов ПАТ "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" задоволено повністю, стягнуто з Управління соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації на користь ПАТ "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" 56871,67 грн. залишку невідшкодованої заборгованості по витратах, понесених внаслідок надання послуг зв'язку пільговим категоріям населення згідно вимог чинного законодавства, збитки від впливу інфляційних процесів у розмірі 2616,12 грн., три проценти річних 925,64 грн. та 1378,00 грн. судового збору.

Позивач звернувся із даним позовом, в якому наголошує про те, що факт невиконання зобов'язань щодо оплати витрат, понесених внаслідок надання послуг зв'язку пільговим категоріям населення в повному обсязі встановлено судом при розгляді справи № 922/3990/16. Рішення господарського суду Харківської області по справі № 922/3990/16 вступило в законну силу 06.01.2017, а отже з 07.01.2017 має місце прострочення виконання грошового зобов'язання. Наявність судового рішення про задоволення вимог позивача, яке не виконано відповідачем, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє позивача права на отримання сум, передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, Суд виходить з наступного.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові зобов'язання за договором надання послуг в силу статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Позовні вимоги у справі, що розглядається, є наслідком невиконання Управлінням соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації рішення суду від 21.12.2016 у справі № 922/3990/16.

Так, рішенням Господарського суду Харківської області від 21.12.2016 у справі № 922/3990/16 встановлено факт існування заборгованості відповідача за Договором про відшкодування витрат на надання підприємством зв'язку пільг населенню від 05.05.2015 року № 18-25/25 у сумі 56871,67 грн., із врахуванням інфляційних втрат у розмірі 2616,12 грн. та 3 % річних у розмірі 925,64 грн.

Згідно з частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положення статті 599 Цивільного кодексу України встановлюють, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Одночасно, згідно з приписами частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України та стаття 617 Цивільного кодексу України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язання.

Згідно з вимогами частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення пункту 7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" встановлюють, що саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Це положення спрямоване на захист майнового права та інтересу стягувача (кредитора у зобов'язанні), реальне забезпечення виконання зобов'язань та рішень суду. Адже у зв'язку з невиконанням боржником рішення суду та зобов'язання, стягувач (кредитор) зазнає матеріальних втрат від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та від неправомірного користування належними йому до сплати коштами.

Таким чином, застосування статті 625 Цивільного кодексу України після винесення рішення суду, спонукає боржника виконати таке рішення, адже сума коштів, що підлягає до стягнення продовжує зростати до моменту фактичного виконання рішення суду і може бути стягнена за бажанням стягувача (кредитора).

Верховний Суд України у своїй постанові від 25.05.2016 у справі № 6-157цс16 також зробив висновок про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє кредитора права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та Цивільним кодексом України. Аналогічної позиції Верховний суд України дотримується і в інших своїх постановах, зокрема від 30.09.2008 у справі №1/384-07, від 30.03.2016 у справі №6-2168цс15.

Таким чином, на основі вищезазначеного, Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача інфляційні нарахування та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за Договорами.

Суд перевірив проведені позивачем розрахунки та погоджується з їх правильністю. Таким чином, до стягнення підлягає 9622,85 грн. інфляційних нарахувань та 2949,19 грн. - 3% річних.

При цьому, щодо доводів відповідача, викладених останнім у відзиві на позовну заяву, Суд зазначає про те, що Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та в рішенні від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин Суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а Судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, Суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підставі, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. У зв'язку з чим, витрати зі сплати судового збору покладаються у даному разі на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації (64200, Харківська обл., м. Балаклія, площа Ростовцева, 4, код ЄДРПОУ 03196357) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 21560766) в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" (61001, м. Харків, Нетіченська набережна, 8, код ЄДРПЛУ 25614660, розрахунковий № 26007310791 в АТ "Ощадбанк", м. Київ, МФО 300465, отримувач: ПАТ "Укртелеком". код ЄДРПОУ 21560766) - 9622,85 грн. інфляційних нарахувань; 2949,19 грн. 3 % річних та 1762,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 24.10.2018 р.

Суддя ОСОБА_2

Попередній документ
77329290
Наступний документ
77329292
Інформація про рішення:
№ рішення: 77329291
№ справи: 922/2643/18
Дата рішення: 24.10.2018
Дата публікації: 25.10.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Харківської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; надання послуг